Алем-і нісван

тюрко-мусульманський жіночий журнал

«Алем-і Нісван» (крим. Alem-i Nisvan, عالم نسوان‎, укр. «Жіночий світ») — перший у світі тюрксько-мусульманський жіночий журнал. Журнал почали друкувати кримськотатарською мовою з використанням арабського алфавіту в Криму в 1906 році, видавництво тривало до 1912 року. Головним редактором журналу була Гаспринська Шефіка Ісмаїловна[2].

Алем-і нісван
Країна видання  Росія
Мова кримськотатарська мова і тюркські мови
Адреса редакції Бахчисарай
Редактор Шефіка Гаспринська
Видавець Ісмаїл Гаспринський
Засновник Ісмаїл Гаспринський
Засновано 1906[1]
Дата закриття 1910

Історія створення ред.

В Ісмаїла Гаспринського, кримськотатарського видавця рубежу ХІХ-ХХ століття, з подачі його дружини, Зехри Акчуріної-Гаспринської виникла ідея видання жіночого мусульманського журналу. На сторінках основної газети «Терджиман» (укр. «Перекладач») неодноразово порушувалися жіночі питання. Унаслідок цього з'явилося окреме періодичне видання. У 1887 році Акчуріна-Гаспринська зробила першу спробу створити жіночий журнал «Тербиє» (укр. «Виховання»). У 1891 році сам Гаспринський попросив дозволу випускати два рази на місяць додаток до газети «Кадин» (укр. «:Жінка»), однак влада Російської Імперії не підтримала прохання[3].

Самостійне видання ред.

У 1905 році після лібералізації законодавства новий журнал отримав право на життя[3].

Дочка Гаспринського Шефіка обійняла посаду редактора нового видання, а сам Гаспринський залишився редактором-видавцем.

Розділи журналу ред.

Мета журналу:

  • просвіта жінок-мусульманок;
  • ліквідація неписьменності жінок;
  • підвищення культурного рівня жінок та викладання законів шаріату.

Журнал видавався як безкоштовний щотижневий додаток до газети «Терджиман». 3 березня 1906 року в Бахчисараї вийшов перший номер. У 1908—1909 роках журнал був самостійним виданням. Потім журнал перестали видавати, і в 1910 році матеріали журналу розміщували на сторінках газети «Терджиман».

З анонсу, який надрукували в газеті випливало, що в журналі публікуватимуться:

  • релігійні тексти про права жінок у шаріаті;
  • світські поради щодо гігієни, домашньої праці та рукоділля.

У журналі не було розважальних розділів. Були розділи присвячені науці та літературі. Також мусульманкам пропонували біографії знаменитих жінок, розповіді про інші країни, сторінки художньої літератури й листів.

Пам'ять і спадщина ред.

У 2011 році в Кримському інженерно-педагогічному університеті пройшла наукова конференція, присвячена 105-й річниці створення журналу. Наступником журналу вважає себе сучасний кримський жіночий журнал «Арзи» («Мрія»)[2].

Примітки ред.

  1. http://islam.in.ua/ru/istoriya/alem-i-nisvan-pervyy-zhenskiy-tyurko-musulmanskiy-zhurnal-v-mire
  2. а б Юрий Косенко. «Алем-и нисван» - первый женский тюрко-мусульманский журнал в мире. Ислам в Украине (рос.). Архів оригіналу за 24 березня 2017. Процитовано 23 березня 2017.
  3. а б Ленара Чубукчиева. Женский вопрос на страницах журнала «Алеми нисван» : [арх. 7 травня 2018] // Гасырлар авазы / Эхо веков. — 2013-01-01. — Вип. 1/2.