Відкрити головне меню

Юозас Ґрушас
лит. Juozas Grušas
Псевдо Juozas Kriaušė, J. Kriaušė, Lionginas Padanginė
Народився 16 листопада 1901(1901-11-16)
село Жаджюнай Шяуляйський повіт
Помер 21 травня 1986(1986-05-21) (84 роки)
Каунас
Поховання Петрашунський цвинтар
Громадянство Литва Литва Литва
Діяльність драматург, прозаїк, перекладач, журналіст
Alma mater Університет Вітовта Великого

Юозас Ґрушас (лит. Juozas Grušas; 16 [29] листопада 1901, село Жаджюнай Шяуляйський повіт — 21 травня 1986, Каунас) — литовський письменник, драматург, прозаїк, перекладач, есеїст.

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Народився у селянській родині. Першим його вчителем був поет Йонас Крікщюнас-Йоварас, який його навчив грамоті і зацікавив літературою. 1914 — закінчив початкову школу.

1919 — почав працювати на шкіряній фабриці Гаіма Френкеля.

19201924 — навчався у шауляйській гімназії.

1924 — поступив на юридичний факультет Литовського Університетуув Каунасі (з 1930 Університет Вітовта Великого), пізніше вивчав у тому ж університеті литовську мову та літературу, германистику, педагогіку. За іншими свідченнями, на факультеті теології і філософії 1924—1928 роках вивчав литовську та німецьку літературу і педагогіку. Закінчив університет у 1931.[1]

1928—1939 — працював у Каунасі вчителем.

1931 — викладав литовську мову та історію на педагогічних курсах єврейських вчителів спілки «Трабут»[2].

Був редактором католицького щотижневика „Mūsų laikraštis“ (1928—1939). Співробітничав у різних газетах та часописах („Athenaeum“, „Kultūra“, „Lietuva“, „Literatūros naujienos“, „Naujoji Romuva“, „Židinys“ и другие). Користувався псевдонімами Juozas Kriaušė, J. Kriaušė, Lionginas Padanginė [3].

1937 — голова правління Спілки литовських письменників.

19401941 — відповідальний редактор Державного видавництва художньої літератури Литви.

1941—1944 мешкав у Йонішкісі. Після війни завідував літературною частиною у Шяуляйському драматичному театрі. З 1948 — був членом спілки письменників Литви. З 1949 — мешкав у Каунасі, займаючись творчістю.

Похований на Петрашунському цвинтарі в Каунасі.

ТворчістьРедагувати

Початок літературної діяльності датується 1925 роком. Друкував оповідання, вірші, фейлетони. Перша збірка оповідань „Ponia Bertulienė“ («Пані Бертулене») вийшла у 1928. Збірка оповідань „Sunki ranka“ («Важка рука») була відзначена літературною премією видавництва „Spindulys“ (1937). Автор роману „Karjeristai“ («Кар'єристи», 1935). Виступав як літературний критик.

1944 — дебютував у драматургії „Tėvas“ («Батько»; у пізнішій редакції «Батько і син»), яку поставили у 1945 в Шяуляйському, у 1959 — у Клайпедському драматичних театрах.

Автор комедії „Dūmai“ («Дим»; поставлена у Драматичному театрі Юозаса Мільтініса, 1955, трагедії „Herkus Mantas“ («Геркус Мантас»; поставлена у Каунаському музично-драматичному театрі, 1957), п'еси „Vedybų sukaktis“ («Весільний ювілей»; поставлена у Каунаському музично-драматичному театрі, 1959), драми „Profesorius Markas Vidinas“ («Професор Марк Відін»; поставлена у Каунаському драматичному театрі, 1962), драми „Adomo Brunzos paslaptis“ («Таємниця Адомаса Брунзи»; поставлена у Драматичному театрі Юозаса Мільтініса, 1966; у тому ж році у Раквері, у 1975 — у Кустанаї), трагікомедії „Meilė, džiazas ir velnias“ («Любов, джаз і чорт»"; постановка в Лієпайському театрі 1966, у Паневежісі в 1967, у 1969 — в Шяуляй та Вільянді), трагікомедії „Pijus nebuvo protingas“ («Піюс не був розумний»; прем'єра у Паневежісі, 1974).

Окрім п'єси про Геркуса Мантасе, написав низку історичних драм — „Barbora Radvilaitė“ («Барбора Радвілайте», 1972), „Švitrigaila“ («Швітрігайла», 1976), „Mykolas Glinskis“ («Міхаїл Глинський», 1984).

П'єси та оповідання Грушаса перекладені на вірменську, азербайджанську, білоруську, угорську, латиську, німецьку, польську, московську, узбецьку, українську, естонську [4]. Переклав литовською мовою російські п'єси «Бригадир» та «Недоросток» Дениса Фонвізіна (1948), Дмітрій Донской Сергія Бородина, «Іван Грозний» Валентина Костилева (1951—1952)[5].

КнижкиРедагувати

  • Ponia Bertulienė. Kaunas: «Vairo» bendrovė, 1928. 176 p.
  • Karjeristai: romanas. Kaunas: Sakalas, 1935. 398 p.
  • Sunki ranka. Kaunas: Sakalas, 1937. 205 p.
  • Pabučiavimas: novelės. Brooklyn, N.Y.: Gabija, 1953. 155 p.
  • Dūmai: keturių veiksmų penkių paveikslų komedija. Vilnius: Valstybinė grožinės literatūros leidykla, 1956. — 94 p.
  • Karjeristai: romanas. 2 d. 2-asis leidimas. London: Nida, 1956.
  • Karjeristai: romanas. Vilnius: Valstybinė grožinės literatūros leidykla, 1957. 289 p.
  • Herkus Mantas: penkių veiksmų tragedija. Vilnius: Valstybinė grožinės literatūros leidykla, 1957. 77 p.
  • Profesorius Markas Vidinas: pjesių rinkinys. Vilnius: Valstybinė grožinės literatūros leidykla, 1963. 252 p.
  • Adomo Brunzos paslaptis. Zigmantas Sierakauskas: dramos. Vilnius: Vaga, 1967. 160 p.
  • Meilė, džiazas ir velnias: tragiška komedija. Vilnius: Vaga, 1967. 105 p.
  • Rūstybės šviesa. Vilnius: Vaga, 1969. 196 p.
  • Žmogus be veido. Herkus Mantas: dvi dramos. Vilnius: Vaga, 1970. 200 p.
  • Karjeristai. Vilnius: Vaga, 1971. 288 p.
  • Raštai. T. 1–3. Vilnius: Vaga, 1971—1973.
  • Barbora Radvilaitė: dramos. Vilnius: Vaga, 1972. 471 p.
  • Laimingasis — tai aš. Vilnius: Vaga, 1973. 293 p.
  • Švitrigaila: dramos. Vilnius: Vaga, 1976. 467 p.
  • Rekviem bajorams. Unija: dramos. Vilnius: Vaga, 1978. 276 p.
  • Gintarinė vila: dviejų dalių drama. Vilnius: Vaga, 1979. 91 p.
  • Raštai. T. 1–5. Vilnius: Vaga, 1980—1981.
  • Tiesa — laukinis žirgas. Vilnius: Vaga, 1984. 231 p.
  • Gyvų sienojų namai: apsakymai ir novelės. Vilnius: Vaga, 1985. 326 p..
  • Herkus Mantas: dramos. Kaunas: Šviesa (Mokinio biblioteka), 1988. 361 p. ISBN 5-430-00158-9
  • Už saulę gražesnis: apsakymai ir novelės. Vilnius: Baltos lankos, 1998. 210 p. ISBN 9986-813-85-9
  • Diktatorius; Eduardo Dargio nusikaltimas: pjesės. Vilnius: Lietuvos rašytojų sąjungos leidykla, 2001. 193 p. ISBN 9986-39-190-3
  • Meilė, džiazas ir velnias; Barbora Radvilaitė: pjesės. Vilnius: Alma littera, 2002. 254 p. ISBN 9955-08-076-0
  • Barbora Radvilaitė: poetinė drama (parengė Agnė Iešmantaitė). Vilnius: Žaltvykslė, 2005. 136 p. ISBN 9986-06-075-3
  • Herkus Mantas: istorinė poetinė drama (parengė Agnė Iešmantaitė). Vilnius: Žaltvykslė, 2005. 98 p. ISBN 9986-06-114-8
  • Meilė, džiazas ir velnias: tragikomedija (parengė Agnė Iešmantaitė). Vilnius: Žaltvykslė, 2007. 135 p. ISBN 9986-06-113-X
  • Neoromantinės poetinės Juozo Grušo dramos: skaitiniai (sud. Agnė Iešmantaitė). Vilnius: Žaltvykslė, 2007. — 190 p. — ISBN 978-9986-06-241-7
  • Lietuvių grotesko ir ironijos dramos: Juozas Grušas, Kazys Saja, Saulius Šaltenis: skaitiniai (sud. Agnė Iešmantaitė). Vilnius: Žaltvykslė, 2007. 223 p. ISBN 978-9986-06-231-8
  • Laimingasis: dramos, apsakymai, novelės (sud. Gediminas Mikelaitis). Vilnius: Lietuvos rašytojų sąjungos leidykla, 2011. 699 p. ISBN 978-9986-39-682-6

Пам'ятьРедагувати

1976 — на Литовській кіностудії створений документальний фільм „Laimingasis – tai aš“. Скульптор Дануте Даніте-Варнаускене створив портретні бюсти Грушаса (1972, 1976). У 1987 вулиці у кунаському мікрорайоні Шілайняй присвоєно ім'я драматурга.

1989 у будинку в Каунасі на вулиці Кальнечю, у якому письменник мешкав з 1938, почав діяти меморіяльний музей Юозаса Грушаса — філіал Музею літератури імені Майроніса.

2009 — при вході до музею встановлений стилізований горельєф.

1998 — ім'я Юозаса Грушаса присвоєно одній із шкіл у Каунасі.

2001 — до сторіччя були випущені плакат і іменний поштовий конверт.[2]

2001 — відновлена літературна премія імені Юозаса Грушаса за найкращий літературний твір литовської літератури протягом останніх п'яти років[6].

2001 — почесний громадянин міста Каунас (посмертно).[7]

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати