Янчук Микола Андрійович

|Батько= |Посада= |Діти= |Дружина= |Мати=

Микола Андрійович Янчук
Народився	17 (29) листопада 1859(1859-11-29) Російська імперія: с. Корниця, Підляшшя
Помер	6 грудня 1921(1921-12-06) (62 роки) Москва, Росія
Поховання	Новодівичий цвинтар
Країна	Російська імперія
Національність	українець
Діяльність	літературознавець, етнолог, фольклорист, історик, археолог, антрополог, поет, етнограф, письменник, славіст, музеєзнавець, викладач університету, літературознавець
Alma mater	Московський університет
Галузь	антропологія, етнографія, музикологія
Заклад	Білоруський державний університет МДУ
Вчене звання	професор
Батько	Андрій Янчук
У шлюбі з	Марія Васильовна Янчук
Нагороди	III ступеня, III ступеня, II ступеня, IV ступеня
Роботи у Вікіджерелах  Янчук Микола Андрійович у Вікісховищі

Мико́ла Андрі́йович Янчу́к криптонім — Н. Я., рос. Янчук Николай Андреевич (17 (29) листопада 1859(18591129), с. Корниця Люблінська губернія, — 6 грудня 1921, Москва) — славіст, мовознавець, фольклорист, етнограф, педагог, письменник і драматург. Народився в с. Корниця Більського повіту (тепер Польща).

Біографія

Народився у с. Корниця Люблінської губернії (нині с. Стара Корниця Мазовецького воєводства, Польща). Вчився в Більській гімназії. Працював хатнім вчителем родини Гарднера, разом із якою в 1879 році переїхав до Москви. Закінчив історико філологічний факультет Московського університету (1885) зі ступенем кандидат. Вчився в університеті М.Тіхонравова.

З 1889 — кандидат помічника бібліотекаря Румянцевського музею, с 1892 — помічник бібліотекаря. З 1 травня 1892 — засновник і хранитель Дашківського етнографічного музею і Відделення іншоземної етнографії. В 1890-х роках жив в Москві за адресою Богословський перевулок, № 19. Працював в Румянцевському музеї до 1921.

Наукова діяльність

Член Етнографічного товариства (1887), Московського археологічного товариства (1888), Товариства історії і давностей російських при Московському університеті (1888), Товариства любителів російської словесності (1896). З 1889 року секретар етнографічного відділення Товариства любителів природознавства, антропології і етнографії. При тому ж Товаристві в 1901 році організував і очолив музично-етнографічну комісію, керував нею до 1920 року.

Редактор часопису «Этнографическое обозрение» (1889 — 1916). Професор української і білоруської літератур у Московському університеті (1919—1921). Професор кафедри білоруської літератури і етнографії Білоруського державного університету (1921). В 1918 році був одним з організаторів Білоруського науково-культурного товариства і Білоруського народного університету в Москві.

Янчук — дослідник української, білоруської, польської і російської народної музики. В Російському етнографічному музеї зберігається 18 придбаних ним прикладів естонської і латиської традиційної культури.

Під керівництвом Янчука укладено «Програму для збирання етнографічних відомостей» (1889), за якою зібрано цінний україномовний матеріал. Записав і видав зразки української живої народної мови Підляшшя (весільні обряди, народні пісні, вертеп).

Праці (рос.мова):

• «Малоруське весілля в Корницькій парафії Константинівського повіту Сідлецької губернії»,
• «До історії й характеристики жіночих типів у героїчному епосі» та ін.

Літературна і музична діяльність

Член товариства драматичних письменників і композиторів (1887). В 1906 році був одним з засновників Народної консерваторії (Москва). Автор п'єс «Пилип Музика» (1887), «Не поможуть чари…» (1891), «Вихованець» (1899), «Чи заробиш, чи проробиш», «Відьма», «На чужині», «Святий вечір». Написав збірку поезій «Кримські вірші».

Нагороди

Святого Станислава III ступеня, Святої Анни III і II ступенів, Святого Володимира IV ступеня, пам'ятні медалі.

Література

• A. M. Поповський. Янчук Микола Андрійович // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9.
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — 848 с. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]
• Сумцов М. Микола Андрієвич Янчук. «Наука на Україні», 1922, № 3;
• Бялокозовіч Б. Николай Янчук — исследователь польс.-восточнославян. пограничья. «Сов. славяноведение», 1989, № 5;
• Białokozowicz В. Mikolaj Janczuk (1859—1921). Olsztyn, 1996.

Посилання

• Янчук Микола // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2126. — 1000 екз.