Відкрити головне меню

Ґадзінський Володимир Антонович

український поет, прозаїк, критик, публіцист, літературознавець, журналіст, перекладач.

Володимир Антонович Ґадзінський
Volodymyr Gadzinskyi.jpg
Володимир Гадзінський
Псевдо Йосиф Гріх, Оскар Редінг, Трильський
Народився 21 серпня 1888(1888-08-21)
Краків, Польща
Помер 11 серпня 1932(1932-08-11) (43 роки)
Одеса, Українська РСР, СРСР
Громадянство СРСР СРСР
Діяльність поет, публіцист, прозаїк, критик, перекладач
Мова творів українська
Роки активності 1908–193
Жанр вірш, поема, повість, літературна критика
Magnum opus «Айнштайн», «Заклик Червоного Ренесансу», «Не-абстракти», «Фраґменти стихії»

Володимир Антонович Ґадзінський у Вікісховищі?

Володи́мир Анто́нович Ґадзі́нський (псевдоніми — Йосиф Гріх, Оскар Редінг, Трильський; нар. 21 серпня 1888, Краків — пом. 11 серпня 1932, Одеса, Українська РСР, СРСР) — український поет, прозаїк, критик, публіцист, літературознавець, журналіст, перекладач.
Один із зачинателів «наукової» поезії в Україні. Член «Гарту», ВУСППу.

ЖиттєписРедагувати

Народився у Кракові в інтелігентній родині. Коли майбутньому письменнику виповнилося п'ять років, сім'я переїхала до м. Станіславова (нині — Івано-Франківськ) у Східній Галичині. Там Ґадзінський закінчив реальну польську школу (1906) і вступив до Львівської вищої політехнічної школи (19071909).

Упродовж 19091910 років перебував на військовій службі, далі навчався на фізико-математичному факультеті Віденського університету (19101913).

Від серпня 1914 — доброволець УСС, в їх Легіоні воював на Тернопільщині 19151916, потрапив у російський полон. У липні-вересні 1920 у Тернополі, працював у «Всегалвидав». У 1920 перебрався на Наддніпрянську Україну. Належав до літературних організацій Спілки пролетарських письменників «Гарт», «Село і місто», ВУСПП.

1918 року вступив до КП(б)У, брав активну участь у партійному й громадському житті. Редагував журнал «Пролетарська освіта» (1920). Від 1921 — у Москві, один із засновників літгрупи «Село і місто», автор збірки поем «З дороги» (1922)[1].

1923 виступав проти формального методу в літературознавстві. Від 1925 — викладач одеських вищих навчальних закладів, редактор журналу «Блиски» (1928–1929).

Автор поем «УСРР», «Айнштайн», «Земля» (всі — 1925), «Заклик Червоного Ренесансу» (1926), «Розум» (1929), поетичних збірок «З дороги» (1922), «Не-абстракти» (1927), фантастичної повісті «Кінець» (1927), збірки статей і рецензій «Фраґменти стихії» (1927). У рукописі залишився роман-трилогія «Звільнення України», а підготовлені до друку «Нотатки з історії української літератури» безслідно зникли[2].

Один із лідерів «Гарту», голова одеської філії Держвидавництва України.

Як публіцист виявив себе під час літературної дискусії 1925–1928 (низка статей в журналах, кн. «На безкровнім фронті»). Автор поем «Айнштайн», «Земля» (обидві — 1925), «Заклик Червоного Ренесансу» (1926), «Розум» (1929), фантастичної повісті «Кінець» (1927) та інших праць, позначених експресіонізмом. Ексеприментував із вживанням у високій поезії нових, промислових слів та значень: «бунтоносний чавун», «пегас на тракторі».

Помер 1932 року в Одесі. Пішов із життя за нез'ясованих обставин. Існують припущення, що покінчив життя самогубством, оскільки розчарувався в комуністичних ідеалах.

ДоробокРедагувати

Збірки:

  • 1922 — З дороги
  • 1925 — Айнштайн; Земля
  • 1926 — На безкровному фронті
  • 1927 — Не-абстракти
  • 1927 — Фрагменти стихії

Повісті:

  • 1927 — Кінець

Оповідання:

  • 1921 — Він і вона

Поеми:

  • 1924 — Донбас
  • 1925 — УССР
  • 1925 — Айнштайн
  • 1925 — Земля
  • 1926 — Заклик Червоного Ренесансу
  • 1929 — Розум
  • 1930 — Світло-Перекоп
  • 19 .. — Кривавий Млин

Джерела та літератураРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Григораш Д. Ґадзінський Володимир Антонович // Українська журналістика в іменах. — Львів: Львівська наукова бібліотека, 1997. — С. 42.
  • Турчина Л. В. Літературний процес 1920-х років на півдні України крізь призму поглядів В. Ґадзінського // Наукові праці історичного факультету. — Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2010. — Вип. XXVIII. — С. 227–230.
  • Ґадзінський Володимир: [Про автора] // Українська авангардна поезія. 1910–1930. — К.: Смолоскип, 2014. — С. 221–222.
  • Волинський Б. Ґадзінський Володимир Антонович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 445. — ISBN 966-528-197-6.
  • Українська літературна енциклопедія. — К., 1988. — Т. 1.
  • Айзеншток І.. Володимир Ґадзінський. «Не — абстракти»: [Рецензія] // Червоний шлях. — 1927. — № 4. — С. 256–257.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати