Відкрити головне меню

1-й украї́нський ко́рпус — українське військове з'єднання у лавах армії Російської республіки, а потім армії Української Народної Республіки в період української революції та радянсько-української війни.

1-й український корпус
На службі 19171918
Країни  Російська республіка →
 УНР
Вид Армія УНР
Тип армійський корпус
Чисельність 60 000 вояків
Війни/битви Радянсько-українська війна
Командування
Визначні
командувачі
генерал-лейтенант
Павло Скоропадський

Сформовано восени 1917 року генерал-лейтенантом Павлом Скоропадським на базі українізованого 34-го корпусу російської армії (перейменованого в серпні 1917 року на «1-й Український»).

Перестав існувати на початку 1918 року через масове дезертирство українських солдатів під час радянсько-української війни.

Зміст

ОписРедагувати

 
Генерал-лейтенант Павло Скоропадський, засновник корпусу.

1-й український корпус було створено в складі російської армії згідно з наказом верховного головнокомандувача російськими військами Лавра Корнілова від 18 (31) липня 1917 року про українізацію 34-го корпусу 7-ї армії Південно-Західного фронту[1]. Військові частини корпусу було переведено до Меджибожа, де вони проходили доукомплектацію та реорганізацію. Відповідальним за формування корпусу було призначено генерал-лейтенанта Павла Скоропадського.

1 (13) жовтня 1917 року, після реорганізації, 1-й український корпус нараховував близько 60 тисяч вояків. Він складався з двох дивізій:

Корпус складався з 8 піхотних та 2 гарматних полків[1]. Полки були названі іменами козацьких гетьманів:

Командиром корпусу став Павло Скоропадський, начальником штабу корпусу — генерал-майор Яків Сафонов. Командування корпусу було звітним перед Генеральним секретаріатом військових справ Української Центральної Ради. Старшини корпусу мали окремі погони з жовтими смугами по блакитному полю.

1-й український корпус був найбільш боєздатною частиною Української Народної Республіки наприкінці 1917 року. Він дислокувався в районі Білої Церкви, Бердичева, Фастова і Вінниці. Під час більшовицького повстання в Києві він перекрив шлях червоним частинам 2-го гвардійського корпусу, який прямував на Київ. В районі Вінниці українці роззброїли більшовизованих солдат і відправили їх ешелонами в Росію.

На початку січня 1918 року, через розходження з політикою Центральної Ради і Генерального секретаріату, Павло Скоропадський подав у відставку з поста командира корпусу. Його заступив Яків Гандзюк, але дисципліна в корпусі різко впала. Незважаючи на розпал радянсько-української війни, більшість українських солдат самовільно полишила корпус і він перестав існувати.

КомандуванняРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б Буравченков 2011:171.

Джерела та літератураРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати