Відкрити головне меню

Ян Черський (біл. Ян Чэрскі, рос. Иван Дементьевич Черский; 15 травня 1845(18450515) — 7 липня 1892, низовина річки Колима) — польський геолог, палеонтолог і географ, дослідник Сибіру, учасник повстання Кастуся Калиновського.

Ян Черський
Jan Czerski.jpg
Народився 3 травня 1845(1845-05-03)
родовий маєток Свольно, Вітебська губернія
Помер 25 червня 1892(1892-06-25) (47 років)
Устя р. Омолон
·туберкульоз
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Національність білоруси
Діяльність мандрівник-дослідник, палеонтолог, географ, ентомолог, геолог
Alma mater Віленський шляхетський інститут
Сфера інтересів географія, геологія, Геоморфологія і палеонтологія
Заклад Російське географічне товариство,
Російська академія наук
Відомі учні Q47508040?
Автограф CherskyI-signature.gif

Ян Черський у Вікісховищі?

НаціональністьРедагувати

Існує декілька поглядів на національну приналежність Івана Черського.

ПолякРедагувати

Дуже розповсюджена думка про польське походження Яна Черського. Про це свідчать такі авторитетні джерела, як Велика радянська енциклопедія, Великий енциклопедичний словник, деякі іноземні та інші видання. При цьому не можна не відмітити, що різні джерела часто суперечать одне одному: вказують різні роки, дні народження, місце народження, ім'я по-батькові. У жодному з наведених джерел не наведено доказів, що доводять польське походження Яна Черського.

БілорусРедагувати

Ряд дослідників, які займалися вивченням життя Яна Черського, аргументовано називають його білорусом за національністю. Так, наприклад, В. А. Ярмоленко, ґрунтуючись на листах Черського, не тільки наводить свідчення того, що білоруська мова була для науковця рідною, але також пробує пояснити, звідки з'явився стереотип про польське походження Черського:

« …Как ни странно, даже на страницах Большой Советской Энциклопедии уже в советское время все выдающиеся белорусы названы или «русский», или «великий российский, поляк по национальности». Вот характерный пример: «Черский Иван Дементьевич (1845—1892), исследователь Восточной Сибири. По национальности поляк». Но ведь он родился на Витебщине в семье белорусских дворян, ни одного труда своего на польском языке не написал, да и в самой Польше ни разу не был! Более того, оказавшись в сибирской ссылке (…), он пишет из Иркутска на родину сестре Михалине: «Я тут ужо абрусеў и стаў забывацца роднай беларускай мовы». И вдруг — «поляк по национальности». Как могла сложиться такая вопиющая несправедливость по отношению к белорусскому народу? Почему такое стало возможным? После восстания 1831 года русский царь Николай I запретил белорусский язык в Западных губерниях и закрыл единственный в Беларуси Виленский университет. Огромную ошибку допустили Брокгауз и Ефрон, которые в «Энциклопедическом словаре» (1890—1907) всех знаменитых белорусов назвали поляками. Их «материалы» автоматически перешли в советские энциклопедии.[1] »

Білоруське походження Черського підтверджується і його родоводом, який сягає XVIII століття[2] Його висвітленням займався інший дослідник, В. Пашкевич:

« «В документах Витебского дворянского депутатского собрания удалось найти сведения о роде Черских, начиная с XVIII столетия. Первым упоминается дворянин Христофор Черский (прапрадед Яна Черского). Сын Христофора — Франц в 1792 году был введён во владение имением Сволна (Шипиловщина) с крестьянами. Дед нашего известного исследователя Иван с 1788 по 1797 годы служил заседателем в Дрисенском земском суде. В 1794 году постановлением Полоцкого дворянского депутатского собрания он был признан в дворянстве и внесён в первую часть родословной книги. Сын Ивана Доминик был депутатом «Витебского дворянского собрания».[3] »

Ґрунтовне дослідження життя та наукової діяльності Яна Черського зробив кандидат географічних наук, доцент П. А. Лярський. У свіоїй статті він називає Черського «чистокровним білорусом» та «видатним білорусом».

Білорусом називає Черського і Н. Сосновська, колишня директорка музею імені Яна Черського у селі Волинці Верхньодзвінського району, поблизу від місця народження вченого. На місці тепер зруйнованого маєтку Свольня встановлена пам'ятна дошка, у тексті якої Ян Черський названий «видатним сином землі білоруської».

Існує також ряд опублікованих в ЗМІ статей, присвячених вченому, як, наприклад, нарис Л. Рубльовської у газеті «Білорусь сьогодні» та нарис заступника декана географічного факультету БЛУ М. Брилевського у газеті «Туризм та відпочинок».

ЛитовецьРедагувати

В деяких джерелах Яна Черського називають литовцем чи литвином. Є відомості про те, що Черський, народжений на Вітебщині, яка входила в ядро Великого Князівства Литовського, сам називав себе литовцем. Про це повідомляє І. Кузнєцов з посиланям на збірку біографій А. Богданова, яка була видана ще при життя Яна Черського. Пізніше вченого називали литовцем інші джерела, наприклад, словник Брокгауза і Єфрона.

У 1956 році був виданий нарис С. У. Обручева, де автор помилково називає Черського вже не литвином, а литовцем. Як сказав Б. С. Шостакович,

« …бытующее заблуждение, выражающееся в отожествлении термина «литвин» с этноназванием «литовец», достаточно характерно даже для современных ученых, не являющихся прямыми специалистами в гуманитарно-исторической области.[4] »

Також необхідно підкреслити, що у відомих джерелах, які називають Черського литовцем, немає яких-небудь аргументів, що доводять литовське коріння вченого. Немає ні свідчень того, що Черський користувався литовською мовою, ні свідчень його друзів з литовських земель, ні іншого. Жодних досліджень, присвячених цьому питанню, у вільному доступі не опубліковано

ЮністьРедагувати

Відомості про життя Яна Черського на батьківщині досить бідні та неповні.

