Гексоген

вибухова речовина

Гексоген (циклотриметилентринітрамін, англ. hexogen, RDX; нім. Hexogen n) — бризантна вибухівка, що належить до групи вибухових речовин підвищеної потужності. Має високу питому енергію та швидкість детонації. Вперше був запатентований Георгом Фрідріхом Ґеннінґом[1] у Німеччині в 1898 р.

Гексоген
Назва за IUPAC 1,3,5-тринітропергідро-1,3,5-триазин
Інші назви Гексоген
Ідентифікатори
Абревіатури RDX
Номер CAS 121-82-4
PubChem 8490
Номер EINECS 204-500-1
ChEBI 24556
RTECS XY9450000
SMILES C1N(CN(CN1[N+](=O)[O-])[N+](=O)[O-])[N+](=O)[O-]
InChI InChI=1S/C3H6N6O6/c10-7(11)4-1-5(8(12)13)3-6(2-4)9(14)15/h1-3H2
Номер Гмеліна 985564
Властивості
Молекулярна формула C3H6O6N6
Зовнішній вигляд Безбарвні кристали
Густина 1,82 г/см³
Тпл 205,5 °C
Ткип 234 °C
Вибухонебезпечність
Ударна чутливість низька
Чутливість до тертя низька
Швидкість детонації 8750 м/с
Тротиловий еквівалент 1,60
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки
формула гексогену

Властивості

ред.
Властивості[2]
Густина 1,8 г/см³
Температура плавлення 202 °С
Температура спалахування 215—232 °С
Температура вибуху 3380–3700 °С
Швидкість детонації 8380 м/с
Тротиловий еквівалент 1,6
Фугасність 450–490 см³
Бризантність за Гесом 16—24 мм
Чутливість до удару за стандартною пробою 80%
Чутливість до тертя з піском 490 кгс/см²
Чутливість до тертя без піску 1500 кгс/см²
Енергія вибухового перетворення 1290 ккал/кг

Нормальний агрегатний стан — дрібнокристалічна речовина білого кольору без смаку й запаху. У воді не розчиняється, негігроскопічна (добре розчиняється в концентрованій азотній кислоті, гірше — в ацетоні, погано — у хлороформі, спирті). З металами в хімічну реакцію не вступає. Пресується погано. Від удару, прострілу кулею може вибухати. Загоряється легко й горить білим яскравим шиплячим полум'ям. Горіння може перейти у детонацію.

У чистому вигляді застосовується тільки для спорядження деяких зразків капсулів-детонаторів (для підривних робіт у чистому вигляді - ні). Використовується для промислового виготовлення вибухових сумішей (ПВВ-4 (пластит), С-1, С-2, С-3, С-4, ТГА, МС, ТГ-50). Зазвичай ці суміші застосовуються для спорядження деяких видів боєприпасів. Із цією метою чистий гексоген змішують із флегматизаторами (зазвичай це суміш парафіну й церезину, стеарин, вазелін) і пресують до густини 1,66 г/см³. У суміші ТГА й морська суміш (МС) для підвищення енергії вибухового перетворення в гексоген додають алюмінієву пудру. Всі ці роботи проводять у промислових умовах на спеціальному устаткуванні.[3]

Отримання

ред.

Необхідні речовини:

  1. Уротропін
  2. Нітрит натрію або нітрит калію
  3. Перекис водню
  4. Азотна кислота (60%)

Перший спосіб

ред.

Готується насичений розчин уротропіну у воді і насичений розчин нітриту у воді, 5:1 за уротропіном. Обидва розчини охолоджуються. Змішується розчин з рівною кількістю HNO3 і швидко змішується з розчином уротропіну, при доброму охолодженні, інтенсивно перемішується. Після припинення реакції ще 1 годину випадає осад, який відфільтровується і промивається. Готується суміш H2O2/HNO3 і охолоджується. Відфільтрований осад потроху досипається в розчин H2O2/HNO3, при ретельному охолодженні. Після припинення реакції розчин відстоюється і фільтрується осад, який і є гексогеном.

Другий спосіб

ред.

До розчину аміачної селітри в концентрованій азотній кислоті при 20 °С повільно додають уротропін:

  • (CH2)6N4 + 4HNO3 = 4/3(CH2NNO2)3 + 2CH2O + H2O.

Потім суміш нагрівають до 60-70°С і протікає реакція

  • 3NH4NO3 + 3CH2O = (CH2NNO2)3 + 6H2O.

Для підвищення виходу використовують розчин уротропіну в концентрованій оцтовій кислоті. Гексоген відфільтровують, промивають водою і перекристалізують з ацетону. В продукті зазвичай міститься значна частка октогену.

Застосування

ред.
 
Типовий призматичний кристал гексогену

Застосовується як складова частина деяких амонійно-селітряних вибухових речовин та для вторинного заряду в капсулях-детонаторах і в електродетонаторах, а також у вигляді сплавів з іншими нітросполуками.

Позначення:[4]

Г
в чистому вигляді для снарядів малого калібру, капсулів-детонаторів, виготовлення пластичних та еластичних вибухових речовин.
A-IX-1
флегматизований (5 %) для боєприпасів артилерії. Для спрощення ідентифікації підфарбований у рожевий колір.
А-ІХ-2
суміш з пудрою алюмінію (20 %) для спорядження бронебійно-запалювальних і реактивних снарядів.
А-ІХ-2О
суміш А-ІХ-2 флегматизована оксизином.
Гекфол-2,5
гексоген флегматизований оксизином (2,5 %).
ГТТ
сплав гексогену, тротилу, тетрилу (75 %, 12,5 %, 12,5 %) для спорядження авіабомб, застарілий сплав.
МС (морська суміш)
гексоген, алюміній, тротил, флегматизатор (57,6 %, 17,0 %, 19,0 %, 6,4 %).
ПМШ-250
підривні шашки у формі кубу масою 250 г (50×50×50 мм).

Література

ред.

Примітки

ред.
  1. Urbański, Tadeusz (1967), Laverton, Silvia (ред.), Chemistry and Technology of Explosives, т. III (вид. First English), Warszawa: PWN – Polish Scientific Publishers and Pergamon Press, с. 77—119, OCLC 499857211
  2. О.О.Швець, Ю.О.Фтемов, Р.Л.Колос. I // Вибухова справа. Основи ведення підривних робіт: Навчальний посібник. — Львів : Національна академія сухопутних військ, 2016. — С. 36—38. — 352 с.
  3. Інженерна підготовка: навчальний посібник. — Львів : Національна академія сухопутних військ, 2016. — С. 358. — 552 с.
  4. 3.3.3 Гексоген. Взрывчатые вещества, пороха и боеприпасы. Т. Часть 1. Минск: Охотконтракт. 2009. ISBN 978-985-6911-02-9.