Шебелинка

село в Україні, у Донецькій селищній громаді Ізюмського району Харківської області

Шебели́нка — село в Україні, у Донецькій селищній громаді Ізюмського району Харківської області. До 2020 центр сільської ради. Населення становить 397 осіб (станом на 2001 рік)[1][2]. Село розташоване на заході району.

село Шебелинка
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район Ізюмський район
Тер. громада Донецька селищна громада
Код КАТОТТГ UA63040070110064012 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка Облікова картка 
Основні дані
Засноване 1681[3]
Населення 397 осіб[1][2]
Площа 1,353[1] км²
Густота населення 293,42[1] осіб/км²
Поштовий індекс 64251[1][4]
Телефонний код +380 5749[1]
Географічні дані
Географічні координати 49°27′18″ пн. ш. 36°31′5″ сх. д. / 49.45500° пн. ш. 36.51806° сх. д. / 49.45500; 36.51806
Середня висота
над рівнем моря
127[5] м
Водойми р. Сіверський Донець[1]
Відстань до
районного центру
35[джерело?] км
Найближча залізнична станція Шебелинка
Відстань до
залізничної станції
18[джерело?] км
Місцева влада
Адреса ради 64250, Харківська область, Ізюмський район, селище Донець, вул. Центральна, 40
Карта
Шебелинка. Карта розташування: Україна
Шебелинка
Шебелинка
Шебелинка. Карта розташування: Харківська область
Шебелинка
Шебелинка
Мапа
Мапа

CMNS: Шебелинка у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Географія

ред.

Село Шебелинка знаходиться в сильно поритій ярами місцевості, деякі з них перегороджені дамбами і перетворені у ставки. В них бере початок річка Шебелинка. Поруч дубовий ліс — Плоский. За 3 км село Дальня Шебелинка. Навколо села багато газових свердловин і газопроводів.[джерело?]

Клімат Шебелинки
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −3,5 −2,5 2,7 13,5 20,8 24,5 26,0 25,4 19,6 12,0 4,1 −0,4 11,9
Середня температура, °C −6,6 −5,7 −0,5 8,8 15,5 19,3 20,9 20,0 14,6 7,9 1,4 −3 7,7
Середній мінімум, °C −9,6 −8,8 −3,7 4,2 10,3 14,1 15,8 14,7 9,7 3,8 −1,3 −5,6 3,6
Норма опадів, мм 47 34 31 38 47 61 59 45 47 35 44 44 532
Джерело: [1]

Історія

ред.

Перша згадка про Шебелинку сягає 1681 року[6]. В 1817 році село перевели в розряд військових поселень.[джерело?]

В 1829 році в Слобідсько-Українській губернії розгорнулося повстання селян, предки яких ще в XVIII столітті були переселені з Центральної Росії. Воно охопило кілька сіл і слобід з центром у слободі Шебелинка. Селяни виступили проти переведення їх у військових поселенців. Вони перестали підкоряться поселенському командуванню, громили приміщення ескадронних комітетів, обирали своїх отаманів. За кілька днів в Шебелинці зібралося близько 3 тис. осіб. Під проводом селян С. Дьоміна і К. Ведернікова відбили наступ уланів. Тоді влада кинули на повстанців цілу дивізію уланів і застосували гарматний обстріл Шебелинки. Повстання було придушене. Загинуло 109 повсталих, 143 чоловік було арештовано і віддано під військовий суд. С. Дьомін та К. Вдерніков відправлені на вічну каторгу.[джерело?]

За даними на 1864 рік у казеній слободі, центрі Шебелинської волості Зміївського повіту, мешкало 3327 осіб (1587 чоловічої статі та 1740 — жіночої), налічувалось 505 дворових господарств, існувала православна церква[7].

1910—1914 роки — будівництво залізниці та залізничних станцій Шебелинка, Балаклія, Савинці.[джерело?]

Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 5 545 осіб[8].

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР в 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 70 людей[9].

3 травня 1950 із свердловини, пробуреної поблизу села, вдарив газовий фонтан. Було відкрито найбільше родовище в Україні, а на той час — і в Європі[10].

Також недалеко від села Шебелинка розташовується низка курганів бронзового віку[11].

До 2020 село було центром Шебелинської сільської ради Балаклійського району. Після адміністративно-територіальної реформи Шебелинка перейшла до об'єднаної Донецької селищної громади і разом із нею увійшла до складу Ізюмського району.

 
Курган біля витоку балки Суха та поблизу с. Шебелинка

Економіка

ред.

Транспорт

ред.

Село перетинає автомобільна дорога Т 2110.

Населення

ред.

Станом на 1989 рік у селі проживали 416 осіб, серед них — 187 чоловіків і 229 жінок[12].

За даними перепису населення 2001 року у селі проживали 397[1][2] осіб. Рідною мовою назвали[13]:

Мова Кількість осіб Відсоток
російська 318 80,10%
українська 72 18,14%
молдовська 3 0,76%
білоруська 1 0,25%
інші 3 0,75%

Релігія

ред.

Тут була Троїцька дерев'яна церква (1690 р.), продана в 1782 в Гусарівку. Церква була п'ятизрубною, одноверхою.

Пам'ятки

ред.
  • Братські могили радянських воїнів. 2. Поховано 388 воїнів. 1942р., 1943р.

Примітки

ред.
  1. а б в г д е ж и Облікова картка на сайті ВРУ
  2. а б в Населення населених пунктів Харківської області за даними перепису 2001 року. Архів оригіналу за 12 листопада 2012. Процитовано 22 липня 2017. [Архівовано 2012-11-12 у Wayback Machine.]
  3. Филарет (Д.Г. Гумилевский). Историко-статистическое описание Харьковской епархии: в 2-х томах. Х. Издательство «Харьковский частный музей городской усадьбы», 2011 г. – Т.2. - с. 124
  4. Довідник поштових індексів України. Харківська область. Балаклійський район. Архів оригіналу за 3 серпня 2017. Процитовано 22 липня 2017.
  5. Погода в селі Шебелинка. Архів оригіналу за 23 березня 2016. Процитовано 12 квітня 2022.
  6. Филарет (Д.Г. Гумилевский). Историко-статистическое описание Харьковской епархии: в 2-х томах. Х. Издательство «Харьковский частный музей городской усадьбы», 2011 г. – Т.2. - с. 124
  7. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 1474)(рос. дореф.)
  8. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
  9. Мартиролог. Харківська область, ст. 350—352 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2014. Процитовано 1 жовтня 2015.
  10. Кривуля, С. В.; Лизанець, А. В.; Мачужак, М. І. (2016). Перспективи газоносності та особливості геологічної будови глибокозалягаючих горизонтів Шебелинського газоконденсатного родовища (укр.). ISSN 2409-7500. Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 20 травня 2021.
  11. Стародавня Україна – Google Мої карти. Google My Maps. Архів оригіналу за 15 липня 2021. Процитовано 29 вересня 2019.
  12. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - 063 БАЛАКЛІЙСЬКИЙ РАЙОН, Рік, Категорія населення , Стать. Процитовано 22 липня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  13. Розподіл населення за рідною мовою, Харківська область (у % до загальної чисельності населення) - 063 БАЛАКЛІЙСЬКИЙ РАЙОН, Рік , Вказали у якості рідної мову. Процитовано 22 липня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

Джерела

ред.

Посилання

ред.