Вікіпедія

Мельник Ярослав Йосипович

український і литовський прозаїк, письменник, філософ, критик
(Перенаправлено з Ярослав Й. Мельник)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мельник.
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Мельник Ярослав.

Ярослав Йосипович Мельник
Ім'я при народженні Ярослав Йосипович Мельник
Народився 6 лютого 1959(1959-02-06) (65 років)
Смига, Рівненська область
Громадянство Україна Україна
Діяльність письменник, філософ
Сфера роботи фантастика[1], філософія[1] і літературна критика[1]
Alma mater ЛНУ ім. І. Франка і Літературний інститут імені Горького
Мова творів українська, литовська
CMNS: Мельник Ярослав Йосипович у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Ярослав Йосипович Мельник (нар. 6 лютого 1959, Смига, Дубенського району, Рівненської області) — український та литовський письменник, філософ, критик.

Біографія ред.

Закінчив Львівський університет за спеціальністю «українська філологія» та аспірантуру Літературного інституту імені Горького. Член Спілки письменників України з 1989 року Автор більше десяти книг. Пише різними мовами (крім української, зокрема, і литовською).[2][3]

Живе між Литвою та Францією.[2][3] Всі його книги прози українською мовою стали фіналістами «BBC Книги року» (2012, 2013, 2014, 2016), також «Книжки року», а роман «Далекий простір» — Книгою року 2013 за версією BBC. Він також отримав премію Валерія Шевчука. За межами України більше відомий як автор прозових книг, які потрапляли в короткі списки «Книги року» в Литві, були номіновані на Європейську літературну премію[4], а також визнавалися Книгою року у Франції. Його творчість перекладалася англійською, французькою, німецькою, італійською, есперанто, азербайджанською, румунською, хорватською, російською та іншими мовами. Роман «Парії раю», схвально прийнятий паризькими критиками, видало французькою мовою одне з найбільших французьких видавництв Robert Laffont.

В 2017 р. видавництво Agullo editions видало роман «Далекий простір» французькою мовою (Espace lointain). Роман отримав високу оцінку центральних французьких ЗМІ (Le Monde, Telerama, Point та інші) і став Книгою року у Франції та франкофонських країнах (премія Libr'a nous). В 2018 р. «Далекий простір» увійшов у п'ятірку фіналістів Європейської премії Utopiales[5], разом з романами двох англійських, німецького та шведського письменників.

В 2018 р. його збірка прози «Останній день» (Last Day) вийшла в Англії у видавництві Noir press і отримала захоплену оцінку англійських критиків. У ній зібрані твори із збірок українською мовою «Рояльна кімната» і «Чому я не втомлююся жити». Книга стала фіналістом престижної міжнародної премії Великої Британії 2019 International Rubery Book Award[6].

У 2020 р. одне з найбільших видавництв Франції Actes Sud видало роман Я. Мельника «Маша, або 1V Reйх» («Маша, або постфашизм»). Роман отримав близько двадцяти рецензій у провідних ЗМІ Франції, таких як Liberation, Nouvel Observateur («L'Obs»), Internaute (groupe LE FIGARO) та ін. Роман увійщов в ТОП-10 романів у Франції[7].

У 2022 р. видавництво Actes Sud видало інтелектуальний детектив «Пташка, яка пила молоко», яктй отримав шквал рецензій у ЗМІ Франції. Про роман говорили Le Figaro, France Info, La Revue des Deux Mondes, Le Journal du Dimanche, національне радіо Франції France Culture присвятило роману спеціальну передачу. Роман увійшов в ТОП-7 романів[8].

У 2012 р. за творами Я. Мельника випускники середніх шкіл Литви здавали екзамен на атестат зрілості.[9]

В 2018 р. Міністерство освіти і науки України включило роман «Далекий простір» в обов'язкову пограму з української літератури для 11 класу середніх шкіл країни.

За творами Я. Мельника «Телефонуй мені, говори зі мною», «Вдома у Бога», «Книга доль» зняті фільми (відповідно «Говори зі мною», «Вдома у Бога», «Останній день»).

