Далекий простір

книга

«Далекий простір» — роман українського письменника Ярослава Мельника;, що вперше вийшов у видавництві "Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля» 2013 року. Видавництво визначило жанр твору як трилер, а сам автор також як філософська фантастика[2], також роман має яскраві риси антиутопії[3].

«Далекий простір»
Обкладинка роману
Автор Ярослав Мельник
Ілюстрації Надія Величко
Дизайн обкладинки Сергій Ткачов
Країна Україна Україна
Мова українська
Жанр трилер
антиутопія
філософська фантастика
Видавництво Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля»
Видано 2013[1]
Тип носія друк (оправа)
Сторінок 288
Тираж 3 000
ISBN 978-966-14-5684-5

Передмову до книги написала Марія Матіос[4]. Роман став переможцем літературної нагороди «Книга року ВВС-2013»[5]. "Далекий простір" також отримав Премію Валерія Шевчука за кращий сучасний роман року. Роман був фіналістом "Книги року 2009" в Литві.

У 2017 р. "Далекий простір" був виданий у Франції (Видавництво Agullo editions), де став "Книгою року" (премія "Libr'a nous", вибір з 450 романів), потрапивши в довгий, затим у короткий список і, врешті, отримавши звання переможця. У Франції було опубліковано близько 20 рецензій паризьких критиків на роман, в тому числі в таких основних ЗМІ, як "Le Monde", "Le Figaro", "Telerama". "Le Point". "Canard enchaine" тощо. 2019 року "Далекий простір" був перевиданий у Франції в престижному кишеньковому форматі масовим тиражем видавництвом "Le livre de poche"[джерело?].

У 2018 р. "Далекий простір" потрапив у фінал основної Європейської премії "Utopiales", яка присуджується за найкращий фантастичний твір, написаний європейським письменником[джерело?].

У 2019 р. роман перевиданий в Україні у новій редакції видавництвом "Абабагаламага"[джерело?].

З 2018 р. "Далекий простір" включений в обов'язкову програму 11 класу середніх шкіл України[джерело?].


Анотація ред.

Той день, коли Габр вперше побачив небо, змінив усе його життя… У світі, залюдненному незрячими, влада належить вищій касті зрячих, але про це ніхто навіть не здогадується.

Коли Габр починає бачити, його мають за божевільного. Кохана відправляє його до Міністерства контролю, яке вилікує його від "галюцинацій". Однак боротьба за істину лише починається…

[6]

Головні герої ред.

  • Габр Силк — науковець, працівник університету, що прозрів
  • Окс Нюрп — керівник повстанців
  • Нія — одна із повстанців
  • Наталі — донька Річардсона
  • Річардсон — член Вищої Державної Наради
  • Ліоз — дівчина Габра
  • Мокр — професор, старший співпрацівник Габра

Огляди ред.

Ігор Котик з ресурсу «ЛітАкцент» сказав, що «це роман про шлях до тих стовпів, що ген там за обрієм підпирають небо. Роман про те, що відчуваєш, коли світ втрачає владу над тобою, про те, де збувається сказане: „світ ловив мене.., але не спіймав“»[7].

Богдан Пастух з ресурсу «Буквоїд» сказав, що: «автор через символічні сцени намагається показати проблему людини в сучасному світі, де його розвиток визначають закриті товариства… антиглобалізаційний твір, атакуючи глобалізаційні процеси, робить це в спосіб зображення уніфікованої картини світу, акцентуючи в ній на можливості в такому світі Зла»[3].

Ольга Герасим'юк на BBC Україна написала про роман: «Чергова книга Мельника знову вносить у літературу сучасної України дражливий мотив: він звучить просто інакше, не по-українськи в звичному розумінні, це не тут, і не там — це в світі. Це — інакший, мельниківський, окремий спосіб розказувати про людину і світ. Це строго, без сліз — але дере по серцю тим більше. Але це — дуже про нас, про прозріння як порятунок — і як біль без варіантів. Це створено з великою повагою до читача не масових творів, а тих, хто прагне вищого…»[8].

Оксана Рокосовська на BBC Україна сказала: «Ми всі хочемо свободи. Внутрішньої. Всі страждаємо від того, що ми дрібні, що живемо „близьким“, а не „далеким“. „Тут і тепер“, а не „там і завтра-вчора“. Низькими пристрастями, а не високими почуттями. Ми всі хочемо вийти за межі простору і часу. За межі дрібного в нас. І це в нас говорить наша вічна душа»[9].

Ірина Славінська на сайті «Українська правда. Життя» написала: «якщо чесно, на мою думку, роман доволі слабкий. Він вторинний у сенсі змісту та надто „розжовує“ самоочевидні смисли, ніби текст писаний для дітей і підлітків, які можуть не впізнати символу „сліпоти“»[10].

Валентин Лученко на BBC Україна написав: «Може, ми ще не готові до приходу такої літератури? Наше «красне письмо» досі не може вирватися з глухого кута провінційності та загуменковості, то й шанує різноманітні містечкові “феномени”, поетів-”поп-зірок”та різного штибу псевдолітературні мильні бульбашки… Але потребує – як ковтка свіжого повітря - письменників із таким потужним талантом, як у Ярослава Мельника. А ще – професійних критиків, які донесуть до читача вісточку: є таки в Україні кілька справді вартісних письменників, що можуть презентувати наше слово у світовій прозі. »[11].

Видання ред.

  • 2013 рік — видавництво "Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля».

Джерела ред.

Примітки ред.

  1. Ярослав Мельник. Далекий простір. Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля». Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 11 грудня 2013. 
  2. Святослав Хоменко (23 листопада 2013). Ярослав Мельник: режиму не вигідно відкривати книгарні. BBC Україна. Архів оригіналу за 23 листопада 2013. Процитовано 24 листопада 2013. 
  3. а б Богдан Пастух (30 жовтня 2013). Очі як рука розуму. Буквоїд. Архів оригіналу за 5 листопада 2013. Процитовано 24 листопада 2013. 
  4. Український литовець Ярослав Мельник презентував у Львові новий роман про цивілізацію сліпців. Galinfo. 24 жовтня 2013. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 24 листопада 2013. 
  5. Переможці Книги року ВВС-2013: Ярослав Мельник та Мар’яна і Тарас Прохаськи. BBC Україна. 13 грудня 2013. Архів оригіналу за 14 грудня 2013. Процитовано 13 грудня 2013. 
  6. Ярослав Мельник. "Далекий простір". BBC Україна. 21 жовтня 2013. Архів оригіналу за 15 квітня 2014. Процитовано 24 листопада 2013. 
  7. Ігор Котик (24 жовтня 2013). Біцефрасол і туга за свободою. ЛітАкцент. Архів оригіналу за 4 листопада 2013. Процитовано 24 листопада 2013. 
  8. Ольга Герасим'юк (30 жовтня 2013). Основа для блокбастера: рецензія на книгу Ярослава Мельника. BBC Україна. Архів оригіналу за 1 листопада 2013. Процитовано 24 листопада 2013. 
  9. Оксана Рокосовська (8 листопада 2013). Темінь навколо і вічне світло душі: рецензія на книгу Ярослава Мельника. BBC Україна. Архів оригіналу за 9 листопада 2013. Процитовано 24 листопада 2013. 
  10. Ірина Славінська (14 грудня 2013). Книга року Бі-Бі-Сі: премія за фантастику та історію про кротенят. Українська правда. Архів оригіналу за 15 грудня 2013. Процитовано 14 грудня 2013. 
  11. Валентин Лученко (14 листопада 2013). "Далекий простір" Мельника: роман поза жанром. BBC Ukraine. Процитовано 14 листопада 2013. 

Посилання ред.

  1. Ярослав Мельник. Далекий простір. Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля». Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 24 листопада 2013. 
  2. Далекий простір. Ярослав Мельник ((рос.)). LiveLib.ru. Архів оригіналу за 14 грудня 2013. Процитовано 14 грудня 2013. 

Рецензії ред.