Відкрити головне меню

Петро Петрович Ширшов (12 (25) грудня 1905(19051225), Катеринослав — 17 лютого 1953, Москва) — радянський державний діяч, науковець, професор, доктор географічних наук, академік АН СРСР. Герой Радянського Союзу, народний комісар та міністр морського флоту СРСР. Перший директор інституту океанології АН СРСР.

Ширшов Петро Петрович
Петр Петрович Ширшов
Ширшов Петро Петрович.jpg
Народився 12 (25) грудня 1905(1905-12-25)
Катеринослав, Російська імперія
Помер 17 лютого 1953(1953-02-17) (47 років)
Москва, СРСР
Поховання Новодівочий цвинтар
Громадянство СРСР СРСР
Діяльність зоолог, мандрівник-дослідник, морський біолог, політик
Alma mater Одеський інститут народної освіти
Сфера інтересів гідробіологія, географія, океанологія
Заклад Shirshov Institute of Oceanology[d]
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Вчене звання академік АН СРСР
Науковий ступінь доктор біологічних наук
Член Академія наук СРСР
Відомий завдяки: «Північний полюс-1»
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна
Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора Орден Червоної Зірки Орден «Знак Пошани»

Ширшов Петро Петрович у Вікісховищі?

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився 12 (25) грудня 1905 року у місті Катеринослав, у родині службовця. З 1916 по 1920 р. навчається у реальному училищі. 1920 року вступає на біологічний факультет Катеринославського інституту народного господарства, 1923 року переводиться на соціально-економічне відділення цього вишу. Наступного, 1924 року, переводиться на біологічний факультет Одеського інституту народної освіти, який закінчив 1929 року.

Починаючи з 1928 року працює на Дніпропетровській гідрологічній станції.

1929 року захищає кандидатську дисертацію на тему «Водорості річок України» та переїздить до Ленінграду. Влаштовується науковим співробітником-гідробіологом Ботанічного саду АН СРСР та на біостанції у Петергофі.

19301938 рр. — науковий співробітник Всесоюзного арктичного інституту, у 1931—1932 рр. — брав участь у експедиціях на Нову Землю та Франца-Йосипа, у 19321938 рр. на суднах «Серебряков» (1932), «Челюскін» (1933—1944), «Красін» (1936), на дрейфуючій станції «Північний Полюс-1» (1937—1938).

19381939 рр. — директор Всесоюзного арктичного інституту АН СРСР.

19371950 рр. — депутат Верховної Ради СРСР 1-го та 2-го скликань.

19391942 рр. — 1 заступник голови Головного управління Південного морського шляху при РНК СРСР. Одночасно з тим у 1941 році — уповноважений Державного комітету оборони.

З 8 лютого 1942 по 30 березня 1948 року — народний комісар, згодом міністр морського флоту СРСР.

19461950 рр. — голова Тихоокеанського наукового комітету.

З 1946 — директор Інституту океанології АН СРСР.

Похований на Новодівочому цвинтарі.

Наукова діяльністьРедагувати

П. П. Ширшов працював переважно в таких галузях науки:

Ранні праці Ширшова присвячені дослідженню флори водоростей Південного Бугу та його приток, а також Дніпра, Неви. У цих роботах вчений розвиває еколого-географічний напрямок дослідження водоростей.

1930—1931 рр. — займався вивченням прісноводних водоростей деяких водойм Арктики, навів опис та характеристику фізико-географічних особливостей водойм. У цих роботах вченим відмічено адаптацію водоростей планктону до різних умов у різних широтах.

НагородиРедагувати

ДжерелаРедагувати