Вазелін

Суміш мінерального масла та твердих парафінових вуглеводнів

Вазелін (парафін рідкий) — загальновживана назва суміші мінеральної оливи і твердих парафінових вуглеводнів: розплавленого парафіну, церезину або інших твердих вуглеводнів з важкою нафтовою оливою; добре очищеної (зазвичай — сірчаною кислотою).[1] Отримав поширення наприкінці 19 століття в медицині, а після цього поширився й у техніці як змазка.[1] Вазеліном часто називають «вазелінову олію» — рідкий парафін, очищена фракція нафти, також широко використовувана в медицині.[1]

Вазелін

НазваРедагувати

Слово «вазелін» на позначення нової мазі ввів в обіг в 1877 році американський аптекар з прізвищем Чізбро.[1]

ЗастосуванняРедагувати

Застосовують для просочення паперу і тканин в електротехнічній промисловості, для змащування підшипників і приготування спеціальних мастил, для захисту металів від корозії, в медицині, косметиці.

Медичний вазелін використовується як препарат, що має пом'якшувальний вплив на шкіру;[2] як основу мазей.

Вазелінова олія харчова (E905a) і вазелін (E905b) схвалені в Україні як харчової добавки.

Інші застосуванняРедагувати

Вазелін не рекомендується використовувати як лубрикант через те, що він має в основі жир, і через це розчиняє латексні кондоми. Також вазелін не слід використовувати для анального та вагінального сексу, оскільки жири утворюють поживне середовище для мікробів.

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г «Нефтяное желе» / Химия и жизнь. Научно-популярный журнал Академии Наук СССР. — 1981, № 3. ISSN 0130-5972 (с.: 68)
  2. ВАЗЕЛІН, інструкція, застосування препарату ВАЗЕЛІН. Архів оригіналу за 1 червня 2014. Процитовано 31 травня 2014. 

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати