Шевченко Михайло Микитович

Михайло Микитович Шевченко
Михайло Микитович Шевченко
Народження	13 листопада 1905; Луганськ, Катеринославська губернія, Російська імперія
Смерть	9 вересня 1983 (77 років); Москва, СРСР
Поховання	Головинське кладовище
Країна	СРСР
Приналежність	Радянська армія
Вид збройних сил	сухопутні війська
Рід військ	піхота
Освіта	Військова академія імені М. В. Фрунзе
Роки служби	1925–1955
Звання	Полковник
Формування	312-та стрілецька дивізія
Командування	1081-й стрілецький полк
Війни / битви	Німецько-радянська війна
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шевченко.

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Шевченко Михайло.

Миха́йло Мики́тович Шевче́нко (13 листопада 1905(19051113) — 9 вересня 1983) — радянський військовик, учасник Другої світової війни, командир 1081-го стрілецького Червонопрапорного ордена Кутузова полку 312-ї стрілецької Смоленської Червонопрапорної орденів Суворова і Кутузова дивізії, підполковник. Герой Радянського Союзу (1945).

Біографія

Народився 13 листопада 1905 року в місті Луганську в родині службовця. Українець. Член ВКП(б) з 1939 року.

Дитячі роки провів у селі Андріяшівка Роменського району Сумської області, закінчив семирічну школу в Глинську. Працював вантажником на залізниці.

У 1925 році добровільно вступив до лав РСЧА. У 1928 році закінчив Харківську школу червоних старшин. До 1937 року проходив військову службу в стрілецьких підрозділах 25-ї Чапаєвської дивізії, пройшов шлях від командира взводу до начальника штабу батальйону.

У 1939 році закінчив Військову академію імені М. В. Фрунзе. По закінченні академії обіймав посаду начальника розвідувального відділу штабу корпусу в Київському ОВО, був військовим радником у Китаї. Брав участь у приєднанні Західної України до УРСР.

Учасник німецько-радянської війни з жовтня 1943 року. Був командиром 1081-го стрілецького полку 312-ї стрілецької дивізії на Західному, Білоруському та 1-му Білоруському фронтах.

По закінченні війни продовжив війському службу. Викладав на кафедрі загальновійськової тактики Військово-повітряної академії імені М. Є. Жуковського.

У 1955 році полковник М. М. Шевченко вийшов у запас.

Мешкав у Москві, де й помер 9 вересня 1983 року. Похований на Головинському цвинтарі.

Нагороди

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм, підполковникові Шевченку Михайлу Микитовичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 5785).

Нагороджений двома орденами Леніна (24.03.1945, 15.11.1950), чотирма орденами Червоного Прапора (27.12.1943, 01.06.1945, 05.11.1946, 30.12.1956), орденами Суворова 3-го ступеня (25.08.1944), Олександра Невського (03.10.1944), Червоної Зірки (03.11.1944) і медалями.

Посилання

Біографія на сайті «Герои страны» [Архівовано 3 вересня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)