Шолом із Гйормундбю

Шолом із Гйормундбю[1] (норв. Gjermundbuhjelmen) — залізний шолом з напівмаскою епохи вікінгів з Норвегії. Є єдиним добре збереженим скандинавським шоломом[2][3] (з 2020 р. — одним з двох, якщо рахувати англо-скандинавський шолом, знайдений в англійському місті Ярм[4][5]) і унікальним за формою[6]; датується кінцем IX  — початком X століття[7]. Напівмаска шолома з Гйормундбю схожа на фрагмент напівмаски шолома Х століття, знайдений у кінці XIX століття в садибі Десятинної церкви у Києві[8].

Шолом із Гйормундбю
Зображення
Держава Flag of Norway.svg Норвегія
Місце розташування
Зберігається в колекції в Історичний музей (Осло)
Історичний період епоха вікінгів
Дата відкриття (винаходу) 1943
Місце відкриття Рінгерікеd
CMNS: Шолом із Гйормундбю у Вікісховищі

Координати: 60°10′36″ пн. ш. 10°20′47″ сх. д. / 60.17694444002777487° пн. ш. 10.346388890028° сх. д. / 60.17694444002777487; 10.346388890028

ВиявленняРедагувати

 
Місцезнаходження поховання на фермі Гйормундбю.

Шолом виявлено в багатому[9] похованні воїна (за традиціями вікінгів, із загиблим воїном клали речі, які мали б знадобитися йому в Царстві мертвих, і проводили обряд кремації)[10][6] навесні 1943 року на фермі Гйормундбю, біля Хаусбюгда (комуни Рінґеріке, провінції Бускерюд) в Норвегії.

Його було знайдено випадково фермером Ларсом Гйормундбю 20 березня 1943 року[11][12]. Дослідникам Університету Осло було повідомлено про це лише пізніше. Куратор Сверре Марстрандер та помічник музею Шарлотта Бліндхейм провели розслідування, яке підтвердило наявність на цьому місці похоронної камери епохи вікінгів[13][14][15][16].

Шолом знайдено по частинах (як вважалося, 9 фрагментів[17].) і пізніше відновлено. Фахівці консервації з Університету Осло в ході досліджень датували шолом епохою вікінгів. У похованні Гйормундбю (Gjermundbu-funnet) також виявлені предмети озброєння. Нині виставлений в Історичному музеї в Осло[10].

Місце розкопокРедагувати

 
Курган, який ще не розкопаний

Курган мав довжину 25 метрів, ширину 8 метрів у найширшому місці та 1,8 метра висоти в середній частині. Більша частина кургану сформована кам'янистим грунтом; однак внутрішню частину середньої частини було вимощено великими валунами. Деякі камені були знайдені навіть на поверхні кургану. У середній частині, приблизно на один метр під поверхнею та під кам'яним шаром, була виявлена ​​перша могила, так звана Гйормундбю І[12].

Знахідка була розташована поряд з валунами, що утворювали поховальну камеру. При цьому було виявлено низку предметів. З точки зору якості обладнання для розкопок, знахідка є найбагатшою чоловічою могилою часів вікінгів у Норвегії (після човнових курганів: Гокстадського корабля в Саннефіорді й Тунського корабля у Рольвсеї та камерної могили з того самого місця). Дослідник Хельге Браатен[18] датує поховання другою половиною X століття.

Шолом знаходився в найменшому (з двох великих на фермі) кургані, який містив, серед іншого:

У травні 1943 р. Сверре Марстрандер повернувся до місця розкопок і виявив ще одну могилу вікінга, в більшому кургані по сусідству (у 8 метрах від Гйормундбю I, у західній частині кургану). Зараз їх називають, відповідно, Гйормундбю I і Гйормундбю II. У другому кургані було знайдено двосічний меч типу М, бойову сокиру та наконечник списа[12][11][19].

ОписРедагувати

 
Графічне зображення шолому із Гйормундбю в різних ракурсах
 
Фрагмент шолома з Києва (НМІУ)
 
Фрагмент шолома Тьєле

Шолом датується періодом 950—975 рр.. Він не має прикрас, які часто зустрічаються на майстерних шоломах давніх часів, але оснащений захистом обличчя у формі окулярів. На шоломі, ймовірно, також була шийна броня[10][20].

Шолом є цінним і, враховуючи кількість та вартість предметів, знайдених разом із ним, мабуть, належав могутній людині, можливо одному з монархів королівства Рінгеріке[19]. Відсутність знахідок інших шоломів цього часу може свідчити про те, що вікінги зазвичай не носили шолом на війні та в боях[21].

Залізний шолом з Гйормундбю викуваний з 4-х пластин у формі казанка з гребенем у верхній частині[22].

