Шершенівка

село в Україні, в Борщівському районі Тернопільської області
Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Шершені́вка — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Більче-Золотецька сільська громада. Розташоване на річці Серет, на півдні району.

село Шершенівка
Костел
Костел
Костел
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський район
Тер. громада Більче-Золотецька сільська громада
Код КАТОТТГ UA61060030060059953
Основні дані
Населення 770
Територія 2.922 км²
Густота населення 263.52 осіб/км²
Поштовий індекс 48732
Телефонний код +380 3541
Географічні дані
Географічні координати 48°49′2″ пн. ш. 25°49′9″ сх. д. / 48.81722° пн. ш. 25.81917° сх. д. / 48.81722; 25.81917
Середня висота
над рівнем моря
178 м
Водойми Серет
Відстань до
районного центру
25 км
Найближча залізнична станція Тлусте
Відстань до
залізничної станції
9 км
Місцева влада
Адреса ради 48733, Тернопільська обл, Чортківський р-н, с. Більче-Золоте, вул. Махнівка, буд. 101
Карта
Шершенівка. Карта розташування: Україна
Шершенівка
Шершенівка
Шершенівка. Карта розташування: Тернопільська область
Шершенівка
Шершенівка
Мапа
Мапа

CMNS: Шершенівка у Вікісховищі

Населення — 689 осіб (2007).

Географія

ред.

Село розташоване на відстані 384 км від Києва, 83 км — від обласного центру міста Тернополя та 16 км від міста Борщів.

Історія

ред.

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки трипільської, голіградської і давньоруської культур.

Відоме від середини 15 століття, перша згадка про село в документах — 1530 року. Польський шляхтич Миколай Кола за згодою короля Сігізмунда І Старого викупив село Шершенівці в Червоногородському повіті у Яна Сметанки та його родини.[1] Цього ж року село Шершенівка (Syrschenyowcze) згадане серед інших сіл Червоногородського повіту Подільської землі (A.Jablonowski, Zrodla dziejowe, T.19 (8), с.165)[2]

Колись село мало іншу назву і було розташоване на горі Бабиній, біля якої був яр. Та в ті часи нападали на українські багаті землі татари: нищили і палили села, вбивали і кривдили людей. Це село теж було спалене, але мешканці не загинули, а сховалися у ярі. Згодом там і почали будувати свої оселі. Ось так і виникло село. Потім люди почали ділити ниву (землю). І кожен хотів побільше землі- ширшої нивки, від чого і назва — «Ширшанивка», а згодом — Шершенівка. Зараз село це розташоване у ярі між двома горами — Бабиною і Буртною.

У селі діяли «Просвіта», «Сокіл», «Луг», «Сільський господар» та інші товариства, кооперативи.

6 квітня 1944 року німецько-нацистські війська, відступаючи, спалили більшість будівель.

В 1952 році та 1969 році — у селі великі повені.

З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.

12 вересня 2016 року належить до Більче-Золотецької сільської громади.[3]

До 19 липня 2020 року належало до Борщівського району[4].

Населення

ред.

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[5]:

Мова

ред.

У селі поширена південно-наддністрянська говірка, що відносяться до наддністрянського говору, який належить до південно-західного наріччя.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 99,48 %
російська 0,39 %
молдовська 0,13 %

Пам'ятки

ред.

Є церква Преображення Господнього (1901, мурована), капличка (кін. 18 ст., перебудована 1994).

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1974), насипано символічну могилу Борцям за волю України (1992), встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини.

Римсько-католицька каплиця

ред.

Будівництво каплиці тривало від 1927 до 1934 року. Богослужіння відбувалися раз на місяць.

У радянський період святиню зачинили. Нині — пустує.

Соціальна сфера

ред.

Працюють ЗОШ 1-2 ступ., Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, три торговельні заклади. Виступає футбольний клуб «Нива» в чемпіонаті Борщівського району.

Відомі люди

ред.

Народилися

ред.
  • художник П. Старух.
  • поетеса О. Бойко-Старух.

Проживали

ред.

Галерея

ред.

Примітки

ред.
  1. Kiryk F. Kola (Koło) Mikołaj h. Junosza (zm. 1532) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków, 1967. — T. ХІІІ/2, zeszyt 57. — S. 286. (пол.).
  2. Jabłonowski, Aleksander (1 січня 1889). Ziemie ruskie. Wołyń i Podole. Warszawa. Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 9 березня 2016.
  3. ВВРУ, 2017, № 9, стор. 35
  4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 12 квітня 2022.

Джерела

ред.