Вікіпедія

Юрій Балабан

Юрій Балабан (пол. Jerzy Bałaban, бл. 1610 — після 1663) — польський шляхтич русько-грецького походження, військовий та державний діяч Речі Посполитої.

Юрій Балабан
Народивсяблизько 1610
Померпісля 1663
ПідданствоРіч Посполита
Національністьрусин (українець)
Діяльністьвійськовий, урядник
Суспільний станПольська шляхта
Посадастароста теребовельський
Військове званняротмістр, полковник
Конфесіяправославний, греко-католик
РідБалабани
БатькоОлександр Балабан
МатиВарвара (Барбара) з Ярмолинських[1] Барбара Сутковска з Ярмолинців
РодичіГедеон Балабан
Званняполковник коронного війська
Герб
Герб

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Балабан.

Біографія

ред.

Син старости, полковника Олександра Балабана та його дружини Варвари (Барбари) з Ярмолинських (Барбари Сутковської з Ярмолинців).[1]

Замолоду разом з братом Олександром перейшов на греко-католицький обряд,[1][2] подорожував Італією. Після повернення отримав посаду штатного радника короля при його дворі.[3]

1633 р. за згодою короля Сиґізмунда ІІІ Вази отримав уряд (посаду) теребовлянського старости; за одними даними, від батька[4], за іншими — від брата Олександра[5]. 1637–1638 роки як ротмістр брав участь у військових сутичках в полку брацлавського воєводи Станіслава «Ревери» Потоцького проти козаків Павлюка; потім — під Лубнами, Жовнином — проти Остряниці, Гуні. Мав феодальні суперечки з коронним підчашим Яблоновським Яном Станіславом через Перегінське,[6] з Белжецьким.[7]

У 1639–1642 рр. господарював у Теребовлянському старостві, вів процеси проти сусідів — були збройні сутички, під час однієї загинув поланецький каштелян Скотніцький. 1643 р. запідозрений у вбивстві Якуба Понятовського, був покараний судом честі (інфамія). У січні-лютому 1643 року брав участь у посольстві до Семигородського господаря Юрія І Ракоці, передав від короля весільні дари. Брав участь в Охматівській битві 1644 року проти кримських татар (також під Воронним). 1645 р. позбавлений посади теребовлянського старости через численні порушення, легковажне ставлення до господарювання. У 1646 році мав разом зі своєю корогвою позов від короля через завдану в Теребовлі шкоду.

Під час Хмельниччини потрапив у полон до кримських татар (під Корсунем; перебував в товаристві гетьмана Мартина Калиновського, у вересні 1650 року одним з останніх бранців був ханом дарований на знак приязні королю Янові ІІ Казимиру[7]). Після викупу брав участь у битвах під Берестечком, Білою Церквою, Батогом (знов кримсько-татарський полон, звільнився 1654 р.). У званні полковника воював з козацькими та московськими військами, у битві під Городком пійманий козаками. 1655 р. виміняли на молодого Бутурліна після угоди під Озерною. У січні 1656 року разом з іншими підписав акт Тишовецької конфедерації. Воював зі шведами, відзначився в битві під Варшавою.

Полковник кавалерії дивізії гетьмана Станіслава «Ревери» Потоцького в битві під Чудновом. Гетьман Стефан Чарнецький, здаючи Краків шведам, вказав в угоді одним з пунктів його звільнення з неволі.[7] У 1663 р. за військові заслуги отримав королівську пенсію 3000 польських флоринів, маєтки на Самбірщині.[2]

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в Niesiecki K. Korona polska przy złotej wolności… — t. 1. — Cz. 2. — S. 35.
  2. ↑ а б Городиський Л., Зінчишин І. Мандрівка по Теребовлі і Теребовлянщині: Історичний нарис-путівник… — С. 66.
  3. ↑ Latacz E. Bałaban Jerzy, h. Korczak… — S. 250. (пол.)
  4. ↑ Городиський Л., Зінчишин І. Мандрівка по Теребовлі… — С. 65.
  5. ↑ Łoziński W. Prawem i lewem… — T. 2. — S. 119.
  6. ↑ Cynarski S. Jabłonowski Jan Stanisław h. Prus III (ok. 1600—1647) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1963. — T. Х/2, zeszyt 45. — S. 220. (пол.)
  7. ↑ а б в Latacz E. Bałaban Jerzy, h. Korczak… — S. 251. (пол.)

Джерела

ред.

Посилання

ред.


  Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Юрій_Балабан&oldid=42342380