Ян Станіслав Яблоновський (коронний мечник)

коронний мечник, політик

Яблоновський Ян Станіслав гербу Прус ІІІ (бл. 1600—1647) — польський шляхтич, військовий та державний діяч Речі Посполитої.

Ян Станіслав Яблоновський
пол. Jan Stanisław Jabłonowski
Народився1600(1600)
біля Яблунова
Помер1647(1647)
Варшава, Річ Посполита
ПідданствоРіч Посполита
Національністьполяк
Діяльністьдержавний діяч
Посадапідчаший великий коронний, мечник великий коронний, маршалок сейму
Конфесіякатолик
РідЯблоновські
БатькоМацей Яблоновський
МатиКатаржина Кломніцка
У шлюбі зАнна Остроруг
ДітиСтаніслав Ян, Зофія, Катажина

Біографія

ред.
 
Надгробок Я. С. Яблоновського, костел єзуїтів, Львів, 2014

Син Мацея Яблоновського та його дружини Катажини з Кломніцких.

Правдоподібно, навчався у колегіумі єзуїтів у Львові, потім через деякий час подорожував за кордон. Брав участь у війнах зі шведами і татарами в 1624—1629 р., з московитами у 1632—1634 р. Був придворним короля, з 1638 р. підчашим великим коронним Цецилії Ренати, з 1642 р. мечник великий коронний. Добрий промовець, відомий виступами на сеймах у 1633—1642 р. Особливо активним був на звичайному зимовому сеймі 1637 р. як посол Галицької землі: співпрацюючи з послами любельськими, домагався ревізії та люстрації маєтків та економії королівських. Гостро виступав проти несумлінних збирачів податей. Діяв у депутатській комісії, був прихильником ухвалення податків на оборону, гостро критикував послів Великого князівства Литовського, які зірвали той сейм. На сеймі надзвичайному 1637 р. був маршалком, намагався затвердити ухвалу про морські борги. 18 листопада отримав Перегінськ, на який претендували василіяни та їх керівник — теребовлянський староста Юрій Балабан. Я. С. Яблоновський намагався збройно увійти у права власності на село, але Юрій Балабан випередив його адміністратора. Другий «заїзд» був підготовлений та виконаний краще, а король відкинув скаргу Юрія Балабана, у 1638 р. остаточно присудив спірне село Я. С. Яблоновському. У 1638 р. був послом від коронного війська, був у комісії морських боргів. У 1640 р. був маршалком сейму, обраний для врегулювання питання оплати війську; в схожій комісії брав участь у 1642 р. Працював в комісіях кордонних з валахами, уграми, сілезяками. В 1646 р. обраний для укладення вічного миру зі шведами.

На сеймі 1647 р. виступив з пропозицією способу дискусії послів, радячи подавання маршалку готових конституцій та несміло припускаючи засади єдиноголосся. Його пропозиція отримала загальне обурення, що спричинило передчасну смерть ще молодого діяча невдовзі після сейму.

Був похований у костелі єзуїтів Львова (у лівій бічній наві зберігся його надгробок від 1659 р.).


Сім'я

ред.

Був одружений з Анною Остроружанкою — донькою познаньського воєводи Яна Остроруга та його другої дружини княжни Софії Заславської, віном були маєтки острозькі.[1] Діти:

Примітки

ред.
  1. Cynarski S. Jabłonowski Jan Stanisław h. Prus III (ok. 1600—1647)… — S. 221.
  2. Jabłonowscy (01) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)

Джерела

ред.
  • Cynarski S. Jabłonowski Jan Stanisław h. Prus III (ok. 1600—1647) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1963. — T. Х/2, zeszyt 45. — 161—320 s. — S. 220—221. (пол.)
  • Jabłonowscy h. Prus III-ci // Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1905. — Cz. 1. — T. 8. — S. 108. (пол.)

Посилання

ред.