Якимівці (Лановецький район)

село в Україні, в Лановецькому районі Тернопільської області.

Яки́мівці — село Лановецького району Тернопільської області. Розташоване на річці Горанка, на півночі району. Центр сільради, якій підпорядковане село Татаринці. До Якимівців приєднано хутір Рідкодуб.

село Якимівці
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Лановецький
Рада/громада Якимівська сільська рада
Код КОАТУУ 6123880301
Облікова картка Якимівці 
Основні дані
Засноване 1566
Населення 491
Територія 0.640 км²
Густота населення 767.19 осіб/км²
Поштовий індекс 47420
Телефонний код +380 3549
Географічні дані
Географічні координати 49°56′51″ пн. ш. 26°02′57″ сх. д. / 49.94750° пн. ш. 26.04917° сх. д. / 49.94750; 26.04917Координати: 49°56′51″ пн. ш. 26°02′57″ сх. д. / 49.94750° пн. ш. 26.04917° сх. д. / 49.94750; 26.04917
Водойми Горанка
Відстань до
районного центру
10 км
Найближча залізнична станція Ланівці
Відстань до
залізничної станції
10 км
Місцева влада
Адреса ради 47420, с. Якимівці
Карта
Якимівці. Карта розташування: Україна
Якимівці
Якимівці
Якимівці. Карта розташування: Тернопільська область
Якимівці
Якимівці

Населення — 463 особи (2007).

ІсторіяРедагувати

Перша згадка. Походження назвиРедагувати

Перша писемна згадка про Якимівці датується 1566 роком: в акті від 29 листопада 1566 року село згадується як маєток Ганни Канівської. Його незмінна назва, за переказами, походить від імені першого поселенця Якима. Він стрілою з лука вбив татарського воєводу, котрий шукав броду через болото, щоб зі своїм загоном перебратись до села зі сторони Татаринець.

За панування Польщі в 1922-1939 роках Якимівці входили до Дедеркальського повіту.

Радянська владаРедагувати

У січні 1918 року в селі проголошено Радянську владу. В 1920-1939 роках у складі Польщі.

У 30-х роках XX століття в селі діяло товариство "Просвіта", яке структурно входило до Кременецького повітового товариства. Крім "Просвіти" тут діяли ОУН й Кирило-Мефодіївське братство на чолі зі священиком І.Собком.

Учасниками Великої Вітчизняної війни були 155 жителів Якимівців, 88 з них за мужність і відвагу на фронтах війни одержали урядові нагороди.

На території села була розміщена центральна садиба колгоспу «Шлях до комунізму», за яким закріплено 1,7 тис. га сільськогосподарських угідь, у тому числі 1,5 тис. га орної землі. Успішно розвивалося рільництво й тваринництво. Основними культурами були пшениця і цукрові буряки. Тваринництво — м'ясо-молочного напряму. З допоміжних підприємств були млин та пилорама.

Соціальна сфераРедагувати

Заклади освіти:

  • Якимівський дошкільний навчальний заклад (дитячий садок) "Росинка"
  • Якимівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів (до 2001 - неповна) (директор - Тетяна Іванівна Іващук). Будівля школи побудована 1981 року. До 1980 року учні навчались у панському будинку Польового.

В селі діють будинок культури, бібліотека, медична амбулаторія, відділення зв'язку.

При будинку культури працюють хоровий та драматичний гуртки. Колектив народного хору у 2003 році відзначив своє 30-тиріччя.

РелігіяРедагувати

Згідно з архівними даними, дерев'яну, покриту бляхою церкву в Якимівцях побудували в 1786 році на честь святого Архістратига Михаїла. В 1875 перебудували за кошти прихожан. На жаль, в 49-50 роках XX століття храм згорів, залишився тільки престол. Місце, де стояв престол, обгородили, і тут відбувалися відправи в день престольного празнику. З часу пожежі й до 1990 року власної церкви в селі не було. У 1990 році в Якимівцях у день св. Марії Магдалини освятили храм Св. Архістратига Михаїла. Цегляну, криту бляхою будівлю звели на кошти жителів села та пожертвування парафіян інших церков, а також завдяки спонсорській допомозі місцевого сільськогосподарського підприємства. Тоді ж частково реставрували стару дзвіницю, що вціліла від пожежі. З Києва були привезені нові дзвони, придбані теж на кошти парафіян.

В Якимівцях є каплиця. Її збудували біля могили жителів села, померлих від епідемії чуми (там поховано близько трьох сотень чоловік). За часів радянської влади каплицю зруйнували, залишився тільки насип та старі клени. Вже у незалежній Україні, на тому ж місці звели нову.

Пам'яткиРедагувати

АрхеологічніРедагувати

Поблизу Якимівців виявлено залишки поселення і могильник черняхівської культури III–VI століть (на відстані 500 м від колгоспного двору, поблизу ставка у полі). На території даного поселення восени 2015 року віднайдено горщик із срібними динаріями Римської Імперії в кількоті понад 2000 шт, значну кількість фібул та інших речей даного періоду. Аналогічні знахідки виявлено і на протилежному березі річки по відношенню до даного черняхівського поселення (у значно меншій кількості).[джерело?]

Пам'ятникиРедагувати

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1974), три братські могили.

БотанічніРедагувати

Окрасою села Якимівці є парк, який розташований в центрі села. Особливо багато при вході в парк каштанів. Вхід до парку знаходиться на початку вулиці Колгоспної. В глибині парку є невелика галявина, на якій часто відпочиває молодь.

Неподалік села за кар'єрами знаходяться торф'яні родовища.

Відомі людиРедагувати

НародилисяРедагувати

ДжерелаРедагувати