Відкрити головне меню

100-мм корабельна гармата OTO Mod. 1924/1927/1928

(Перенаправлено з 100 mm/47 OTO Mod. 1924/1927/1928)

100-мм (3,9-дюймова) універсальна корабельна артилерійська система зразка OTO Mod. 1924/1927/1928 (італ. Cannone da 100/47) — італійська універсальна корабельна система періоду Першої та Другої світових війн. Артилерійська система 100 mm/47 OTO використовувалася, як основне зенітне корабельне озброєння бойових кораблів різного типу важких й легких крейсерів італійських військово-морських сил цього періоду. Власно артилерійська система мала різне найменування: у Австро-Угорщині — 10 cm/50 (3.9") K10 та K11; в Італії — 100 mm/47 (3.9") Models 1924, 1927 and 1928; у Радянському флоті — 100-мм/50 (3.9") «Мінізіні».

100-мм корабельна артилерійська установка 100 mm/47 OTO
100 mm/47 OTO Mod. 1924/1927/1928
Minizini-KrasnyyKavkaz4.jpg
100-мм універсальна корабельна артилерійська система 100 mm/47 OTO на радянському легкому крейсерові «Красний Кавказ». 1930-ті
Тип: Корабельна гармата
Походження: Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Flag of Italy (1861–1946).svg Королівство Італія
Історія служби
Термін використання 1912-1950-ті
Використання у ВМС Австро-Угорщини
Naval jack of Italy (ca. 1900-1946).svg Королівські ВМС Італії
Naval Ensign of the Soviet Union (1950-1991).svg ВМФ СРСР
Війни Перша світова війна
Друга світова війна
Історія виробництва:
Конструктор Австро-Угорщина Skoda
Італія OTO
Розроблено 1912
Naval jack of Italy (ca. 1900-1946).svg 1930
Naval Ensign of the Soviet Union (1950-1991).svg 1930
Виробник Австро-Угорщина Skoda
Італія OTO
Виготовлено 19121940
Характеристики
Маса 15 000 кг[1]
Довжина 4 985 мм
Довжина ствола, мм: 4700 мм
Обслуга 16[2]
Тип боєприпасу фугасний, шрапнель
Калібр 100 мм
(3,9 дюймів)
Кут підвищення −5° до +85°
Кут повороту −175/+175°
Бойова скорострільність 8 — 10 постр./хв.
Дульна швидкість 840 м/с
Максимальна дальність 15 240 м
по висоті: 8 500 м
Приціл оптичний

Commons-logo.svg 100-мм корабельна гармата OTO Mod. 1924/1927/1928 у Вікісховищі

Пізніше на основі цієї гармати була розроблена модифікована версія 100-мм/47 гармати у спрощеній баштовій установці, для озброєння ескадрених міноносців, що не мала можливості ведення зенітного вогню[3].

Зміст

ЗмістРедагувати

Оригінально мала своє походження від спроектованої у 1910 році чеською компанією Skoda гармати 10см/50 K11 для озброєння кораблів австро-угорського флоту і активно застосовувалося в роки Першої світової війни. Використовувалася на легких крейсерах класу «Новара»: «Гельґоланд», «Сайда» й «Новара».

У 1920 році зразками цих гармат зацікавилися італійці і було прийнято рішення розробити на її основі зенітну корабельну установку для кораблів італійського флоту. Однак артилерійська система встановлювалося на станку принципово нової моделі. Спарена установка з 2-х 100-мм зенітних гармат була сконструйована інженер-генералом італійського флоту Е. Мінізіні.

Виробництво цих гармат здійснювалося компанією OTO. Встановлювалася на легких крейсерах усіх типів «Кондотьєрі»: типів «Альберіко да Барбіано», «Луїджі Кадорна», «Раймунд Монтекукколі», «Дюка д'Аоста», «Дюк дельї Абруцці», важких крейсерах типу «Тренто», «Зара», а також «Больцано». Крім того, використовувалося радянським флотом на легких крейсерах «Червона Україна», «Червоний Крим» і «Червоний Кавказ».

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Campbell J. Naval weapons of World War Two. — Annapolis, Maryland: Naval Institute Press, 1985. — ISBN 0-87021-459-4.

ПриміткиРедагувати

  1. Вага власно гармати: Австро-Угорщина: 2 020 кг, Італія — 2 177 кг; СРСР — 2 220 кг)
  2. Campbell J. Naval weapons of World War Two. — Annapolis, Maryland: Naval Institute Press, 1985. — P. 339. — ISBN 0-87021-459-4
  3. Campbell J. Naval weapons of World War Two. — Annapolis, Maryland: Naval Institute Press, 1985. — P. 339. — ISBN 0-87021-459-4