Вікіпедія

Дженніфер Коннеллі

американська акторка

Дженніфер Лінн Коннеллі (англ. Jennifer Lynn Connelly; нар. 12 грудня 1970) — американська кіноакторка.

Дженніфер Коннеллі
Jennifer Connelly
англ. Jennifer Connelly
Ім'я при народженні Дженніфер Лінн Коннеллі
Народилася 12 грудня 1970(1970-12-12)[4][5][6] (52 роки)
Кейро, штат Нью-Йорк, США[7][8][9]
Громадянство США США
Релігія християнство, католицтво і юдаїзм
Діяльність акторка
Alma mater Стенфордський університет (1990), Єльський університет (1989) і Saint Ann's Schoold
Роки діяльності 1982 — тепер. час
Чоловік Пол Беттані
Діти Stellan Bettanyd і Agnes Bettanyd
Батьки Sean Connellyd
IMDb ID 0000124
Нагороди та премії
«Оскар» (2001)
CMNS: Дженніфер Коннеллі
Jennifer Connelly у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Коннеллі.

Попри те, що знімалася в кіно з дитинства, визнання вона досягла значно пізніше, після появи на екранах фільмів «Темне місто» (1998), «Реквієм за мрією» (2000) та «Ігри розуму» (2001), за останній з яких вона отримала «Оскара» в номінації «найкраща жіноча роль другого плану». Також відома за ролями в таких стрічках як «Халк» (2003), «Будинок з піску і туману» (2003), «Кривавий діамант» (2006), «Як малі діти» (2006), «День, коли Земля зупинилась» (2008) і «Обіцяти — ще не одружитись» (2009), «Ной» (2014).

З 2005 року є послом у галузі прав людини в організації Міжнародна амністія. Протягом всієї її кар'єри, різноманітні журнали, серед яких «People», «Time», «Vanity Fair» та «Esquire», включали її до списків найкрасивіших жінок планети.

Ранні роки Редагувати

Народилася в містечку Кейро, штат Нью-Йорк, у Катскільських горах, в сім'ї фабриканта одягу Джерарда Коннеллі та його дружини Ейлін. Батько — католик з ірландсько-норвезьким корінням, тоді як мати — з родини євреїв, вихідців з Польщі та Російської імперії. Дженніфер виросла в нью-йоркському районі Бруклін-Гайтс[en] (Бруклінські висоти), трохи південніше Іст-Ривер, і навчалася в школі Святої Анни. Разом з родиною провела кілька років у Вудстоку, де її мати Ейлін тримала власну антикварну крамницю, і в Беллпорті, на Лонґ-Айленді. Її батько Джерард працював на нью-йоркській швейній фабриці. Один з його приятелів займався рекламою. Він запропонував Дженніфер піти на перегляд у модельне агентство. У 10 років вона почала зніматися в рекламі.

Свою першу роль у кіно Дженніфер зіграла в знаменитому фільмі Серджо Леоне «Одного разу в Америці» (1984). За рік вона знялася в італійського режисера Даріо Ардженто у фільмі «Феномен».

Після закінчення школи, вона вступила до Єльського університету, де два роки вивчала англійську мову і драматичне мистецтво, пізніше перевелася до Стенфордського університету, щоб грати в класичному театрі та навчатися імпровізації. Навчання в Стенфорді Коннеллі не завершила.

Кар'єра Редагувати

Початок кар'єри Редагувати

Дженніфер стала знаменитою після виходу сімейного фільму «Лабіринт» у 1986 році, де зіграла дівчинку-підлітка Сару, котра вирушила у пошуки свого маленького брата до країни гоблінів, якою правив король Джарет, що його зіграв Девід Боуї. Стрічка не мала успіху в прокаті, однак пізніше стала культовою[10]. Після цього, Коннеллі знялася в кількох невдалих проектах, зокрема, в італійському фільмі Etoile та стрічці «Деякі дівчата» (1988) режисера Майкла Гоффмана, де грала ролі студенток.

В середині 1990-х років, Коннеллі вирішила довести, що може грати доросліші ролі. Однією з перших таких робіт стала роль лесбійки в драмі Джона Синґлтона «Вища освіта» (1995). Наступного року вона знялася в незалежній стрічці «Фатальна яхта», а 1997 — зіграла другорядну роль сексуально розкутої жінки в мелодрамі «Вигадане життя Ебботів», де її партнерами на знімальному майданчику стали Лів Тайлер і Хоакін Фенікс. У 1998 році вийшов науково-фантастичний трилер з її участю «Темне місто», що став культовим. У 2000 році Коннеллі знялася в серіалі «Вулиця» каналу FOX, однак успіху це шоу не досягло.