Шолом в профіль і в анфас мав чітку сферо-циліндричну форму. Висота шолома близько 15 см (без урахування маски і навершя). Шолом овальний з поперечними розмірами 16,5×20 см. Верхня частина корпусу шолома сформована чотирма трикутноподібними пластинами, що кріпилися на хрестоподібному каркасі, утвореному однією довгою дугою і двома короткими. Пластини верхньої частини шолома накладалися зверху на дуги каркаса і притискалися напівкруглими накладками - «ребрами», які склепувались з дугами за допомогою довгих заклепок. Вершини пластин приклепувалися до квадратоподібної пластини, викуваній на одній з дуг каркаса. У піднесеному у вигляді піраміди центрі цієї пластини кріпився штир  — навершя[23]. Нижня частина пластин заклепками приклепувалися до вінця, що являв собою смугу шириною 52-55 мм з ребром, пробитим на відстані близько 10 мм від верхнього краю. До передньої частини вінця за допомогою п'яти заклепок приклепана напівмаска. Зовнішня її поверхня була прикрашена інкрустацією кольоровим металом[23].

«Окуляри» служили захистом очей і носа при ударі по обличчю. Також на шоломі з потиличної боку для захисту шиї і надобличчєвої частини імовірно була кольчуга (збереглася частково і являє собою два кільця з обох боків шолому на відстані 3 сантиметри один від одного), також це могли бути шкіряні нащічники, що кріпились на кільця та не збереглись після кремації[23][7]. Внутрішня частина шолома, швидше за все, була обшита вовною або шкірою, щоб пом'якшити удари (ніби підкладка з пінопласту у велосипедному шоломі)[10]. На знахідці присутні сліди корозії і пошкоджень зброєю, вказуючи на ймовірність смерті похованого від сильного удару[2][6].

Шолом схожий зі знайденими в Англії і Скандинавії, і був до моменту поховання застарілим. Ілюстративні джерела доводять, що у пізнішу добу вікінгів в Північній і Східній Європі ширше поширені були шоломи конічної форми з носовою пластинкою[2]. Шолом із Гйормундбю конструктивно сходить до шоломів вендельскої епохи[24], які, як і англосаксонський шолом із Саттон Гу, наслідували пізньоримські шоломи з поздовжнім гребенем, конструкцію яких у свою чергу римляне позичили в Персії, перські же шоломи можливо сходять до середньоазійських шоломів IX—VIII ст. до н. е.[25] Таким чином шолом із Гйормундбю є частиною зброярської традиції, яка нараховує, можливо, біля 1000 років.

У нинішній час (з початку ХХІ ст.) шолом з Гйормундбю широко тиражується як «типовий шолом вікінга», замінивши популярні (але такі, що не мають археологічного підтвердження) рогаті шоломи[2].

Шолом з Гйормундбю — єдиний оригінальний шолом з епохи вікінгів в Скандинавії. Разом із фрагментом шолома Тьєле[en], двома фрагментами з Готланда та фрагментом з Києва, це також єдиний відомий шолом, який вдалося реконструювати[26]. Крім того, 2020 року було встановлено, що шолом з Ярма[en], знайдений у 1950-х рр. в місті Ярм, графство Північний Йоркшир, Велика Британія, датується Х ст. н. е., що робить його другим відомим відносно добре збереженим вікінгським шоломом, за умови, що він був створений саме вікінгами[4][27][28].

Реставрація шоломуРедагувати

 
1. Ілюстрація шолому Гйормундбю на основі здогадок С. Гріга. 2. Ілюстрація шолому Гйормундбю на основі реставрації В. Віке.
 
Реставрований Вегардом Віке шолом з Гйормундбю під вітриною в Осло, 2020 р.

Археологи виявили шолом частинами. У кургані лежало дев'ять шматків колись цілісного шолому. У музеї їх зібрали, однак, на думку норвезьких археологів, не зовсім правильно. А оскільки шолому понад тисячоліття і він пройшов через кремацію, тобто є крихким, то і переробляти зібране тоді не стали. При цьому як саме мав виглядати шолом, в загальних рисах, було зрозуміло, і відповідна правильна замальовка була зроблена археологом Сігурдом Грігом 1947 року[11].

Лише 16 січня 2018 року норвезький історик-реконструктор Вегард Віке почав реставрацію шолому, що включала в себе розбирання, мікро-піскоструменеву обробку, детальну фотозйомку всіх фрагментів, рентгенологію, 3D-сканування і перезбирання[29].

Реконструктор виявив, що можливо насправді фрагментів не 9, а більше, адже залізні залишки зі складу музею (що до цього вважалися елементами котла, в якому знаходилися предмети) належать шолому[30]. Згодом В. Віке встановив, що всього фрагментів 17[17].

Після розібрання старої моделі та обробки всіх частин основна увага була зосереджена на перемонтуванні фрагментів у цілісний шолом для демонстрації. Спочатку потрібно було знайти найкращий спосіб розташування деталей. Певною мірою це мав бути компроміс, оскільки кілька фрагментів сильно деформовані. Потім з паперу та клею було сформовано і пофарбовано кріпильний ковпак (щоб мати можливість вмістити та утримувати на місці всі деформовані й тендітні частини шолома, в цьому ковпаку довелося зробити багато вм'ятин)[17].

21 березня 2019 року реставрований шолом було виставлено на вітрину[31]. Крім того, 3D-модель реставрованого шолома з Гйормундбю відтоді доступна в мережі[32].

ГалереяРедагувати

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

  1. Джон Хейвуд. Люди Севера: История викингов. 793-1241. — М. : Альпина-Нон-Фикшн. — С. 449. — ISBN 978-5-91671-630-6.
  2. а б в г Gareth Williams. Weapons of the Viking Warrior. — Bloomsbury Publishing, 2019. — С. 25, 66. — ISBN 9781472818362.
  3. James Graham-Campbell, Dafydd Kidd, British Museum. The Vikings: the British Museum, London, the Metropolitan Museum of Art, New York. — W. Morrow, 1980. — С. 115. — ISBN 9780688036034.
  4. а б https://www.bbc.com/news/uk-england-tees-53713029
  5. https://www.khm.uio.no/english/news/the-viking-helmet-from-yarm.html
  6. а б в James Graham-Campbell. Viking Artefacts: A Select Catalogue. — British Museum Publications, 1980. — С. 75. — ISBN 9780714113548.
  7. а б Ian P. Stephenson. The late Anglo-Saxon army. — Tempus, 2007. — С. 63, 87.
  8. Васин П.; Лемешко А. Личины. Китаб хона. Процитовано 8 лютого 2021. 
  9. Peter Godfrey Foote, David Mackenzie Wilson. The Viking Achievement: The Society and Culture of Early Medieval Scandinavia. — Book Club Associates, 1979. — С. 279.
  10. а б в г https://www.khm.uio.no/barn-skole/barn/vikingtid/vapen-og-gullskatter/vapen/gjermundbu.html
  11. а б в https://proshloe.com/germundbyu-shlem-vikinga.html
  12. а б в https://sagy.vikingove.cz/the-helmet-from-gjermundbu/
  13. Gjermbu. Norderhov herad. Buskerud. Matrikkelutkastet av 1950. Процитовано October 1, 2017. 
  14. Gjermundbu og Liste over gårder i Ringerike. Unionpedia. Процитовано October 1, 2017. 
  15. Frans-Arne Stylegar. Sverre Marstrander. Store norske leksikon. Процитовано October 1, 2017. 
  16. Charlotte Blindheim. Unionpedia. Процитовано October 1, 2017. 
  17. а б в https://twitter.com/VegardVike/status/1067553475217801226
  18. Braathen, Helge 1989: Ryttergraver. Politiske strukturer i eldre rikssamlingstid. Universitetets Oldsaksamling Varia 19. Oslo.
  19. а б Viking, Dorling Kindersley Ltd, 2010, ISBN 1405365927 p. 13.
  20. nrk.no 2016: Verdens eneste vikinghjelm
  21. Knut Wester om vikingtidshjelmene 2001
  22. Ian Heath. The Vikings. — Bloomsbury USA. — 56 с. — ISBN 9781855329430.
  23. а б в http://asgard.tgorod.ru/libri.php?cont=_sk3
  24. Кирпичников А. Н. Глава 2. Шлемы // Древнерусское оружие. Выпуск третий. Доспех, комплекс боевых средств IX-XIII вв.. — Л. : Наука, 1971. — С. 23.
  25. Негин, А. Е. Позднеримские шлемы: проблемы генезиса // Antiqvitas Aeterna. Поволжский антиковедческий журнал: Вып. 2: Война, армия и военное дело в античном мире. — Саратов, 2007. — С. 341—343. — 335–359 с.
  26. Ian Harvey (22. december 2016). The only surviving example of a complete Viking helmet in existence. thevintagenews.com. Процитовано October 1, 2017. 
  27. https://www.thevintagenews.com/2020/08/15/viking-helmet-britain/
  28. https://www.smithsonianmag.com/smart-news/viking-helmet-first-ever-found-britain-180975550/
  29. https://twitter.com/VegardVike/status/953052900737024000
  30. https://twitter.com/VegardVike/status/961380743984435201
  31. https://twitter.com/VegardVike/status/1108509929609023501
  32. https://humgis.uiocloud.no/3d/e7c40dc4-0fe3-4391-8257-a606e4473a62/