Шершенівка
Шершені́вка — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Більче-Золотецька сільська громада. Розташоване на річці Серет, на півдні району.
| село Шершенівка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Тер. громада | Більче-Золотецька сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61060030060059953 |
| Основні дані | |
| Населення | 770 |
| Територія | 2.922 км² |
| Густота населення | 263.52 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48732 |
| Телефонний код | +380 3541 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°49′2″ пн. ш. 25°49′9″ сх. д. / 48.81722° пн. ш. 25.81917° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
178 м |
| Водойми | Серет |
| Відстань до районного центру |
25 км |
| Найближча залізнична станція | Тлусте |
| Відстань до залізничної станції |
9 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48733, Тернопільська обл, Чортківський р-н, с. Більче-Золоте, вул. Махнівка, буд. 101 |
| Карта | |
  Шершенівка | |
 Шершенівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Населення — 689 осіб (2007).
Географія
ред.Село розташоване на відстані 384 км від Києва, 83 км — від обласного центру міста Тернополя та 16 км від міста Борщів.
Історія
ред.Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки трипільської, голіградської і давньоруської культур.
Відоме від середини 15 століття, перша згадка про село в документах — 1530 року. Польський шляхтич Миколай Кола за згодою короля Сігізмунда І Старого викупив село Шершенівці в Червоногородському повіті у Яна Сметанки та його родини.[1] Цього ж року село Шершенівка (Syrschenyowcze) згадане серед інших сіл Червоногородського повіту Подільської землі (A.Jablonowski, Zrodla dziejowe, T.19 (8), с.165)[2]
Колись село мало іншу назву і було розташоване на горі Бабиній, біля якої був яр. Та в ті часи нападали на українські багаті землі татари: нищили і палили села, вбивали і кривдили людей. Це село теж було спалене, але мешканці не загинули, а сховалися у ярі. Згодом там і почали будувати свої оселі. Ось так і виникло село. Потім люди почали ділити ниву (землю). І кожен хотів побільше землі- ширшої нивки, від чого і назва — «Ширшанивка», а згодом — Шершенівка. Зараз село це розташоване у ярі між двома горами — Бабиною і Буртною.
У селі діяли «Просвіта», «Сокіл», «Луг», «Сільський господар» та інші товариства, кооперативи.
6 квітня 1944 року німецько-нацистські війська, відступаючи, спалили більшість будівель.
В 1952 році та 1969 році — у селі великі повені.
З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.
12 вересня 2016 року належить до Більче-Золотецької сільської громади.[3]
До 19 липня 2020 року належало до Борщівського району[4].
Населення
ред.За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[5]:
Мова
ред.У селі поширена південно-наддністрянська говірка, що відносяться до наддністрянського говору, який належить до південно-західного наріччя.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,48 % |
| російська | 0,39 % |
| молдовська | 0,13 % |
Пам'ятки
ред.Є церква Преображення Господнього (1901, мурована), капличка (кін. 18 ст., перебудована 1994).
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1974), насипано символічну могилу Борцям за волю України (1992), встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини.
Римсько-католицька каплиця
ред.Будівництво каплиці тривало від 1927 до 1934 року. Богослужіння відбувалися раз на місяць.
У радянський період святиню зачинили. Нині — пустує.
Соціальна сфера
ред.Працюють ЗОШ 1-2 ступ., Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, три торговельні заклади. Виступає футбольний клуб «Нива» в чемпіонаті Борщівського району.
Відомі люди
ред.Народилися
ред.- художник П. Старух.
- поетеса О. Бойко-Старух.
Проживали
ред.- поет, перекладач Я. Кондра.
- польський філософ, афорист, сатирик Станіслав Єжи Лец
Галерея
ред.-
Церква Преображення Господнього (1901) -
Костел 1934р -
Річка Серет біля Щершенівки -
Символічна могила Борцям за волю України -
Стадіон
.jpg)
Примітки
ред.- ↑ Kiryk F. Kola (Koło) Mikołaj h. Junosza (zm. 1532) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków, 1967. — T. ХІІІ/2, zeszyt 57. — S. 286. (пол.).
- ↑ Jabłonowski, Aleksander (1 січня 1889). Ziemie ruskie. Wołyń i Podole. Warszawa. Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 9 березня 2016.
- ↑ ВВРУ, 2017, № 9, стор. 35
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 12 квітня 2022.
Джерела
ред.
- Івахів Г., Мельничук Б., Мизак Н., Петраш Б., Уніят, В. Шершенівка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 575—577. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Батайлюк В., Уніят, В. Шершенівка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 636. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Szerszeniowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 905. (пол.)