Яблучний оцет

оцет, який отримують методом зброджування з сидру або яблучного мусту
Apple Cider Vinegar (4108653248).jpg
Оцет
Харчова цінність в 100 г продукту
Енергетична цінність 22 ккал 90 кДж
Вода93.81 g
Білки0 g
Жири0 g
Вуглеводи0.93 g
- дисахариди0.40 g 

Ретинол (віт. A)0 мкг
Тіамін (B1)0 мг
Рибофлавін (B2)0 мг
Ніацин (B3)0 мг
Піридоксин (B6)0 мг
Фолацин (B9)0 мкг
Кобаламін (B12)0 мкг
Аскорбінова кислота (віт. С)0 мг
Токоферол (вітам. E)0 мг
Вітамін K0 мкг

Кальцій7 мг
Залізо0.20 мг
Магній5 мг
Фосфор8 мг
Калій73 мг
Натрій5 мг
Цинк0.04 мг

Джерело: USDA Nutrient database

Я́блучний о́цет — це вид харчового оцту, який отримують методом зброджування з сидру або яблучного мусту та який має від блідого до середнього бурштинове забарвлення. Непастеризований або органічний яблучний оцет містить оцтову матку, яка має павутиноподібний вигляд та може надавати оцтові дещо загуслого вигляду. Хоча оцтова матка не апетитна на вигляд, вона абсолютно нешкідлива.

Яблучний оцет використовується для заправки салатів, у маринадах, вінегретах, харчових консервантах, а також чатні. Він виготовляється шляхом подрібнення яблук та вичавлення рідини. Для початку процесу спиртового бродіння в рідину додаються бактерії та дріжджі, і за рахунок ферментації цукри перетворюються в спирт. При другому бродінні спирт перетворюється в оцет за рахунок метаболізму оцтовокислих бактерій (acetobacter). Оцтова та яблучна кислоти надають оцтові його кислого смаку.[1]

Народна медицинаРедагувати

Яблучний оцет використовувався як народний засіб століттями. Починаючи з 1970-х, був пропагований низкою медичних тверджень, в тому числі про те, що він може допомогти позбутися зайвої ваги та запобігти інфікуванню. Жодні заяви про користь не підтверджуються належними доказами, а відтак лікарське споживання яблучного оцту може бути небезпечним, особливо якщо приймати під час вагітності або вживати хронічно.

БезпекаРедагувати

Прийом всередину оцтової кислоти, яка міститься в оцті, створює ризик можливого ушкодження м'яких тканин порожнини рота, горла, шлунку та нирок.[2] Використання для місцевого лікування, очисних засобів, або загроза для очей зазначаються як попередження у рекомендаціях щодо отруйних речовин.[3]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Ulbricht CE, ред. (2010). Apple Cider Vinegar. Natural Standard Herb & Supplement Guide: An Evidence-Based Reference (вид. 1st). Elsevier. с. 59. ISBN 978-0323072953. 
  2. Hill, L. L.; Woodruff, L. H.; Foote, J. C.; Barreto-Alcoba, M (2005). Esophageal injury by apple cider vinegar tablets and subsequent evaluation of products. Journal of the American Dietetic Association 105 (7): 1141–4. PMID 15983536. doi:10.1016/j.jada.2005.04.003. 
  3. Vinegar: Not Just for Salad. National Capital Poison Center, Washington, DC. 2017. Процитовано 1 March 2017. 

ПосиланняРедагувати