Різдорфер Микола

Емеріх-Мико́ла Різдо́рфер (нар. 1901 — ?) — український лікар та відомий громадський діяч на Закарпатті, депутат Сойму Карпатської України. Заклав фундамент соціально страхової медицини та геронтології на Закарпатті.

Микола Різдорфер
Karptska Ukraina COA.svg Депутат Сойму Карпатської України
12 лютого 1939 — 18 березня 1939
Народився 5 грудня 1901(1901-12-05)
Рахів, жупа Мармарош, Угорське королівство, Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Помер 1980(1980)
Мюнхен, ФРН
Відомий як лікар
Політична партія Християнсько-народна партія
Професія лікар

ЖиттєписРедагувати

Народився 5 грудня 1901 року у місті Рахові. Батько — німець за національністю. Мати із гуцульського роду Молдавчуків. У 1918 році навчався на медичному факультеті Будапештського університету. У 1919 році продовжив своє навчання у Празькому університеті. Був першим головою «Союзу карпаторуських соціал-демократичних студентів» у 1925 році[1].

У 1926 році взяв участь у науковій конференції в Празі, присвяченій вивченню лікувальних властивостей мінеральних вод Закарпаття. Також у цій конференції узяв участь відомий український біохімік Іван Горбачевський. Микола Різдорфер виступив з науковою розвідкою «Буркути Рахівщини». Вона стала поштовхом для наукових досліджень джерел води на Рахівщині. З 1927 року працював у лікарнях Ужгорода та Мукачева. З 1930 року працював дільничим лікарем у Сваляві. Займався проблемами санітарного стану джерел води на Закарпатті та їнього йододефіциту. Керівник українського руху на Свалявщині.

12 лютого 1939 року Різдорфера обрали послом до першого сейму Карпатської України [2]. У списку кандидатів він був під 26-м номером. Разом з Миколою Долинаєм увійшов до соціально-здоровельної комісії [3].

У 1939 році виїхав з дружиною до Братислави. У 1945 році до Мюнхена. На початку 1950 року виїхав до США.

У 1972 році взяв участь у роботі з'їздах Карпатського Союзу із США та Братства Карпатської Січі.

ПриміткиРедагувати

  1. Куцов К. О. Діяльність «Союзу Підкарпатських Руських Студентів» у Чехословаччині (1921-1931 рр.) // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія. 2016. Вип. 1. С. 36-41.
  2. Уряди Карпатської України: Документи
  3. Василь Ґренджа-Донський. Щастя і горе Карпатської України.

ЛітератураРедагувати