Шарош
| Шарош | ||
|
| ||
| Герб комітату Шарош | ||
|
| ||
| Адміністративний центр (1910): Пряшів | ||
| Населення (1910): 174600 | ||
| Площа (1910): 3652 км² | ||
|
| ||
| Мапа комітата | ||
_v1.svg)
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шарош |
Ша́рош, Ша́рошський коміт́ат (угор. Sáros vármegye, лат. comitatus Sarossiensis) — історичний комітат у північно-східній частині Угорського королівства, який межував з австрійською провінцією Галичина (до 1772 року — частина Польщі) на півночі, комітатом Спиш на заході, Абауй-Торна на півдні, а також Земплинським комітатом на сході. Існував до 1919 року.
Зміст
ІсторіяРедагувати
До 1919 року Шарош був адміністративно-територіальною одиницею у складі Угорського королівства. З 1919 територія Шароша є частиною Словаччини.
ГеографіяРедагувати
Географічно територія комітату Шарош обмежувалась Левоцькими горами, містами Кошіце та Свидник. Через комітат протікала річка Ториса. Головним містом регіону спершу був Шаришський Град, а з 18 століття — Пряшів. У 1910 році територія комітату становила 3652 км².
НаселенняРедагувати
Населення 174.600 чол. (1910). Переважна частина Шароша була заселена словаками, менша, північна, входила до складу української етнічної території: 1 300 км², у 1914 — 46 700 населення, у тому числі 32 200 русинів, 9 700 словаків.
У 18 столітті в комітаті Шарош русинів-українців було тут ще більше - 1720 році : 70,1 %, 1782 : 43,4 %, а у 1795 : 36,7 %.[1] Це було слідством мадяризації та набагато більше словакизації русинів-українців.
1900Редагувати
Кількість жителів Шарошського комітату в 1900 році нараховувала 174,470 тис.осіб і складалася з наступних мовних спільнот[2], серед них:
Населення:
- Словаки: 115,141 (66,0%)
- Русини: 33,988 (19,5%)
- Угорці: 10,926 (6,3%)
- Німці: 10,886 (6,2%)
- Хорвати: 63 (0,0%)
- Румуни: 33 (0,0%)
- Серби: 5 (0,0%)
- Інші або невідомо: 3,428 (2,0%)
За даними перепису 1900 року, комітат складався з наступних релігійних громад:[3]
Релігійні громади:
- Католики: 93,753 (53,8%)
- Греко-католики: 53,434 (30,6%)
- Лютерани: 14,494 (8,3%)
- Євреї: 12,262 (7,0%)
- Кальвіністи: 487 (0,3%)
- Православні: 28 (0,0%)
- Унітарії: 6 (0,0%)
- Інші або невідомо: 6 (0,0%)
1910Редагувати
Кількість жителів Шарошського комітату в 1910 році нараховувала 174,620 тис.осіб і складалася з наступних мовних спільнот[4], серед них:
Населення:
- Словаки: 101,855 (58,3%)
- Русини: 38,500 (22,0%)
- Угорці: 18,088 (10,4%)
- Німці: 9,447 (5,4%)
- Румуни: 321 (0,2%)
- Хорвати: 15 (0,0%)
- Серби: 2 (0,0%)
- Інші або невідомо: 6,392 (3,7%)
За даними перепису 1910 року, округ складався з наступних релігійних громад:[5]
Релігійні громади:
- Католики: 94,223 (54,0%)
- Греко-католики: 52,938 (30,3%)
- Лютерани: 14,224 (8,1%)
- Євреї: 12,323 (7,1%)
- Кальвіністи: 838 (0,5%)
- Православні: 61 (0,0%)
- Унітарії: 12 (0,0%)
- Інші або невідомо: 1 (0,0%)
ПриміткиРедагувати
- ↑ Кабузан В.М. Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века — 1989 год[недоступне посилання з травень 2019] - Ин-т рос. истории РАН; М.: Наука, 2006. 135 с.
- ↑ http://kt.lib.pte.hu/cgi-bin/kt.cgi?konyvtar/kt06042201/0_0_3_pg_22.html
- ↑ KlimoTheca :: Könyvtár. Kt.lib.pte.hu. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2012-06-26.
- ↑ http://kt.lib.pte.hu/cgi-bin/kt.cgi?konyvtar/kt06042201/0_0_3_pg_22.html
- ↑ KlimoTheca :: Könyvtár. Kt.lib.pte.hu. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2012-06-26.
ЛітератураРедагувати
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.
|
Це незавершена стаття з географії Словаччини. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |