Шнекенберзька культура
Культура Глина III-Шнекенберг, або шнекенберзька культура — археологічна культура європейської бронзової доби[en]. Назва походить від поселення Глина III поблизу Бухареста та стоянки Шнекенберг у Трансільванії. Це найстаріша ранньобронзова культура на нижньому Дунаї.
| Культура Глина III-Шнекенберг | |
|---|---|
| Розташування | Румунія Трансильванія пониззя Дністра |
| Доба | 2600—2000 р. до н. е. |
| Попередня культура | Олтенська культура |
| Наступна культура | Тей Вербічоара[ru] |
| Шнекенберзька культура | |
Хронологія та поширення
ред.Згідно з каліброваною радіовуглецевою хронологією, культуру датовано близько 2600—2000 років до н. е. Займала південну частину Румунії, на півночі — частину Трансильванії. Вплив культури проникав по інший бік Карпат на територію пониззя Дністра. У Трансільванії найбільшу концентрацію поселень цієї культури виявлено у верхів'ях річки Олт, а точніше, в районі її правої притоки поблизу Брашова. На півдні культура займала всю Олтенію та центральну Мунтенію, за винятком східної, степової частини. Відповідно до П. Роману, на півдні її кордоном був Дунай, а на заході — Залізні Ворота. Крім того, на думку Яна Махніка[pl], до території її проникнення слід також зарахувати міжріччя між пониззям Дунаю та Бугу. Таким чином, культура охоплювала регіони з різними географічними характеристиками: гори, низовини, височини.
Господарство
ред.Згідно з дослідницькими даними, культура на території Трансільванії займалася насамперед скотарством (переважно великої рогатої худоби та дрібних жуйних), проте на півдні Румунії — примітивним землеробством. Культура використовувала колісний транспорт, про що свідчать знахідки глиняних моделей возів.
Поселення та будівлі
ред.На всій території культури спостерігалася тенденція до розташування поселень у найвідкритіших та помітних місцях в окрузі. Вибиралися місця, які могли грати оборонну роль (тель Глина), проте досі не доведено існування укріплень навколо поселень цієї культури (поки що виявлено лише рів, який оточував поселення поблизу селища Кривець в Олтенії). Розміри поселень визначити важко через незадовільну якість археологічних досліджень. Деякі з поселень проіснували досить довго, інші, навпаки, досить швидко занедбано. Мало відомо про планування поселень, оскільки будинки надзвичайно погано збереглися. Стіни більшості будинків цієї культури були виконані з плетінки, обмазаної глиною. У поселенні біля Кучулати виявлено будинок розміром 4,05 на 3,65 м, орієнтований по осі північний захід — південний схід. Він розташовувався на цілісній скелі. Стіни будинку, за Г. Біхіру мали спиратися на горизонтальні балки, покладені на ґрунт. Поряд із постійними будинками, такими, як виявлений у Кучулаті, існували також легкі, сезонні житла.
Похоронний обряд
ред.Інформація про поховання шнекенберзької культури неповна та неоднакова для всієї території. На півдні, на околицях Бухареста, відомі нечисленні скелетні поховання в скорченому положенні. Більше поховань виявлено на території Трансильванії, де представлено скелетні поховання у скорченому положенні, а також поховання у вигляді кремації в кам'яних ящиках-цистах. На всій території культури існували як поховання з керамікою, так і без похоронних дарів. Небіжчиків найчастіше укладали на лівий бік, обличчям на південь.
Інвентар
ред.На території культури виявлено численний керамічний, кістяний та кам'яний інвентар. Часто зустрічаються також глиняні прясельця, ткацькі гирки, коліщатка для глиняних моделей возів, глиняна пластика, а також металеві вироби та сліди місцевого їх виробництва, переважно ливарні форми. Характерними є асиметричні сокири типу Корбаската кістяні пряжки для ременів з розгалуженими кінцями у вигляді літери «Y».
Кераміку, згідно з Г. Бахіру, можна розділити на лощену та грубу. Перша — це переважно тонкостінні посудини, насамперед кубки, дзбани та миски, виконані з глини з дрібнозернистою домішкою піску або уламків. Поверхня цих посудин дуже гладенька, аж до блиску. До другої групи належать більші посудини, наприклад, з вигнутим профілем, амфори, посуд із глини з домішкою товченої шкаралупи або гравію.
Зникнення та вплив на інші культури
ред.Культура Глина III-Шнекенберг зникла на межі 3-го і II тисячоліть до н. е. Вплинула на виникнення поблизу періоду бронзи A2 (за класифікацією П. Райнеке (1950—1700 роки до н. е.) культур Тей та Вербічоара[ru].
Література
ред.- Archeologia pierwotna i wczesnośredniowieczna, część III Epoka brązu i wczesna epoka żelaza w Europie, Марек Гедль[pl], Drukarnia Uniwersytetu Jagielońskiego, Kraków 1985
- Kultury z przełomu eneolitu i epoki brązu w strefie karpackiej, Ян Махнік[pl], Zakład narodowy imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, Wrocław 1987
- U progu nowej epoki. Gospodarka i społeczeństwo wczesnego okresu epoki brązu w Europie Środkowej, Славомир Кадров[pl], Instytut Archeologii i Etnologii Polskiej Akademii Nauk, Kraków 2001
- Die Glina III-Kultur, P. Roman, Praehistorische Zeitschrift, t.51-1, s. 26-42
- Beitrag zur Kenntnis der frühen Bronzezeit im südöstlichen Transilvanien und in der Moldau (im Lichte der Grabungen von Cuciulata und Mindrişca), Dacia, t. VI, s. 89-114