Йохан Бекман
Ерккі Йо́хан Бе́кман (швед. Erkki Johan Bäckman; нар. 18 травня 1971, Порвоо, Фінляндія) — фінський публіцист, соціолог, політолог, пропагандист та письменник. Доктор суспільно-політичних наук. Голова «Антифашистського комітету Фінляндії» та Євразійського народного фронту, член міжнародної НДО «Світ без нацизму». У своїх книгах він розповідає про фіно-радянські відносини під час Холодної війни, історію війни Фінляндії та Радянського Союзу, організовані злочини в Естонії, російську мафію, тероризм та історію Естонію. Він також заперечує існування Естонії та Латвії як країн. Бекман працює на російську пропагадну поширюючи російськи наративи та заяви про русофобну політику Євросоюзу та Великої Британії. Він також заперечує існування українців як нації.
| Ерккі Йохан Бекман | |
|---|---|
| Johan Erkki Bäckman | |
 | |
| Ім'я при народженні | Ерккі Юган Бекман |
| Народився |
18 травня 1971 (52 роки) Порвоо, Нюландська губернія, Фінляндія |
| Громадянство |
 Фінляндія |
| Місце проживання | Еспоо[1] |
| Діяльність | кримінологія, соціологія |
| Галузь | соціологія права |
| Alma mater | Гельсінський університет |
| Заклад | Інститут Югана Бекманаd |
| Партія | Робітнича партія Фінляндії |
| Нагороди |
 |
| IMDb | ID 3387000 |
Директор представництва ДНР у Фінляндії[2], визнаного владою країни незаконним[3][4]. Запрошений як міжнародний спостерігач на референдум щодо приєднання до Росії окупованих територій України[5]. Бекман також є членою фінської проросійської політичною партії "Сила в руках народу".
Життєпис ред.
Народився в місті Порвоо у звичайній фінській родині. Ім'я та прізвище отримав від нащадка за батьківською лінією — російського німця Йогана Бекмана, який переїхав з Санкт-Петербургу до Фінляндії ще до революції. У 1991—1992 роках проходив військову службу в оборонних силах Фінляндії, за призначенням військового пропагандиста. У 1998 році закінчив факультет державотворення[уточнити] Гельсінського університету. У 2000 році заснував у Санкт-Петербурзі науково-дослідницький центр та видавництво «Інститут Йогана Бекмана». У 2008 році став доцентом соціології права в університеті м. Гельсінкі.
До 2012 року працював викладачем в університетах Гельсінкі та Йоенсуу. У 2012 році був звільнений.
З травня 2016 року Юган Бекман разом з головним редактором видання MV-lehti Іллею Янічкіним знаходився під слідством фінської поліції, а в жовтні 2018 року отримав вирок у вигляді року позбавлення волі (умовно) за цькування та наклеп направлені проти журналістки Yle, Джессікки Аро[6].
Суспільна діяльність ред.
У 2008 році видав книгу «Бронзовий солдат — фон та зміст суперечок навколо пам'ятника в Естонії» (фін. Pronssisoturi – Viron patsaskiistan tausta ja sisältö), у якій він описує співпрацю естонців та фінів з нацистською Німеччиною під час Другої світової війни, а також дії естонської влади через перенос «Бронзового солдата». За словами Бекмана Естонія не має майбутнього як незалежна держава. Книга була піддана критиці як естонськими так і фінськими державними діячами. Зокрема, депутат Рійгікогу Трівімі Веллісте назвав книгу «частиною інформаційної війни проти Естонії». Декілька естонських та фінських громадських діячів написали відкритий лист до Гельсінського університету, у якому звинуватили Бекмана у поширенні ворожої пропаганди проти країни та її народу.
У 2009 році Йохан Бекман був оголошений персоною нон ґрата в Естонії. У цьому ж році Бекман повинен був взяти участь у семінарі зі своїми однодумцями з руху Нічний дозор у Талліні.
У 2009 році Бекман брав участь у Виборах до Європейського парламенту у складі Робітничої партії Фінляндії, однак програв набравши всього 554 голоси.
У липні 2010 року Бекман звернувся через ЗМІ до російської влади, запропонувавши ініціювати угоду з Фінляндією, яке б захистило права дітей у змішаних шлюбах і їх батьків-росіян.
З липня 2014 року Бекман позиціонує себе як «офіційного представника ДНР» у Фінляндії.
Погляди ред.
Головними небезпеками для людства Бекман вважає «ісламський тероризм, терор атлантистів проти Сербії та русофобська політика Естонії та Латвії». [7]
Критика та звинувачення ред.
Бекман неодноразово піддавався критиці за свою антиукраїнську та антиестонську діяльність[8]. Зв'язки його комітету з російськими спецслужбами неодноразово обговорювались в ЗМІ.[9][10]
Журналіст шведської газети «Sydsvenska Dagbladet» Калле Кнійвіля звинувачує Бекмана в брехливих посиланнях на статистику, відзначаючи при цьому, що в Фінляндії його «ніхто серйозно не сприймає». Естонський журналіст Хейки Сууркаск вважає організацію «Фінляндський антифашистський комітет» неосталіністською організацією. Слідом за низкою звернень професорів фінських вузів про неприпустиму діяльность Бекмана, Гельсінський університет у 2012 році оголосив про його звільнення. Колегія ректорів фінських вузів попросила всі вузи Фінляндії відмовитися від його послуг.
На сьогоднішній день Югану Бекману заборонено викладати у фінських вузах.
Примітки ред.
- ↑ http://tulospalvelu.vaalit.fi/K2012/data/k-2012_ehd_maa.csv.zip
- ↑ ДНР заявила про своє представництво в Фінляндії. ua.korrespondent.net (рос.). Процитовано 7 вересня 2022.
- ↑ Посол України у Фінляндії розповів про пропагандиста, який збирається очолити "представництво ДНР" у країні. ТСН.ua (укр.). 8 грудня 2017. Процитовано 7 вересня 2022.
- ↑ Пішли геть!.. Гельсінкі визнало "представництво" "ДНР" у Фінляндії незаконним і безпідставним.
- ↑ Замок, Високий (-001-11-30T00:00:00+00:53). Підготовка росіян до проведення псевдореферендумів на тимчасово окупованих територіях України триває — Високий Замок. wz.lviv.ua (uk-ua) . Процитовано 7 вересня 2022.
- ↑ Higgins, Andrew (19 жовтня 2018). Three Internet Trolls Convicted of Systematic Defamation Against Journalist in Finland. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 13 лютого 2019. Процитовано 8 березня 2019.
- ↑ Николай Кабанов (14 липня 2011). Финский учёный: "Страны Прибалтики нельзя рассматривать как государства". ves.lv. Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 4 жовтня 2013.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|description=(довідка) - ↑ Путінський режим просить «по-дружньому» Фінляндію взяти на себе вину за «геноцид» мешканців Карелії. Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 21 липня 2020.
- ↑ Üheskoos Eesti vastu: antifašist Bäckman ja natsimeelne Teinonen. Eesti Ekspress ((ест.)) . 18 марта 2009. Архів оригіналу за 21 березня 2009. Процитовано 31 березня 2009.
- ↑ Johan Bäckman: the Russian media’s favourite Finn [Архівовано 1 серпня 2012 у Archive.is], Helsingin Sanomat International Edition