Широколані́вка (в минулому — Ландау, Ландава, Карла Лібкнехта[1][2]) — село в Україні, у Степівській сільській громаді Миколаївського району, Миколаївської області. Населення становить 1833 особи.

село Широколанівка
Країна Україна Україна
Область Миколаївська область
Район Миколаївський район
Тер. громада Степівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA48060310160055169
Облікова картка с. Широколанівка, Миколаївська область, Миколаївський район 
Основні дані
Засноване 1802
Населення 1833
Площа 3,494 км²
Густота населення 524,61 осіб/км²
Поштовий індекс 57063
Телефонний код +380 5163
Географічні дані
Географічні координати 47°10′3″ пн. ш. 31°26′1″ сх. д. / 47.16750° пн. ш. 31.43361° сх. д. / 47.16750; 31.43361
Середня висота
над рівнем моря
55 м
Водойми річка Березань
Місцева влада
Адреса ради 57107, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, с. Степове, вул. Козацька, 1а
Карта
Широколанівка. Карта розташування: Україна
Широколанівка
Широколанівка
Широколанівка. Карта розташування: Миколаївська область
Широколанівка
Широколанівка
Мапа
Мапа

CMNS: Широколанівка у Вікісховищі

Історія

ред.

Станом на 1886 у німецькій колонії, центрі Ландауської волості Одеського повіту Херсонської губернії, мешкала 3761 особа, налічувалось 275 дворових господарств, існували римо-католицька церква, школа, земська станція, аптека, 5 лавок, винний склад, 5 гончарних заводів та 7 різних майстерень, відбувалось 2 щорічних ярмарки[3].

З 30 квітня 1925 року до 5 березня 1939 року селище Карла Лібкнехта було центром Карл-Лібкнехтівського (до травня 1926 — Ландауського) німецького національного району. Тоді це було велике селище. Його населення 1930 сягнуло 6 330 осіб. У ньому діяли початкова школа, 2 семирічки, радіоустановка, 3 промислові заклади з 41 робітником.[4]

8 серпня 1945 утворений Широколанівський район, село Карла Лібкнехта перейменовано в село Широколанівка, Карло-Лібкнехтівська сільська рада — в Широколанівську.[5]

08.08.1945[6][7]–07.06.1957 — райцентр Широколанівського району.

У селі діє храм Різдва Пресвятої Богородиці (ПЦУ).

Населення

ред.

Мова

ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:

Мова Кількість Відсоток
українська 1733 94.54%
російська 70 3.82%
румунська 24 1.31%
циганська 4 0.22%
інші/не вказали 2 0.11%
Усього 1833 100%

Посилання

ред.

Примітки

ред.
  1. Постанова ЦВК СРСР від 7 серпня 1935 року «Про переіменування Антоно-Кодинцівського району і деяких районних центрів УРСР»
  2. Постанова ЦВК УСРР від 31 серпня 1935 року «Про найменування деяких районів і районних центрів УСРР»
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  4. [[[Якубова Лариса Дмитрівна|Якубова Л. Д.]] Національне адміністративно-територіальне будівництво в УСРР/УРСР 1924—1940 // [[Енциклопедія сучасної України]] / ред. кол.: [[Дзюба Іван Михайлович|І. М. Дзюба]] [та ін.] ; [[Національна академія наук України|НАН України]], [[Наукове товариство імені Шевченка|НТШ]]. — К. : [[Інститут енциклопедичних досліджень НАН України]], 2007. — Т. 7 : Ґ — Ді. — 708 с. — ISBN 978-966-02-4457-3.. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 14 березня 2017. {{cite web}}: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання (довідка) Якубова Л. Д. Національне адміністративно-територіальне будівництво в УСРР/УРСР 1924—1940 // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2007. — Т. 7 : Ґ — Ді. — 708 с. — ISBN 978-966-02-4457-3.]
  5. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 8 серпня 1945 «Про розукрупнення Варварівського і Тилігуло-Березанського районів, Миколаївської області, та утворення Широколанівського району в складі Миколаївської області»
  6. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1947 — № 1–2 — с. 34.
  7. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 365.
  8. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних