Відкрити головне меню
Не варто плутати з Фугасом, зарядом вибухової речовини, який закладається в землі чи під водою.

Фугасний снаряд (фр. fougasse) — артилерійський снаряд основного призначення фугасної дії, при якому ціль уражається продуктами вибуху розривного заряду. Фугасний снаряд зазвичай застосовуються в сучасних артилерійських гарматах калібру понад 152 мм для руйнування міцних оборонних споруд, мінних, дротяних та інших загороджень, командних пунктів, вузлів зв'язку, які мають дерево- або деревокам'яне захисне покриття, кам'яних і цегляних будинків, перетворених противником на опорні пункти; поразки укритою живої сили, вогневих засобів та військової техніки противника в місцях зосередження. Фугасний снаряд використовуються також для ураження стартових позицій тактичних і зенітних ракет, аеродромів та інших цілей. Руйнівна дія фугасного снаряда складається з ударної дії снаряда по перешкоді, дії продуктів вибуху, ударної хвилі і осколків корпуса снаряда, що утворюються під час вибуху.

Фугасний снаряд складається із сталевого корпусу, спорядження (тротил, гексоген та інших ВР), провідного паска і детонатора. Маса розривного заряду ВР по відношенню до загальної маси снаряда становить для гарматних фугасних снарядів 10-15%, для гаубичних — до 25%.

Фугасний снаряд комплектуються головними або донними ударними детонаторами з установками на миттєву, інерційну і уповільнену дію. Дія фугасного снаряда характеризується обсягом воронки, що утворюється в ґрунті після вибуху, величинами надмірного тиску та імпульсу ударної хвилі. Наприклад, воронка після вибуху 203-мм фугасного снаряда має діаметр 5-7 м і глибину 2-3,5 м; середній розмір наведеної зони руйнування траншей цього фугасного снаряда — 108 м2; середні розміри наведених зон ураження прихованої живої сили противника від спільної дії ударної хвилі і осколків фугасного снаряда — 70-80 м2.

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Радянська військова енциклопедія. «ТАШКЕНТ» — ЯЧЕЙКА» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1981. — Т. 8. — С. 345-346. — ISBN 00101-150. (рос.)

ЛітератураРедагувати

  • Хогг Я. Боеприпасы: патроны, гранаты, артиллерийские снаряды, миномётные мины — М.: Эксмо-Пресс, 2001.
  • Каторин Ю. Ф., Волковский Н. Л., Тарнавский В. В. Уникальная и парадоксальная военная техника — СПб.: Полигон, 2003. — 686 с. — ISBN 5-59173-238-6, УДК 623.4, ББК 68.8 К 29.