Відкрити головне меню

Іван Ґриґа[1][2][3] (нар. 29 серпня 1879(18790829) в селі Верхні Ворота, Березький комітат, Угорське королівство — пом. 18 березня 1939 в урочищі Широке поле (біля смт. Воловець), Королівство Угорщина — селянин, громадський і просвітянський діяч Карпатської України, посол до сойму Карпатської України.

Іван Ґриґа
Іван Ґриґа

Час на посаді:
12 лютого 1939 — 18 березня 1939

Народився29 серпня 1879(1879-08-29)
с. Верхні Ворота, Березький комітат, Угорське королівство, Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Помер18 березня 1939(1939-03-18) (59 років)
урочище Широке поле (біля смт. Воловець),
Flag of Hungary (1915-1918, 1919-1946).svg Королівство Угорщина
Політична партіяУкраїнське Національне Об'єднання

ЖиттєписРедагувати

Народився Іван Ґриґа 29 серпня 1879 року в селі Верхні Верецьки (тепер Верхні Ворота Воловецького району).

Служив у званні капрал в Австро-Угорській армії в 1912.

Активний учасник громадського життя Воловеччини. Був головою церковної двадцятки в рідному селі та сільської «Просвіти». Брав участь у Всезакарпатськоу конґресі 21 січня 1919. У 1924 році в рідному селі була збудована дзвіниця церкви Різдва богородиці, за планом який Іван Ґриґа привіз у 1921 році з Риму[4]

У 1925 засновує спортивно-виховне товариства «Орел» у рідному селі.

З 1937 заступник голови крайової «Просвіти», голова села, член Першої (Руської) Центральної Народної Ради. 17 жовтня 1937 року був делегатом від Християнської народної партії[5] на Всепросвітянському з'їзді в Ужгороді[6].

12 лютого 1939 року обраний делегатом (послом) до Сойму Карпатської України. Повертаючись із засідання Сойму[7], біля самого Волівця, був заарештований угорськими гонведами. Після жорстоких тортур розстріляний 18 березня 1939 року в урочищі Широке Поле між Волівцем і Яблуново (зараз там селищний смітник!)[8].

Після похорону Івана почалася розправа над рештою січовиків Воловеччини. Забирали на допит у катівнях Нижніх Верецьких і розстрілювали під Бескидом в урочищі Козакова вище села Нова Розтока…

ЛітератураРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Ющук, Іван Пилипович. Практикум з правопису української мови. Київ: Освіта, 2006 (Київ: НБУ ім. Ярослава Мудрого, 2017).
  2. Фаріон І. Правопис - корсет мови? Український правопис як культурно-політичний вибір
  3. Карпатська Україна і Авґустин Волошин: Матеріали міжнар. наук. конф. «Карпатська Україна - пролоґ відродження української держави». Ужгород, 11-12 березня 1994 року. Ужгород: Ґражда, 1995. 352с.[недоступне посилання з жовтня 2019]
  4. Верхні Ворота. Церква Різдва богородиці
  5. Іван Стряпко. Товариство «Просвіта» і його роль в громадсько-політичному та культурному житті Закарпаття 1920-1939 рр. Архів оригіналу за 29 березня 2018. Процитовано 31 липня 2018. 
  6. Маніфест до українського народу Підкарпаття. 1937
  7. Військова окупація Закарпаття. Угорська армія в Хусті «Карпатська Україна»
  8. Василь Ґренджа-Донський. Щастя і горе Карпатської України: Щоденник. Мої спогади. Замордування соймового посла Івана Ґриґи.

ПосиланняРедагувати