Визнання Редагувати

Проривом для акторки став культовий фільм Даррена Аронофскі «Реквієм за мрією» (2000), в якому вона зіграла роль подруги головного героя (Джаред Лето). Стрічка розказує про чотирьох людей з різною наркотичною залежністю. Критики позитивно відгукнулися як про фільм, так і про роботу Коннеллі.

Ще більшої популярності Дженніфер принесла біографічна драма Рона Говарда «Ігри розуму» (2001). За роль Алісії Неш, багатостраждальної дружини Нобелівського лауреата, математика Джона Неша вона отримала премії «Оскар» і «Золотий глобус» за найкращу жіночу роль другого плану.

У 2003 році Коннеллі зіграла головні ролі в стрічках «Халк» і «Будинок з піску і туману». В «Халку» вона зіграла Бетті Росс, кохану головного героя Брюса Беннера. Коннеллі сказала, що інтерес до цієї ролі у неї викликали філософські точки зору, висловлені режисером Енгом Лі в фільмі. «Халк» мав великий успіх у прокаті, зібравши понад сто мільйонів доларів у США. В «Будинку з піску і туману» акторка зіграла Кеті Ніколо, в минулому наркоманку, у котрої відбирають будинок внаслідок бюрократичної помилки.

2005—2007 Редагувати

 
Коннеллі в 2005 році

Після дворічної перерви, Коннеллі знімається в фільмі жахів «Темна вода», який є переробкою однойменної японської стрічки. В цій стрічці вона виконала роль Далії — жінки зі складним дитинством, котра після розлучення переїжджає з дочкою в новий будинок, де з ними відбуваються таємничі речі.

У 2006 році Коннеллі з'явилася в двох фільмах, кожний з яких був номінований у кількох категоріях на премію «Оскар». Дженніфер зіграла другорядну роль в екранізації роману Тома Перротта «Як малі діти», де головну роль отримала Кейт Вінслет. Персонаж Коннеллі, Кеті Адамс, була однією з ключових фігур роману, однак, режисер Тодд Філд віддав її героїні замало екранного часу, приділивши більше уваги стосункам героїв Вінслет і Патріка Вілсона. В трилері «Кривавий діамант» Коннеллі зіграла разом з Леонардо Ді Капріо.

Наступною роботою Дженніфер стала роль Грейс, жінки, що втратила сина, в драмі «Заборонена дорога», котра вийшла обмеженим прокатом восени 2007 року. Тут вона зіграла разом з Хоакіном Феніксом, Марком Руффало і Мірою Сорвіно. За словами Коннеллі, ця роль була найскладнішою за всю її кар'єру.

2008 — 2009 Редагувати

У 2008 році Дженніфер з'явилася в рімейку науково-фантастичного трилера «День, коли Земля зупинилась», зігравши в ньому роль астробіолога Гелен Бенсон.

У 2009 році вона зіграла в романтичній комедії «Обіцяти — ще не одружитись», знятій за книгою, авторами якої були сценаристи «Сексу в великому місті». Окрім Коннеллі в цьому фільмі знялися Дженніфер Еністон, Дрю Беррімор, Скарлетт Йоханссон, Бен Аффлек та Бредлі Купер. Наступною роботою Дженніфер стала невелика роль у сімейному фентезі «Чорнильне серце».

Восени 2009 року в прокат вийшов мультфільм «Дев'ять», в якому Коннеллі озвучила героїню на ім'я «Сьома». Того ж року на екрани вийшла біографічна драма «Походження» (2009), в якій вона зіграла Емму Дарвін, дружину знаменитого науковця Чарльза Дарвіна, котрого зіграв її чоловік Пол Беттані. Фільм розповідає про життя Дарвіна, коли він писав свою головну наукову працю, «Про походження видів», а також про його непрості стосунки з релігійною дружиною, противницею його теорій.

Коннеллі зіграла астробіолога Гелен Бенсон разом із Кіану Рівзом у римейку науково-фантастичного фільму 1951 року "День, коли Земля зупинилася". На відміну від оригіналу, в якому Бенсон була секретаркою і в центрі уваги були її стосунки з Клаату, у римейку Бенсон мала складні стосунки зі своїм пасинком, якого зіграв Джейден Сміт.[11] Потім була роль у романтичній комедії 2009 року "Він не такий, як ти", в якій також знялися Дженніфер Еністон і Дженніфер Гудвін.[12] Фільм був заснований на однойменній книзі самодопомоги. Журнал Variety високо оцінив її гру: "Коннеллі дає дійсно насичену гру жінки, чиї принципи заганяють її в глухий кут"[13].

У 2009 році вона з'явилася в костюмованому драматичному байопіку "Створення", в якому зіграла Емму Дарвін, дружину Чарльза Дарвіна, на противагу її реальному чоловікові Полу Беттані.[14]Фільм, дія якого відбувається під час написання книги "Про походження видів", зображує боротьбу Дарвіна з темою книги, а також з його дружиною, яка виступала проти його теорій, і їхню жалобу за дочкою Енні.[15] "San Francisco Chronicle" писала: "Дружину Дарвіна, релігійну жінку, яка не схвалювала теорій свого чоловіка, грає Дженніфер Коннеллі, реальна дружина Беттані, в такому кастингу, який не завжди спрацьовує, але тут спрацьовує. Ми віримо у спільну історію Дарвінів, їхню близькість та прихильність. Англійський акцент Коннеллі не поступається акценту Рене Зеллвегер та Гвінет Пелтроу. Вона не лише правильно відтворює звуки, але й музику та настрій".[16] Потім Коннеллі озвучила персонажа на ім'я "7", воїна-авантюриста в анімаційному фільмі "9".[17]

2010 — до тепер Редагувати

2010 року Конеллі зіграла головну роль у фільмі «Вірджинія», а 2011 — у фільмах «Бульвар Спасіння» і «Дилема». Усі ці фільми провалилися в прокаті, а Коноллі дісталася своя порція критики.

2014 року Дженніфер на зйомках епічного біблійного фільму «Ной» співпрацювала з Расселом Кроу, з яким раніше вже знімалася у фільмі «Ігри розуму». Цей фільм також отримав загалом позитивні відгуки.

Особисте життя Редагувати

 
Коннеллі та її чоловік Пол Беттані на Міжнародному кінофестивалі в Торонто 2009 року

Незважаючи на успішну кар'єру в кіно, Дженніфер Коннеллі говорить, що воліла б проводити більше часу з родиною. Її перший син Кай народився в 1997 році.

Під час знімання у фільмі "Ракетник" у Коннеллі почався роман з її колегою по фільму Біллі Кемпбеллом. Вони заручилися[18], але розлучилися в 1996 році після п'яти років спільного життя.[19]

Потім Коннеллі мала стосунки з фотографом Девідом Дуґаном, від якого у неї є син, народжений у 1997 році[20][21]. На зніманні «Ігор розуму» Дженніфер познайомилась з майбутнім чоловіком, актором Полом Беттані. В серпні 2003 року в них народився син Стеллан Беттані.

Дженніфер бере активну участь у благодійності. 14 листопада 2005 року вона стала послом Міжнародної амністії з прав людини.

Також Коннеллі вільно розмовляє французькою та італійською мовами.

Вибрана фільмографія Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ VIAF (Virtual International Authority File) — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
  2. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #138095418 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ Encyclopædia Britannica
  5. ↑ SNAC — 2010.
  6. ↑ Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
  7. ↑ https://web.archive.org/web/20160305005907/http://atlantajewishtimes.com/2013/08/jews-making-news-bialik-and-connelly/
  8. ↑ http://sportsbycolin.com/tag/jennifer-connellys-measurements-and-personal-information/
  9. ↑ http://www.historyforsale.com/html/prodetails.asp?documentid=278763&start=1&page=157
  10. ↑ Return to Labyrinth Vol. 1 Review - IGN (англ.). Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 26 квітня 2020. 
  11. ↑ He's Just Not That Into You, and Neither Are We - TIME. web.archive.org. 7 лютого 2009. Архів оригіналу за 13 лютого 2011. Процитовано 25 серпня 2023. 
  12. ↑ Baltimore perfect setting for 'He's Just Not That Into You'. Baltimore Sun. 1 лютого 2009. Процитовано 25 серпня 2023. 
  13. ↑ Anderson, John (2 лютого 2009). He’s Just Not That Into You. Variety (амер.). Процитовано 25 серпня 2023. 
  14. ↑ BBC. Hollywood returns to Wiltshire. www.bbc.co.uk (en-gb). Процитовано 25 серпня 2023. 
  15. ↑ Charles Darwin film 'too controversial for religious America'. www.telegraph.co.uk. Процитовано 25 серпня 2023. 
  16. ↑ Review: Darwin film flawed, but intriguing. 
  17. ↑ 9 - Rotten Tomatoes. www.rottentomatoes.com (англ.). 9 вересня 2009. Процитовано 25 серпня 2023. 
  18. ↑ Wild, David (8 серпня 1991). Jennifer Connelly: Love and Rockets. Rolling Stone (амер.). Процитовано 25 серпня 2023. 
  19. ↑ Beautiful Minder - Kids & Family Life, Jennifer Connelly : People.com. web.archive.org. 14 грудня 2015. Архів оригіналу за 14 грудня 2015. Процитовано 25 серпня 2023. 
  20. ↑ Hill, Logan (6 травня 2005). Jennifer Connelly Thinks New York Real Estate is in Dark Water - Nymag. New York Magazine (en-us). Процитовано 25 серпня 2023. 
  21. ↑ Connelly's winning run. The Age (англ.). 27 березня 2002. Процитовано 25 серпня 2023. 

Посилання Редагувати

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дженніфер_Коннеллі&oldid=40538802