Ярославка (Бердичівський район)
Яросла́вка — село в Україні, у Вчорайшенській сільській громаді Бердичівського району Житомирської області. Населення становить 269 осіб[1].
| село Ярославка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Житомирська область |
| Район | Бердичівський район |
| Громада | Вчорайшенська сільська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1605 |
| Населення | 175[1] |
| Площа | 1,587 км² |
| Густота населення | 110,27 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 13624[2] |
| Телефонний код | +380 4138 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°47′48″ пн. ш. 29°09′54″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
232 м[3] |
| Водойми | р. Яр Цапиного Хутора |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 13610, Житомирська обл., Ружинський р-н, с. Вчорайше, вул. Бердичівська, 1[1] |
| Карта | |
  Ярославка | |
 Ярославка | |
| Мапа | |
| |
Географія ред.
У селі бере початок річка Яр Цапиного Хутора, ліва притока Роставиці.
Історія ред.
До 1932 року в Ярославці Ружинського району Київської області мешкало близько 1500 осіб[4].
Одна з найстрашніших сторінок історії українського народу — Голодомор 1932-1933 років — не обминула й село Ярославку. Розпочався голод у Ярославці 1932 року. З району надійшла вказівка, щоб вирощений урожай збіжжя до граму здати державі, а до тих, хто не здасть, буде застосована «диктатура пролетаріату». Не встигли виконати цього зобов’язання, як надійшло інше страшне розпорядження про додаткове пограбування. Вказівка «батька» всіх народів була виконана. З району приїхали виконавці і разом з сільськими «активістами» взялися до роботи. В селі на них казали «трясуни», бо ж трусили, перетрушували все, що потрапляло під руки, шукаючи в людей залишки хліба. Від голоду померло близько 750 мешканців села,[4] з загального числа померлих від голодомору на сьогодні встановлено імена лише 323 ярославців[5].
1935 року село увійшло до складу Вчорайшенського району Житомирської області, а після адмінреформи 1957 року Ярославка знов у складі Ружинського району, але вже Житомирської області[6].
Під час археологічних розкопок поблизу Ярославки виявлено давньоруський курганний могильник[7].
Релігія ред.
В селі діє церква святої Анни (УПЦ КП).
Пам'ятники ред.
В селі відкрито 1991 року відкрито три пам'ятники жертвам Голодомору 1932-1933 років. Один з них при вході на сільський цвинтар, на місці масового поховання жертв Голодомору 1932—1933 років, встановлений пам'ятний знак — обеліск із чорного граніту[8]. Великий хрест встановлений на насипу біля перших колективних поховань, на так званому, Голодному цвинтарі — 300 душ — жертв голоду і напис: «Народна пам’ять жителям с. Ярославки, що померли від голоду та репресій 1933-1937 років…»[9].
Відомі люди ред.
- Ковбасюк Юрій Васильович — український науковець, економіст, президент Національної академії державного управління при Президентові України (2009—2016)[10].
Примітки ред.
- ↑ а б в Вчорайшенська сільська громада. vchorayshenska-gromada.gov.ua. Вчорайшенська сільська громада. Процитовано 24 липня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 24 липня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Прогноз погоди в селі Ярославка. weather.in.ua. Погода в Україні. Процитовано 24 липня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ а б Ковальчук Д. З голоду вимерла половина села [Архівовано 22 червня 2019 у Wayback Machine.]
- ↑ Національна Книга пам'яті жертв Голодомору 1932–1933 pp. в Україні, 2008, с. 741—746.
- ↑ Віктор Митюк. Стежками культурної ниви рідного краю. hetman.tv. ПП «Телерадіокомпанія „ІК“». Архів оригіналу за 22 липня 2019. Процитовано 22 липня 2019.
- ↑ ІМСУ, 1973, с. 626.
- ↑ Пам'ятники жертвам Голодомору у Житомирській області. holodomor-monuments.org. Українсько-канадський дослідчо-документаційний центр. Архів оригіналу за 22 червня 2019. Процитовано 24 липня 2022.
- ↑ O. M. Веселова. Пам'ятні знаки і пам'ятники жертвам голоду-геноциду 1932-1933 років в Україні. memory.gov.ua. Український інститут національної пам'яті. Архів оригіналу за 22 червня 2019. Процитовано 24 липня 2022.
- ↑ А. П. Рачинський Ковбасюк Юрій Васильович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
Джерела ред.
- Махорін Г. Історія Ружинщини. Нариси і документи / Г. Махорін; Житомирське науково-краєзнавче товариство дослідників Волині, Ружинська райдержадміністрація. — Житомир : Волинь, 2000. — 160 с. — ISBN 966-7390-60-8.
- с. Ярославка // Національна Книга пам'яті жертв Голодомору 1932–1933 pp. в Україні. Житомирська область / Ред. кол.: М. А. Черненко (гол. редк.), В. М. Врублевський, І. О. Рафальський (заст. гол. редк.), Л. А. Копійченко, М. В. Кордон, О. І. Онищук, О. В. Пастовенський, О. В. Слизькоуха, М. К. Сюравчик, В. В. Шундрик; Авт. кол.: Л. А. Копійченко (кер. наук.-ред. гр.), В. А. Поплавська (зав. наук. ред.), Є. Р. Тіміряєв (зав. наук. ред.), Г. Л. Махорін, А. Ю. Грицюк, В. О. Капітанюк, Ж. С. Пічкурова, Д. Я. Самолюк, І. І. Тимошик, З. О. Тхоржевська. Український інститут національної пам'яті; Житомирська обласна державна адміністрація. — Житомир : Полісся, 2008. — С. 741—746. — ISBN 978-966-655-361-7.
- Крилівка, Ярославка // Історія міст і сіл Української РСР: в 26 т. Житомирська область / Ред. кол. тому: Чорнобривцева О. С. (гол. редкол.), Булкін Г. П., Бутич I. Л., Василевський А. Ф., Вахбрейт 3. Д., Гудима Н. Г., Денисенко Г. І., Зайцев В. М., Іващенко О. М., Матящук В. О., Москвін П. П., Новик М. К. (відп. секр. редкол.), Павлов О. О., Павловський А. А., Ремезов О. П. (заст. гол. редкол.), Чекарев Л. М. АН УРСР. Інститут історії. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — С. 626.
Посилання ред.
| У Вікісловнику є сторінка Ярославка. |
|
Це незавершена стаття з географії Житомирської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |