Шефіка Гаспринська

Шефіка́ Гаспри́нська (крим. Şefiqa Gasprinskiy, Şefiqa Gaspıralı, 14 жовтня 1886, Бахчисарай — 31 серпня 1975, Стамбул, Туреччина) — лідерка кримськотатарського руху «Виконавчий комітет мусульманок Криму» («Qadınlar Günü»), який діяв у Криму на початку ХХ століття. З її ім'ям пов'язано таке унікальне для ісламу того часу явище, як жіночий мусульманський рух. Дочка відомого кримськотатарського просвітителя, лідера джадидизма Ісмаїла Гаспринського. Дружина одного із засновників Азербайджанської Демократичної Республіки, Насіб-бека Усуббекова.

Шефіка Гаспринська
Safika Gaspirali (crop).jpg
Народилася 14 жовтня 1886(1886-10-14)
Бахчисарай, Сімферопольський повіт, Таврійська губернія, Російська імперія
Померла 31 серпня 1975(1975-08-31) (88 років)
Стамбул, Туреччина
Поховання Цвинтар Зінджирлікую
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of Azerbaijan 1918.svg Азербайджанська Демократична Республіка
Flag of the Ottoman Empire (1844–1922).svg Османська імперія
Flag of Turkey.svg Туреччина
Діяльність редакторка, громадська діячка
Знання мов турецька
Конфесія іслам
Батько Ісмаїл Гаспринський
Мати Зухра Акчуріна
У шлюбі з Насіб-бек Усуббеков

ДіяльністьРедагувати

У 1905 році Шефіка Гаспринська стала редакторкою створеного її батьком, Ісмаїлом Гаспринським, першого в Криму мусульманського жіночого журналу «Alem-i nisvan» («Жіночий світ»), який видавався кримськотатарською мовою. 1–11 травня 1917 року Шефіка Гаспринська в складі кримської делегації брала участь у роботі I Всеросійського мусульманського з'їзду в Москві. Пізніше вона була обрана делегаткою I Курултаю кримськотатарського народу, який відбувся в Бахчисараї 9 грудня 1917 року. Національний уряд кримськотатарського народу призначив її директоркою Сімферопольського жіночого педагогічного училища. Після розгрому Національного самоврядування кримськотатарського народу Шефіка Гаспринська залишає Крим і переїжджає в Баку, де організовує педагогічне училище. У Баку вона виходить заміж за прем'єр-міністра Азербайджану Насіб-бека Усуббекова. Після повалення національного азербайджанського уряду чоловік Шефіки Гаспринської був розстріляний, і вона емігрувала до Туреччини, де згодом працювала завідувачкою сирітського будинку. У 1930 році Шефіка заснувала й очолила в Стамбулі «Спілку кримськотатарських жінок». Крім цього вона займалася проблемами кримськотатарських емігрантів і благодійністю.

ДжерелаРедагувати

  • Ганкевич В. Ю. Роль И. Гаспринского и его семьи в развитии народного образования среди крымско-татарских женщин на рубеже XIX—XX веков/ Крым и Россия: неразрывные исторические судьбы и культура. Материалы республиканской научно-общественной конференции. Симферополь, 1994, стр. 19 — 21.
  • Абдульваапов. Н. Гапринская Шефика / Деятели крымскотатарской культуры (1921—1944): Библиографический словарь. Симферополь: Доля, 1999, стр. 69

ПосиланняРедагувати

Женский вопрос" на страницах изданий И. Гаспринского и его влияние на развитие крымскотатарской журналистики начала ХХ в.(рос.)