Щербаченко Марія Захарівна

Герой Радянського Союзу

Марі́я Заха́рівна Щербаче́нко (14 лютого 1922 — 23 листопада 2016) — Герой Радянського Союзу (1943), у роки німецько-радянської війни санітарка 1-ї стрілецької роти 835-го стрілецького полку 237-ї стрілецької дивізії 40-ї армії Воронезького фронту (з 20 жовтня 1943 — 1-й Український фронт).

Марія Захарівна Щербаченко
Щербаченко Марія Захарівна.jpg
Народження 14 лютого 1922(1922-02-14)
Охрімівка, Вовчанський повіт, Харківська губернія УРСР
Смерть 23 листопада 2016(2016-11-23) (94 роки)
Київ, Україна
Поховання Лук'янівське військове кладовище
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил сухопутні війська
Рід військ Medical1936 units emb n9620.gif медична служба
Роки служби 1943—1945
Звання старшина
Формування 237-а стрілецька дивізія
Війни / битви Німецько-радянська війна
Битва за Дніпро
Нагороди
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Медаль «Захиснику Вітчизни»
Ювілейна медаль «60 років визволення України від фашистських загарбників»
Медаль «70 років визволення України від фашистських загарбників»
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Вітчизняної війни I ступеня Медаль «За відвагу» Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль імені Флоренс Найтінгейл
CMNS: Щербаченко Марія Захарівна на Вікісховищі

БіографіяРедагувати

Народилася 14 лютого 1922(19220214) року на хуторі Нежданівка (тепер село Охрімівка Вовчанського району Харківської області) в селянській родині. Українка.

У віці десяти років залишилася сиротою, вихованням опікувався старший брат; закінчила семирічку та бухгалтерські курси. З 1937 року працювала у колгоспі «Шлях Ілліча» помічником бухгалтера.

З початком німецько-радянської війни залишилась у рідному селі, перебувала на тимчасово окупованій німцями території. У березні 1943 року призвана Вовчанським РВК й зарахована на курси санітарок при Самаркандському медичному училищі. У лавах РСЧА з 23 червня 1943 року.

Особливо відзначилась під час форсування Дніпра. У ніч на 24 вересня 1943 року в складі десанту однією з перших форсувала річку Дніпро поблизу села Гребені Кагарлицького району. В боях за десять днів винесла на собі та надала першу медичну допомогу ста дванадцяти пораненим бійцям.

По закінченні війни демобілізована як старшина медичної служби, вчилася у Ташкентській юридичній школі, до пенсії працювала юристом.

Живе в столиці України Києві.

Нагороди і почесні званняРедагувати

Указом Президії Верховної Ради СРСР[1] від 23 жовтня 1943 року Щербаченко Марії Захарівні присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 1073).

Також нагороджена українським орденом Богдана Хмельницького та радянським орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня (06.04.1985), медалями.

У 1973 році Міжнародний комітет Червоного Хреста «за милосердя, героїзм і звитягу, проявлені нею під час порятунку тяжкопоранених на полі бою» нагородив медаллю імені Флоренс Найтінгейл.

Почесна громадянка міст Київ (25.05.2000)[2], Ржищів, Яготин (22.09.1994)[3], села Гребені.

Центральний військовий госпіталь № 407 Чернігова зарахував її почесним солдатом.

ЛітератураРедагувати

  • Подвиги во имя Отчизны: очерки о Героях Советского Союза — харьковчанах. — Харьков: Прапор, 1974, стор. 631—634.

ПриміткиРедагувати

  1. Указ Президії Верховної Ради від 23.10.1943 року (рос.)
  2. Почесні громадяни міста Києва. Архів оригіналу за 25 лютий 2014. Процитовано 4 березень 2014. 
  3. Почесні громадяни Яготина. Архів оригіналу за 5 жовтень 2013. Процитовано 21 травень 2013. 

ДжерелаРедагувати