Широколанівка
Широколані́вка (в минулому — Ландау, Ландава, Карла Лібкнехта[1][2]) — село в Україні, у Степівській сільській громаді Миколаївського району, Миколаївської області. Населення становить 1833 особи.
село Широколанівка | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
![]() | |||||
Країна | ![]() | ||||
Область | Миколаївська область | ||||
Район | Миколаївський район | ||||
Тер. громада | Степівська сільська громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA48060310160055169 | ||||
Облікова картка | с. Широколанівка, Миколаївська область, Миколаївський район | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1802 | ||||
Населення | 1833 | ||||
Площа | 3,494 км² | ||||
Густота населення | 524,61 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 57063 | ||||
Телефонний код | +380 5163 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 47°10′3″ пн. ш. 31°26′1″ сх. д. / 47.16750° пн. ш. 31.43361° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря |
55 м | ||||
Водойми | річка Березань | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 57107, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, с. Степове, вул. Козацька, 1а | ||||
Карта | |||||
Мапа | |||||
![]() | |||||
|
Символіка
ред.Затверджена 27 квітня 2023р. рiшенням №9 сесії сільської ради. Автори - В.Дробний, І.Д.Янушкевич, А.Прилипа.
Герб
ред.Щит розділений перекинуто-вилоподібно. У першому червоному полі Богородиця у золотому вбранні, з німбом і обличчям тілесного кольору, яка тримає срібну хустку-омофор із золотими хрестами на полотні. У другому зеленому полі срібний костел із золотими покрівлею і брамою. У третьому лазуровому полі золоте гроно винограду на стеблі із листям, обабіч якого дві однакові муровані срібні криниці, з яких витікає потік води.[3]
=Прапор
ред.Квадратне полотнище поділене у косий хрест на чотири поля. Верхнє поле сине, нижнє - жовте. У протилежних зелених бокових полях - по жовтому пшеничному колоску у стовп.[4]
Історія
ред.Станом на 1886 у німецькій колонії, центрі Ландауської волості Одеського повіту Херсонської губернії, мешкала 3761 особа, налічувалось 275 дворових господарств, існували римо-католицька церква, школа, земська станція, аптека, 5 лавок, винний склад, 5 гончарних заводів та 7 різних майстерень, відбувалось 2 щорічних ярмарки[5].
З 30 квітня 1925 року до 5 березня 1939 року селище Карла Лібкнехта було центром Карл-Лібкнехтівського (до травня 1926 — Ландауського) німецького національного району. Тоді це було велике селище. Його населення 1930 сягнуло 6 330 осіб. У ньому діяли початкова школа, 2 семирічки, радіоустановка, 3 промислові заклади з 41 робітником.[6]
8 серпня 1945 утворений Широколанівський район, село Карла Лібкнехта перейменовано в село Широколанівка, Карло-Лібкнехтівська сільська рада — в Широколанівську.[7]
08.08.1945[8][9]–07.06.1957 — райцентр Широколанівського району.
У селі діє храм Різдва Пресвятої Богородиці (ПЦУ).
Населення
ред.Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[10]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 1733 | 94.54% |
російська | 70 | 3.82% |
румунська | 24 | 1.31% |
циганська | 4 | 0.22% |
інші/не вказали | 2 | 0.11% |
Усього | 1833 | 100% |
Посилання
ред.- Немецкие колонии на территории Николаевской области. Ландау // Николаевский Базар [Архівовано 20 травня 2017 у Wayback Machine.]
- Погода в селі Широколанівка [Архівовано 7 червня 2016 у Wayback Machine.]
Примітки
ред.- ↑ Постанова ЦВК СРСР від 7 серпня 1935 року «Про переіменування Антоно-Кодинцівського району і деяких районних центрів УРСР»
- ↑ Постанова ЦВК УСРР від 31 серпня 1935 року «Про найменування деяких районів і районних центрів УСРР»
- ↑ Герб села
- ↑ Прапор села
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ [[[Якубова Лариса Дмитрівна - Якубова Л. Д.]] Національне адміністративно-територіальне будівництво в УСРР/УРСР 1924—1940 // [[Енциклопедія сучасної України]] / ред. кол.: [[Дзюба Іван Михайлович|І. М. Дзюба]] [та ін.] ; [[Національна академія наук України|НАН України]], [[Наукове товариство імені Шевченка|НТШ]]. — К. : [[Інститут енциклопедичних досліджень НАН України]], 2007. — Т. 7 : Ґ — Ді. — 708 с. — ISBN 978-966-02-4457-3.. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 14 березня 2017.
{{cite web}}
: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання (довідка); символ нерозривного пробілу в|title=
на позиції 303 (довідка) Якубова Л. Д. Національне адміністративно-територіальне будівництво в УСРР/УРСР 1924—1940 // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2007. — Т. 7 : Ґ — Ді. — 708 с. — ISBN 978-966-02-4457-3.] - ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 8 серпня 1945 «Про розукрупнення Варварівського і Тилігуло-Березанського районів, Миколаївської області, та утворення Широколанівського району в складі Миколаївської області»
- ↑ Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1947 — № 1–2 — с. 34.
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 365.
Це незавершена стаття з географії Миколаївської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |