Шарлотта Валандре
Шарлотта Валандре (фр. Charlotte Valandrey; 29 листопада 1968, Париж — 13 липня 2022, там само) — французька акторка та письменниця.
| Шарлотта Валандре | ||||
|---|---|---|---|---|
| фр. Charlotte Valandrey | ||||
.jpg) | ||||
| Ім'я при народженні | фр. Anne-Charlotte Marie Francoise Pascal[3] | |||
| Народилася | 29 листопада 1968[2][4][3] XII округ Парижа, Париж, Франція[3] | |||
| Померла | 13 липня 2022[3] (53 роки) , XIII округ Парижа, Франція[5] | |||
| Поховання | Q110336068?[6] | |||
| Громадянство | .svg){kind=small} Франція | |||
| Діяльність | письменниця, кіноакторка, телеакторка, телеведуча | |||
| Alma mater | Lycée Paul-Valéryd | |||
| Роки діяльності | 1985 — 2022 | |||
| IMDb | nm0883484 | |||
| Нагороди та премії | ||||
|
| ||||
 Шарлотта Валандре у Вікісховищі | ||||
Життєпис
ред.Анн-Шарлотта Паскаль (справжнє ім'я акторки) народилася 29 листопада 1968 року у Парижі в заможній родині розробника комп'ютерного забезпечення Жана-П'єра Паскаля та піаністки Анн-Марі. 1973 року народилася її сестра Од. Із 6-річного віку проживала на морському курорті Пленеф-Валь-Андре, департамент Кот-д'Армор, на честь якого пізніше обрала свій творчий псевдонім. На початку 1980-х років родина переїхала до Парижа, де вона навчилася у ліцеї Поля Валері.
1985 року виконала головну роль у кінодрамі «Червоний поцілунок» Віри Бельмон, за яку наступного року отримала премію Срібний ведмідь найкращій акторці на 36-му Берлінському кінофестивалі, а також номінувалася на премію Сезар у категорії Найперспективніша акторка. Того ж року знялася у відеокліпі на пісню Девіда Боуї «As The World Falls Down» (композиція є саундтреком до фільму «Лабіринт» Джима Генсона, вона звучить в сцені, де Сара у виконанні Дженніфер Коннеллі відкушує отруєний персик і потрапляє всередину кришталевої кулі на бал).
Із 16-річного віку проживала сама у студії, придбаній для неї батьками, і дружила з музикантами-наркоманами, від одного з яких заразилася ВІЛ-інфекцією, про що дізналася за кілька днів до свого вісімнадцятиріччя. Незважаючи на недугу, продовжувала активно зніматися в кіно та на телебаченні. Наступною акторською удачею стала роль журналістки Міріам Кордьє у серіалі «Кордьє, стражі порядку» з П'єром Монді, Антонеллою Луальді та Брюно Мадіньє. Також помітною стала її роль принцеси Саші у фільмі «Орландо» (1992) Саллі Поттер за однойменним романом Вірджинії Вульф. Але були і розчарування, — 1989 року її запросили на головну роль у фільмі «Біле весілля» Жана-Клода Бріссо, але, дізнавшись про діагноз ВІЛ, замінили на Ванессу Параді.
17 липня 1999 року вступила у шлюб з Артуром Лекеном. На початку 2000 року народилася їхня дочка Тара. 2002 року, після розриву з чоловіком, тяжко хвора Валандре пройшла потрійну терапію (Ерадикація Helicobacter pylori), яка пошкодила її серце і викликала два інфаркти, в результаті чого акторці знадобилася трансплантація серця. 2003 року успішно перенесла операцію з пересадки донорського серця.
2005 року видала першу зі своїх автобіографічних книг — «Кохання у крові». 2008 року за книгою було знято однойменний телефільм, сценарій до якого створив Еммануель Каррер.
2013 року нагороджена орденом Мистецтв та літератури кавалерського ступеня[7].
8 червня 2022 року акторка повідомила, що чекає на другу пересадку серця. Операцію було проведено 14 червня у паризькому госпіталі Пітьє-Сальпетрієр, але трансплантант не прижився[8].
Шарлотта Валандре померла 13 липня 2022 року у паризькому госпіталі Пітьє-Сальпетрієр в 53-річному віці[9].
Фільмографія
ред.| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1985 | ф | Червоний поцілунок | Rouge Baiser | Надя |
| 1986 | ф | Таксист | Taxy Boy | Корінн |
| 1987 | ф | Клятий Фернан | Fucking Fernand | Лілі |
| 1987 | ф | В тіні вітру | Les Fous de Bassan | Олівія Аткінс |
| 1988 | тф | Будинок у Римі | Una casa a Roma | Ванесса |
| 1988 | с | Холодний піт | Sueurs froiges | Зої |
| 1991 | ф | Все ще самі | Toujours seuls | Шарлотта |
| 1991 | с | Нестор Бурма | Nestor Burma | Марія Крейська |
| 1992 | с | Таємна поліція | Police Secrets | інспектор Клер Раух |
| 1992—2003 | с | Кордьє, стражі порядку | Las Cordier, jude en flic | Міріам Кордьє |
| 1992 | ф | Орландо | Orlando | принцеса Саша |
| 1993 | ф | Вічний чоловік | L'eternel mari | Катя Погорец |
| 1993 | ф | Берта де Жу | Berthe de Joux | Берта |
| 1993 | ф | В компанії Антонена Арто | En compagnie d'Antonin Artaud | Колетт Тома |
| 1993 | тф | Альбер Саварюс | Albert Savarus | Розалі де Ватвіль |
| 1995 | тф | Дім, який придбала Мері | The House That Mary Bought | Клер Бенуа |
| 1995 | тф | Тінь поцілунку | L'embra abitata | Роза |
| 1996 | тф | Добре, це Різдво! | Tiut va bien c'est Noël! | Крістін |
| 1996 | тф | Порятунок собаки | Le rançon du chien | Софі |
| 1996 | с | Доктор Сільвестр | Docteur Sylvestre | Маріанна |
| 2002 | с | Наполеон | Napoléon | мадам де Кюні |
| 2004 | с | Батько і мер | Père et Maire | Клер Конті |
| 2006 | с | Комісар Кордьє | Commissaire Cordier | Міріам Кордьє |
| 2006 | тф | Жанна Пуассон, маркіза де Помпадур | Jeanne Poisson, marquise de Pompadour | мадам Бранкас |
| 2008 | тф | Кохання у крові | L'Amour dans le sang | у ролі самої себе (у старшому віці) |
| 2008 | ф | Пам'ять води | La Mémoire de l'eau | - |
| 2009 | ф | Бал актрис | Le Bal des actrices | режисерка на кастингу фільму Івана Атталя |
| 2017—2019 | с | Завтра належить нам | Demain nous appartient | Лоранс Муаре |
| 2018 | с | Невинні | Les Innocents | Анн Десгранж |
| 2021 | с | Досконалі злочини | Crimes parfaits | Марі Кеменю |
| 2021 | с | Вбивства у Мюлузе | Meurters à Mulhouse | Карен Бауер |
Бібліографія
ред.- 2005 — Кохання у крові (фр. L'Amour dans le sang)
- 2011 — Чуже серце (фр. De cœur inconnu)
- 2012 — Не забувай кохати мене (фр. N'oublie pas de m'aimer)
- 2014 — На шляху до восьмого неба (фр. Vers le 8e ciel)
- 2016 — Бомбей, кохання моє (фр. Bombay mon amour)
- 2018 — Кожного дня я слухаю биття свого серця (фр. Chaque jour, j'écoute battre mon cœur)
- 2022 — Примирися з собою (фр. Se réconcilier avec soi)
Примітки
ред.- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #142839329 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в г Fichier des personnes décédées
- ↑ Filmportal.de — 2005.
- ↑ L'actrice Charlotte Valandrey est morte à l'âge de 53 ans
- ↑ https://www.landrucimetieres.fr/spip/spip.php?article6496
- ↑ https://www.francetvinfo.fr/replay-radio/les-choix-de-france-info/charlotte-valandrey-chevalier-des-arts-et-lettres_1738203.html
- ↑ https://www.lemonde.fr/cinema/article/2022/07/13/l-actrice-charlotte-valandrey-est-morte-apres-une-nouvelle-operation-du-c-ur_6134691_3476.html
- ↑ https://www.francetvinfo.fr/culture/tv/l-actrice-charlotte-valandrey-connue-pour-son-role-dans-la-serie-les-cordier-juge-et-flic-est-morte-a-l-age-de-53-ans_5254708.html