Відкрити головне меню

Далекий простір

«Далекий простір» — роман, що написаний українським письменником Ярославом Мельником та вперше опублікуваний у видавництві "Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля» 2013 року. Видавництво визначило жанр твору як трилер, а сам автор також як філософська фантастика[2], також роман має яскраві риси антиутопії[3].

Назва «Далекий простір»
Далекий простір обкладинка.jpeg
Обкладинка роману
Автор Ярослав Мельник
Ілюстрації Надія Величко
Дизайн
обкладинки
Сергій Ткачов
Країна Україна Україна
Мова українська
Жанр трилер
антиутопія
філософська фантастика
Укр. видавництво Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля»
Виданий 2013[1]
Тип носія друк (оправа)
Сторінки 288
Тираж 3 000
ISBN 978-966-14-5684-5

Передмову до книги написала Марія Матіос[4]. Роман став переможцем літературної нагороди «Книга року ВВС-2013»[5].

Зміст

АнотаціяРедагувати

Той день, коли Габр вперше побачив небо, змінив усе його життя… У світі, залюдненному незрячими, влада належить вищій касті зрячих, але про це ніхто навіть не здогадується.

Коли Габр починає бачити, його мають за божевільного. Кохана відправляє його до Міністерства контролю, яке вилікує його від "галюцинацій". Однак боротьба за істину лише починається…

[6]

Головні героїРедагувати

  • Габр Силк — науковець, працівник університету, що прозрів
  • Окс Нюрп — керівник постанців
  • Нія — одна із повстанців
  • Наталі — донька Річардсона
  • Річардсон — член Вищої Державної Наради
  • Ліоз — дівчина Габра
  • Мокр — професор, старший співпраціник Габра

ОглядиРедагувати

Ігор Котик з ресурсу «ЛітАкцент» сказав, що «це роман про шлях до тих стовпів, що ген там за обрієм підпирають небо. Роман про те, що відчуваєш, коли світ втрачає владу над тобою, про те, де збувається сказане: „світ ловив мене.., але не спіймав“»[7].

Богдан Пастух з ресурсу «Буквоїд» сказав, що: «автор через символічні сцени намагається показати проблему людини в сучасному світі, де його розвиток визначають закриті товариства… антиглобалізаційний твір, атакуючи глобалізаційні процеси, робить це в спосіб зображення уніфікованої картини світу, акцентуючи в ній на можливості в такому світі Зла»[8].

Ольга Герасим'юк на BBC Україна написала про роман: «Чергова книга Мельника знову вносить у літературу сучасної України дражливий мотив: він звучить просто інакше, не по-українськи в звичному розумінні, це не тут, і не там — це в світі. Це — інакший, мельниківський, окремий спосіб розказувати про людину і світ. Це строго, без сліз — але дере по серцю тим більше. Але це — дуже про нас, про прозріння як порятунок — і як біль без варіантів. Це створено з великою повагою до читача не масових творів, а тих, хто прагне вищого…»[9].

Оксана Рокосовська на BBC Україна сказала: «Ми всі хочемо свободи. Внутрішньої. Всі страждаємо від того, що ми дрібні, що живемо „близьким“, а не „далеким“. „Тут і тепер“, а не „там і завтра-вчора“. Низькими пристрастями, а не високими почуттями. Ми всі хочемо вийти за межі простору і часу. За межі дрібного в нас. І це в нас говорить наша вічна душа»[10].

Ірина Славінська на сайті «Українська правда. Життя» написала: «якщо чесно, на мою думку, роман доволі слабкий. Він вторинний у сенсі змісту та надто „розжовує“ самоочевидні смисли, ніби текст писаний для дітей і підлітків, які можуть не впізнати символу „сліпоти“»[11].

Валентин Лученко на BBC Україна написав: «Може, ми ще не готові до приходу такої літератури? Наше «красне письмо» досі не може вирватися з глухого кута провінційності та загуменковості, то й шанує різноманітні містечкові “феномени”, поетів-”поп-зірок”та різного штибу псевдолітературні мильні бульбашки… Але потребує – як ковтка свіжого повітря - письменників із таким потужним талантом, як у Ярослава Мельника. А ще – професійних критиків, які донесуть до читача вісточку: є таки в Україні кілька справді вартісних письменників, що можуть презентувати наше слово у світовій прозі. »[12].

ВиданняРедагувати

  • 2013 рік — видавництво "Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля».

ДжерелаРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Ярослав Мельник. Далекий простір. Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля». Процитовано 11 грудня 2013. 
  2. Святослав Хоменко (23 листопада 2013). Ярослав Мельник: режиму не вигідно відкривати книгарні. BBC Україна. Процитовано 24 листопада 2013. 
  3. Богдан Пастух (30 жовтня 2013). Очі як рука розуму. Буквоїд. Процитовано 24 листопада 2013. 
  4. Український литовець Ярослав Мельник презентував у Львові новий роман про цивілізацію сліпців. Galinfo. 24 жовтня 2013. Процитовано 24 листопада 2013. 
  5. Переможці Книги року ВВС-2013: Ярослав Мельник та Мар’яна і Тарас Прохаськи. BBC Україна. 13 грудня 2013. Процитовано 13 грудня 2013. 
  6. Ярослав Мельник. "Далекий простір". BBC Україна. 21 жовтня 2013. Процитовано 24 листопада 2013. 
  7. Ігор Котик (24 жовтня 2013). Біцефрасол і туга за свободою. ЛітАкцент. Процитовано 24 листопада 2013. 
  8. Богдан Пастух (30 жовтня 2013). Очі як рука розуму. Буквоїд. Процитовано 24 листопада 2013. 
  9. Ольга Герасим'юк (30 жовтня 2013). Основа для блокбастера: рецензія на книгу Ярослава Мельника. BBC Україна. Процитовано 24 листопада 2013. 
  10. Оксана Рокосовська (8 листопада 2013). Темінь навколо і вічне світло душі: рецензія на книгу Ярослава Мельника. BBC Україна. Процитовано 24 листопада 2013. 
  11. Ірина Славінська (14 грудня 2013). Книга року Бі-Бі-Сі: премія за фантастику та історію про кротенят. Українська правда. Процитовано 14 грудня 2013. 
  12. Валентин Лученко (14 листопада 2013). "Далекий простір" Мельника: роман поза жанром. BBC Ukraine. Процитовано 14 листопада 2013. 

ПосиланняРедагувати

  1. Ярослав Мельник. Далекий простір. Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля». Процитовано 24 листопада 2013. 
  2. Далекий простір. Ярослав Мельник ((рос.)). LiveLib.ru. Процитовано 14 грудня 2013. 

РецензіїРедагувати


РецензіїРедагувати