Відкрити головне меню

Ле́йтес Олекса́ндр Миха́йлович (5 квітня 1901(19010405), Брест-Литовськ, Гродненська губернія, Російська імперія — 3 травня 1976, Москва, Російська РФСР, СРСР) — український і російський радянський критик і літературознавець.

Олександр Михайлович Лейтес
Александр Лейтес 1928.jpg
Народився 5 квітня 1901(1901-04-05)
Брест-Литовськ, Гродненська губернія, Російська імперія
Помер 3 травня 1976(1976-05-03) (75 років)
Москва, Російська РФСР, СРСР
Громадянство СРСР СРСР
Національність єврей
Діяльність літературознавець
Alma mater ХНУ імені В. Н. Каразіна
Мова творів українська, російська
Жанр монографія, стаття
Партія КПРС
Автограф Aleksandr Leytes Signature 1928.png

Олександр Михайлович Лейтес у Вікісховищі?

Зміст

БіографіяРедагувати

Олександр Лейтес народився 1901 року в м. Брест-Литовську (нині — м. Брест, Білорусь) в інтелігентській сім'ї.

1922 року закінчив Харківський Інститут Народної Освіти.

Творча діяльністьРедагувати

Належав послідовно до Гарту, ВАПЛІТЕ, ВУСПП.

Першу збірку віршів — «Твоїх ночей» видав у 1920 році. Але початком власного літературного шляху вважав публікацію статей «Достоєвський у світлі революції» та «Плюралізм в української поезії» (1922).

Потім побачили світ «Жовтень і західна література» (1924), «Ренесанс української літератури: факти й перспективи» (1925), «Від Барбюса до Ремарка» (1930), «Шлях до роману» (1926), «Наш літературний урбанізм» (1927), «Павло Тичина» (1941), «Шевченко и современность» (1934) та ін.

Разом з Миколою Яшеком підготував тритомний біобібліографічний довідник «Десять років української літератури», (1917–1927) т. 1—2, 1928, т. 2 перевидано, 1930. Хоча третій том, на жаль, так і не побачив світ.

На початку 1930-х років переїхав до Москви.

Олександр Лейтес — автор низки робіт з питань сучасної західної і української літератури. Якщо не враховувати раннього виступу Лейтеса із дещо парадоксальною брошурою «Поезія як анахронізм», початком його критичної діяльності є книга «Ренесанс української літератури», що недооцінила значення класової боротьби в українській літературі. Цю недооцінку широко використовували в дискусії (див. «Хвильовий і „Українська література“») прихильники ідей Хвильового. Сам Лейтес участі в дискусії не брав і в подальшій своїй критичній роботі відштовхується від ідеї «хвильовізма» і установок «Ренесансу».

З решти робіт Олександра Лейтеса слід зазначити збірку «Силуети Заходу» (присвячений західноєвропейській літературі) і тритомну працю «Десять років української літературі» (у співпраці с Миколою Яшеком), що викликала низку відгуків в українській і закордонній пресі. Робота відрізняється тенденційністю в дусі «ваплітовства» як у підборі самого матеріалу, так і в оцінці його.

Автор статей і рецензій про творчість радянських письменників (Максим Горький, Сергій Єсенін, Володимир Маяковський, Ілля Еренбург, Василь Гроссман, Олексій Сурков, Маргарита Алігер та ін.).

«Шевченко и современность» (1934),

Писав про закордонних письменників (статті про Дж. Байрона, П. Ж. Беранже, О. Генрі, С. Цвейга, Л. Фейхтвангера, А. Барбюса, Г. Белля ті ін.), про всесвітній вплив російської літератури.

БібліографіяРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Зленко Г. Цей невідомий Олександр Лейтес // Друг читача. — 1989. —. 13 квітня. — С. 5.