Майбутній науковець народився з травня 1845 року, при хрещенні отримав ім'я Станіслава Франциска. У десятирічному віці втратив батька. Як свідчить Бенедикт Дибовський, вихованням Яна та його старшої сестри Михаліни займалася матір. Вона дала Янові домашню освіту, але переймалася перш за все «салонним» вихованням — танцями, французькою мовою і тому подібне. За свідченнями В. Ярмоленка, перед вступом у Вільнюську гімназію, Черський володів чотирма іноземними мовами — французькою, німецькою, англійською та латиною, а за інформацією Національної Бібліотеки Білорусі він також грав на фортепіано та добре малював. З 1860 року Черський продовжує навчання у Шляхетському інституті у Вільнюсі.

Участь у повстанніРедагувати

Ще менше свідчень збереглося про повстанську діяльність Яна Черського. Л. Рубльовська вказує, що Черський перебував у партизанському загоні, яким керував сам Кастусь Калиновський. У загоні Черський пробув приблизно чотири тижні, а потім був захоплений у полон. Вітебським військово-польовим судом він був засуджений на безстрокову рекрутську службу в Сибіру з конфіскацією майна та позбавленням шляхетського звання.

ВигнанняРедагувати

В. Ярмоленко повідомляє, що за рішенням трибуналу Черський повинен був служити у Благовіщинську, в Амурському лінійному батальйоні. Але, проходячи етапом через Тобольськ, Ян зміг відкупитися від подальшого переходу хабарем у розмірі п'яти золотих монет, які заховав «на чорний день». Його направили служити в Омськ, у Західносибірський лінійний батальйон.

На шляху в Омськ Черський познайомився з відомим природознавцем А. Л. Чоконівським, який зацікавив Черського вивченням природи та збором різних колекцій. Дякуючи хорошій освіті, Черський дуже швидко був переведений на офіцерському зібрані у чин денщика. Багато часу він проводив у бібліотеці, знайомиться з видатними географами Г. Н. Патаніним, А. Ф. Мідендорфом, збирає багату колекцію викопних раковин.

Б. Дибовський докладно розповів про спроби Черського та інших вигнанців отримати дозвіл на повернення на батьківщину. Після того як йому відмовили, Черський спробував отримати дозвіл на вступ в Казанський університет, але знову отримує відмову. У 1869 році, в зв'язку з погіршенням стану здоров'я, Черський переводиться зі служби у стан поселенця та ще два роки прожив у Омську, займаючись репетиторством. У 1871 році, дякуючи підтримці Мідендорфа, він отримує запрошення працювати в Іркутську, у Східно-Сибірському відділі Російського географічного товариства.

Наукова діяльністьРедагувати

Проводив дослідження околиць Омська, вивчав будову берегів Байкалу, склав першу геологічну карту його узбережжя, досліджував басейни річок Селенга та Нижня Тунгуска.

У 1876—1878 вивчав Саяни, Присаяння та Приангар'я; у 1877—1880 геологічний склад берегів Баукалу; 1881—1882 досліджував басейни річок Селенга та Нижня Тунгуска. Висунув ідею еволюційного розвитку рельєфу (1878), запропонував одну з перших палеотектонічних схем внутрішніх районів Сибіру, розвинуту Е. Зюсом у роботі «Обличчя Землі».

У 1885 був амністований і за запрошенням Перергбурзької Академії Наук переїхав у Санкт-Петербург, по дорозі зробив маршрутне геологічне дослідження поштового тракту від Іркутська до Уралу.

У 1891—1892 досліджував басейни Колими та Індигірки. У експедиції помер, похований у поселені Колимському коло гирла річки Амалон.

Нагороджений трьома золотими медалями Російського географічного товариства.

Вшанування пам'ятіРедагувати

У 1995 році В Білорус була випущена поштова марка, присвячена Янові Черському.

Ім'я Черського вшановане в багатьох географічних назвах:

  • поселення Черське у Якутії
  • Хребет Черського — гірська система у Східньому Сибіру
  • Хребет Черського — гірський хребет у Забайкалі
  • Пік Черського у Прибалтиці
  • Гора Черського — найвища точка Байкальського хребта
  • Камінь Черського — гірська вершина в Іркутській області РФ
  • Іменем Черського названі вулиці в Білорусі — у Верхньодвинську, Росії — в Москві, Іркутську, поселеннях Зиранка Республіки Саха (Якутія), Колимське Магаданської області, Польщі — Глівіцах, Мальбарку та Зеленій Гурі, Литві — у Вільнюсі, Україні — в Кривому Розі.

Іменем Черського також названі:

  • краєзнавчий музей у селі Волинці Вітебської області
  • Іркутське товариство білоруської культури імені Яна Черського

ПриміткиРедагувати

  1. http://www.phb.by/Ermolenko-V-A-Belorusy-i-Russkiy-Sever-390s-2009_978-985-01-0837-1.html
  2. Бабр-генеалогия — Черский Ян Доминикович.
  3. http://pribaikal.ru/belorus-item/article/2457.html
  4. [1] Был ли белорусом политссыльный поляк Ян Черский? О проблеме этноиндентификации ссыльных в Сибирь участников польского Январского восстания

ПосиланняРедагувати