Творчість через призму химерної біографії. Дослідження докт. філологічних наук Ю. Я. Барабаша[10].

Творчість ред.

Закордонна критика називає Ярослава Мельника містиком і неосимволістом, підкреслюючи роль символу і метафори в його текстах. Характерні ознаки його творчості — сугестивність, психологізм, висока щільність візуалізації, сюрреалізм, позачасовість, універсальність тем. Одночасно на поверхневому рівні йдеться про побутові фабули, нерідко гостросюжетні, що робить його прозу легкодоступною для читання.

В Україні Ярослав Мельник був знаний як критик і рецензент перших книг М. Матіос, В. Герасим'юка, І. Римарука, Ю. Буряка, П. Гірника тощо. В 1991 р. у видавництві «Радянський письменник» вийшла книга його літературних портретів «Сила вогню і слова» про молодих поетів свого покоління, а також про трохи старших письменників — таких, як В. Затуливітер, Л. Талалай тощо. Однак широко відомим його ім'я стало ще в 1980-х роках в результаті багаторічних дискусій з Миколою Рябчуком про «сповідальну» та «метафоричну» поезію. Дискусія, в яку включилися десятки письменників, сприяла пожвавленню літературного процесу, виробленню критеріїв і становленню нового літературного покоління.

З 1990 р. ім'я Я. Мельника практично зникло з літературного обрію України. Усі ці роки він друкує книги — в основному прози — різними мовами за межами України. «Повернення» в Україну відбулося в 2011–2012 рр. Спочатку журнал «Київська Русь» друкує його повість «Рояльна кімната», потім журнал «Кур'єр Кривбасу» — повість «Телефонуй мені, говори зі мною». В 2012 р. видавництво «Темпора» видає книгу його прози під тією ж назвою — «Телефонуй мені, говори зі мною». В жовтні 2012 р. книга «Телефонуй мені, говори зі мною» увійшла в п'ятірку найкращих книг року.[11] У 2013 р. українською мовою вийшов роман «Далекий простір» з передмовою Марії Матіос[12], книга була презентована 14 вересня у Львові на Книжковому форумі і увійшла в довгий список премії «Книга року BBC-2013».[13] 13 грудня 2013 р. роман «Далекий простір» був визнаний «Книгою року» в Україні.[14]

13 вересня 2014 р. Я.Мельник презентував на Книжковому Форумі у Львові нову збірку короткої прози «Чому я не втомлююся жити». Книга увійшла в п'ятірку найкращих книг 2014 р. за версією BBC. В 2016 р. Видавництво Старого Лева видало антиутопію «Маша, або Постфашизм», яка, в свою чергу, стала фіналістом «Книги року BBC».

Я. Мельник також працює в жанрі драматургії: його п'єса «Імператор» про римського диктатора Калігулу з 1998 р. з успіхом іде в Росії.[15]

Книги різними мовами ред.

  • Сила вогню і слова: літературні портрети, 1991
  • Рідна: поезії, 1992
  • Gyvenimas be globos: філософські есеї, 1994
  • Свобода, или грех: філософські есеї, 1996
  • Les parias d'Eden: роман, 1997
  • Просто цветок: роман, 2001
  • Rojalio kambarys: повісті та оповідання, 2004
  • Pasaulio pabaiga: повісті та оповідання, 2006
  • Labai keistas namas: 88 романів: філософські мініатюри, 2008
  • Tolima erdvė: роман, 2008
  • Kelias į rojų: сюрреалістичні повісті, оповідання, роман, 2010, номінована на Європейську літературну премію
  • Телефонуй мені, говори зі мною: повісті, оповідання, роман, 2012, фіналіст премії «BBC Книга року»
  • Paryžiaus dienoraštis (Паризький щоденник) [Архівовано 11 квітня 2016 у Wayback Machine.]: есеї, 2013
  • Далекий простір: роман, 2013, «BBC Книга року 2013» в Україні
  • Чому я не втомлююся жити: повісті, оповідання, 2014
  • Маša, arba Postfašizmas: роман, 2013, фіналіст «Книги року» (Литва)
  • Anoreksija: оповідання, 2014
  • Маша, або Постфашизм: роман, 2016
  • Dangaus valdovai: роман, 2016
  • Espace lointain («Далекий простір» французькою): роман, 2017
  • Last day («Телефонуй мені, говори зі мною» англійською): повісті та оповідання, 2018
  • Rojalio kambarys («Телефонуй мені, говори зі мною» литовською, перевидання): повісті та оповідання, 2018.
  • Дуже дивний будинок: міні-проза, 2018

