Відкрити головне меню

Штефан Августин Омелянович

(Перенаправлено з Штефан Августин (педагог))

Штефан Августин (11 січня 1893, с. Порошково, нині Перечинського району Закарпатської області — 4 вересня 1986, м.Філадельфія, США) — український педагог, освітянин, суспільно-політичний діяч, Голова Сойму Карпатської України, дійсний член НТШ. Син отця Омеляна Штефана. Адвокат у Рахові.[1]

Августин Штефан
Августин Штефан

Час на посаді:
15 березня 1939 — 18 березня 1939
Президент  Августин Волошин
Прем'єр-міністр  Юліян Ревай
Попередникпосада запроваджена
Наступникпосада скасована

Народився11 січня 1893(1893-01-11)
Порошково, Унґський комітат, Угорське королівство, Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Помер4 вересня 1986(1986-09-04) (93 роки)
Філадельфія, Flag of the United States.svg США
ГромадянствоАвстро-Угорщина Австро-Угорщина
Flag of Ukraine.svg Карпатська Україна
Flag of the United States.svg США
Національністьукраїнець
Політична партіяХристиянсько-народна партія
Релігіягреко-католик

БіографіяРедагувати

Народився 11 січня 1893 у селі Порошково (тепер Перечинський район Закарпатської області) у сім'ї священика Омеляна Штефана.

Теологічну освіту здобув в Ужгороді, філософську в Будапешті у 1917 році. Працював викладачем учительської семінарії та реальної гімназії в Ужгороді протягом 1917—1921 років.

У жовтні 1918 p. вів переговори з Українською Парламентарною Репрезентацією у Відні про об'єднання Закарпаття з Галичиною. 18 грудня 1918 р. виступав на з'їзді Мараморощини, де було обрано Сигітську Народну Раду (також мали слово Клочурак Степан та Климпуш Василь — Ясіня, Бращайко Михайло — Рахів, Йосипчук Василь — Великий Бичків[1]). Учасник Всенародного Конгресу Угорських Русинів у Хусті 21 січня 1919 р., який вирішив об'єднати Закарпаття з Україною і заснував Центральну Українську (Руську) Народну Раду Закарпаття, (членом президії якої був до березневих подій 1939 р.).

Августин Штефан був співзасновником «Просвіти», головою Народнопросвітної Ради м. Мукачева (1925 — 38), співзасновником Учительської Громади (1929) та її останнім головою (1938 — 39).

Працював також редактором тижневика «Русинъ», а потім щоденника «Русинъ» в Ужгороді (1921 — 23), співредактор журналу «Підкарпатська Русь» (1924 — 38), «Учительський Голос» (1930 — 39) та тижневика української фракції аграрної партії «Земля і Воля» (1934 — 38).

Був засновником і директором Торгової Академії в Мукачеві (1922 — 38), яку після угорської окупації було евакуйовано до Братислави.

Урядовець Карпатської УкраїниРедагувати

З жовтня 1938 до березня 1939 р. — начальник міністерства шкільництва Карпатської України. На першому засіданні Сойму Карпатської України обраний Головою Сойму. За його кандидатуру проголосувало 20 із 22 депутатів парламенту.

На еміграціїРедагувати

Працював директором Української гімназії в Модржанах біля Праги (1940 — 45), з якою евакуювався до Аугсбургу (Німеччина), де був її директором (1945 — 49).

У 1949 році емігрував до США, де став викладачем у жіночій Академії у Стемфорді (1949 — 69). У 1978 — 85 pp. був заступником голови Уряду УНР в екзилі.

Від 1969 р. жив у Філадельфії.

Помер уранці[2] 4 вересня 1986[3], похований на українському цвинтарі св. Духа в Гемптонбургу, Нью-Йорк.

ПраціРедагувати

  • автор шкільних підручників з математики,
  • співавтор першої на Закарпатті граматики української мови фонетичним правописом (1931);
  • «From Carpatho-Ruthenia to Carpatho-Ukraine» (1969),
  • «За правду і волю: спомини і дещо з історії Карп. України» (т. 1, 1973; т. 2, 1981),
  • «Августин Волошин — Президент Карпатської України» (1977)

ПриміткиРедагувати

  1. а б Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР. — Львів : Інститут українознавства НАНУ; видавнича фірма «Олір», 1995. — іл. — С. 71. — ISBN 5-7707-7867-9.
  2. А. Штефана поховано з гідністю державного мужа // Свобода. — Джерзі Ситі і Ню Йорк, 1986. — Ч. 180 (20 вересня). — С. 3.
  3. Помер проф. Августин Штефан // Свобода. — Джерзі Ситі і Ню Йорк, 1986. — Ч. 170 (6 вересня). — С. 1.

Джерела та літератураРедагувати

ПосиланняРедагувати