Преса ред.

Критики України ред.

Вразило кілька книжок (…). Ярослав Мельник «Телефонуй мені, говори зі мною» — хворобливою геніальністю своїх текстів. Він пише страшно: таке враження, що ти у чиємусь сні, і боїшся прокинутися, бо сон може виявитися твоїм власним.
 — Світлана Пиркало (Gazeta.ua)
В моїй суб'єктивній ієрархії книжкою року є збірка «Телефонуй мені, говори зі мною» Ярослава Мельника. Можна сказати — відкриття року. Адже це перша прозова книжка автора українською мовою. Подібної метафізичної прози у вітчизняному письменстві обмаль — традиційно українські прозаїки стоять по коліна в соціальному багні, а тут з'явився хтось, чиє перо підноситься над тимчасовим
 — Ігор Котик (Літакцент)
Він заворожує лабіринтами свого образного й лаконічного слова, тут немає нічого зайвого, усі слова своєчасні і на потрібному місці.

Мельник легко читається, чудова мова, кожен сюжет має внутрішню напругу, закликає поринути у глибини людської душі. Його письмо могло б стати сценарієм для майбутніх кінострічок, проте не буденних, а вишуканих, інтелектуальних, таких, приміром, як «Сталкер» Тарковського, де широким залишається простір для думок і асоціацій, де вас мимохіть заставляють заглянути у свій духовний світ.
(…) Не сумніваюсь, що свіча Ярослава Мельника згуртовуватиме довкола себе все більше коло прихильників серед його читачів. У його особі ми маємо художника слова, який висотою свого таланту сягає митців світового рівня, і з часом матимемо можливість все більше в цьому пересвідчуватися.

 — Микола Григорчук (BBC)
Мельник не подібний ні на кого в українській літературі, а його нова книжка могла б бути сприйнята як переклад творів якогось сучасного британського письменника. Прекрасний матеріал для Б. Камбербетча. Суміш блискучої іронії (часом «чорного гумору») та глибокого розпачу від пізнання людського єства, яке прагне катастрофи, щоб тільки зустрітися з Богом.
 — Дмитро Дроздовський (День)

Критики Франції ред.

Розповідаючи, під видом казок для дорослих, історії життя шести персонажів, що кинулися в самозабутті в один із найбільших, які тільки можна собі уявити, хаосів душі, Ярослав Мельник з величезною переконливістю піднімає питання про табу, які обмежують людську свободу
 — (LIRE)
Вони попадають не в пекло, як можна було чекати, а прямо в рай. І оповідач питає цих ізгоїв, які спустилися в рай, чому вони тут
 — (LE MONDE)
Його батьки познайомилися в ГУЛАЗі, він є «сином Сталіна». Він говорить про це все з ніжністю, в своїх філософських книгах, в яких роздумує, демонструючи добру школу Достоєвського, про зв'язки між гріхом і свободою
 — (LA CROIX)
Шокуючі своєю тематикою, ці шість історій, що складають романне ціле, не викликають жодного відторгнення у читача: одні лише життєві обставини штовхають цих загублених персонажів на переступання норм — на єдиний вихід з їх задушливого існування. Автор, використовуючи схвильований стиль, коротку фразу і велику точність психологічного аналізу, виходить на рівень філософського роздуму про межі людської свободи, про заборони, що їх накладає християнська мораль
 — (L'AISNE NOUVELLE)
Якась власне слов'янська інтонація, яка проступає час від часу в голосі тих, хто сповідається (її, скажімо, не зустрінеш у героїв Маркіза де Сада і навіть в надто безпристрасних сповідях графа де Лотреамона і Жоржа Батая), і дивовижна точність психологічного аналізу
 — (LA PENSEE RUSSE)

Критики Литви ред.

Це є література метафізичної фантастики, в якій вражаюче діє містичний, що реально гіпнотизує, мотив неминучості долі.
 — Лаймонтас Йонушіс (культурний щотижневик Šiaurės Atėnai, 12.10.2006, № 817)
Він — один з найцікавіших сучасних авторів в Литві… Кожна його книга ніби «не закінчується» — залишає болюче питання, чому все так відбулося, як так сталося і що нас чекає далі. Такою була «Рояльна кімната», такий і «Кінець світу» (обидві книги випустило Видавництво Спілки письменників Литви). Подібний і «Далекий простір» — він знову ставить ті ж питання, які вражають силою простоти, але які проникають в саме серце нашої екзистенції.
 — Рената Шерелітє (Šiaurės Atėnai)[16]
Ярослав Мельник в литовській літературі має яскраво виражену свою нішу, на яку ніхто серйозно не претендує… В найкращих текстах повороти пронизливих сюжетів, що несподівано постають із звичайного щодення, виводять на такі простори уяви, де загадково стеляться чаруючі і моторошні світи буття і смерті. Хоча матеріальна і емоційна реальності видаються всім нам добре знайомими, в цих альтернативних площинах, які відкриваються, не можна бути ні в чому певним, і різні площини реальності і кошмару в найкращих моментах зливаються у вражаюче і потрясаюче видіння.
 — Лаймонтас Йонушіс, «Світи буття, смерті і безсмертя»[17]
Мельника з сьогоднішнього дня я дозволю собі вважати найталановитішим фантастом-містиком цих днів в Литві (…). Ясний, конкретний стиль Мельникового писання, точно підібрані слова, живі, сучасні діалоги, а також внутрішні монологи, бездоганне маніпулювання простором і часом, химерність сюжетів і вміння переконати говорять, що це не остання мною прочитана книга Мельника.
 — Овідіюс Рушкіс[18]
Ярослав Мельник — один із найтаємничіших сьогоднішніх письменників в Литві. В п'ятірку найкращих книг року він, здається, попадає вдруге (…). Не зважаючи на це, про Ярослава Мельника ми знаємо небагато. Коли починаю думати, чому, то приходжу до висновку, що у всьому винуватий стиль його писання. І на якого біса Мельникові потрібні той концептуалізм і філософія, якщо частина читачів і в сучасному барі все ще сидить з ручкою від мотики в кишені, а інша частина взагалі не читає.
 — Марія Пемпітє[19]
Очевидно, що ситуації, які створює Ярослав Мельник, виходять за межі, вони не подібні на ніщо, що в цей час з'являється в литовській літературі, хоча у світі сьогодні також дуже мало такого типу літератури.
 — Лаймонтас Йонушіс[20]

Нагороди ред.

  • 1996 р. — лауреат конкурсу «Найкраще оповідання року»
  • 2004 р. Приз «Поза рамками/без табу» на конкурсі короткої прози
  • 2007 р. Інститут літератури АН Литви включив книгу «Pasaulio pabaigą» в 12 найбільш творчих книг 2006 року
  • 2007 р. книга «Pasaulio pabaiga» включена в короткий список (5 книг) «Книги року 2006»
  • 2008 р. — присуджена літературна премія ім. Кунчінаса
  • 2008 р. книга «Labai keistas namas» включена в довгий список «Книги року 2007»
  • 2009 р. роман «Tolima erdvė» включений в короткий список «Книги року 2008»
  • 2009 р. — перша премія на конкурсі «Найкраще оповідання року»
  • 2011 р. Інститут літератури АН Литви включив книгу в «Kelias į rojų» у «12 найбільш творчих книг року»
  • 2011 р. книга «Kelias į rojų» номінована на Європейську літературну премію
  • 2011 р. книга «Kelias į rojų» включена в довгий список «Книги року 2010» (Литва)
  • 2012 р. книга «Телефонуй мені, говори зі мною» стала фіналістом «BBC Книги року 2012» (Україна)
  • 2013 р. роман «Далекий простір» був визнаний «Книгою року» в Україні («BBC Книга року 2013»)
  • 2014 р. книга «Чому я не втомлююся жити» стала фіналістом «BBC Книги року 2014»([1] [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.])
  • 2014 р. роман «Маša, arba Postfašizmas» увійшов в п'ятірку найкращих книг 2014 року в Литві
  • 2015 р. — лауреат Літературної премії Валерія Шевчука
  • 2016 р. роман «Маша, або постфашизм» став фіналістом «BBC Книги року 2016» (Україна)
  • 2018 р. перекладений французькою ромн «Далекий простір» (Espace lointain) визнаний Книгою року у Франції в категорії Imaginaire (премія Libr'a nous).
  • 2018 р. роман «Далекий простір», виданий французькою, став фіналістом Європейської премії Utopiales 2018 (премія за кращий фантастичний твір європейського письменника).

Рецензії на книги ред.

«Далекий простір» ред.

«Телефонуй мені, говори зі мною» ред.

«Чому я не втомлююся жити» ред.

«Маша, або Постфашизм» ред.


Інтерв'ю, репортажі ред.

Друковані ред.

Радіо ред.

Відео ред.

Проза Ярослава Мельника у вебдоступі ред.

Примітки ред.

  1. ↑ а б в Czech National Authority Database
  2. ↑ а б Мельник Ярослав Йосипович. www.ukrlib.com.ua. Процитовано 1 березня 2024.
  3. ↑ а б Мельник Ярослав Йосипович / А. Л. Тараненко. Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2018. — Т. 20 : Медична — Мікоян. — 687 с. — ISBN 978-966-02-8346-6.
  4. ↑ Європейська літературна премія. Архів оригіналу за 15 червня 2013. Процитовано 15 червня 2013.
  5. ↑ Utopiales 2018 shortlists [Архівовано 2 липня 2018 у Wayback Machine.]
  6. ↑ goodreads
  7. ↑ USBEK & RICA magazine
  8. ↑ Les Echos
  9. ↑ Завдання з сайту Міністерства освіти Литви (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 червня 2012. Процитовано 16 вересня 2012.
  10. ↑ «На пограничье реальностей. Случай Ярослава Мельника»
  11. ↑ Короткий список «Книги року BBC-2012»). Архів оригіналу за 14 грудня 2012. Процитовано 17 грудня 2012.
  12. ↑ Марія Матіос: Свобода українського литовця Ярослава Мельника. Архів оригіналу за 23 березня 2015. Процитовано 7 вересня 2013.
  13. ↑ Довгий список премії «Книга року BBC-2013»
  14. ↑ «Книга року» в Україні. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 1 січня 2014.
  15. ↑ «Император»[недоступне посилання з липня 2019]
  16. ↑ Рената Шерелітє, Šiaurės Atėnai, 20.02.2009, № 929
  17. ↑ Šiaurės Atėnai, 03.12.2010 № 1050
  18. ↑ Овідіюс Рушкіс, g.taskas, 2009-02-05. Архів оригіналу за 19 травня 2010. Процитовано 21 травня 2012.
  19. ↑ Марія Пемпітє, суботній додаток Kultūra до газети Draugas, 31.10. 2009. Архів оригіналу за 5 квітня 2016. Процитовано 21 травня 2012.
  20. ↑ Лаймонтас Йонушіс, ж. Спілки письменників Литви «Metai», 2007, № 1. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 21 травня 2012.
  21. ↑ Будущее как сюжет: статьи и материалы. Тверьской государственный университет. Тверь, 2014. c.146-159

Посилання ред.

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Мельник Ярослав Йосипович
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мельник_Ярослав_Йосипович&oldid=42125653