Леонардо Ді Капріо
Леона́рдо Вільгельм Ді Ка́пріо (англ. Leonardo Wilhelm DiCaprio; нар. 11 листопада 1974, Лос-Анджелес, США) — американський актор, кінопродюсер. Лавреат премії «Оскар» за найкращу чоловічу роль у фільмі «Легенда Г'ю Гласса» (2016), та нагороди BAFTA і Гільдії кіноакторів США за виконання ролі Г'ю Гласса. Лавреат трьох премій «Золотий глобус» у категорії «Найкращий актор в драматичній картині» і «Найкращий актор — комедія або мюзикл» за головні ролі в картинах «Авіатор», «Вовк з Уолл-стріт» і «Легенда Г'ю Гласса». Лавреат нагороди Берлінського кінофестивалю «Срібний ведмідь» в категорії «Найкращий актор» за виконання ролі Ромео Монтеккі в картині «Ромео + Джульєтта».
Леонардо Ді Капріо | ||||
---|---|---|---|---|
англ. Leonardo DiCaprio | ||||
Ім'я при народженні | англ. Leonardo Wilhelm DiCaprio | |||
Народився | 11 листопада 1974[1][2][…] (50 років) Лос-Анджелес, Каліфорнія, США | |||
Національність | Італієць | |||
Громадянство | США | |||
Релігія | римо-католик[d][4] і нерелігійність[5] | |||
Діяльність | Актор, кінопродюсер | |||
Alma mater | John Marshall High Schoold, Los Angeles Center for Enriched Studiesd, UCLA Lab Schoold і Простір молодих акторівd | |||
Роки діяльності | 1989—дотепер | |||
Партія | Демократична партія США | |||
Батьки | George DiCapriod Irmelin DiCapriod | |||
Членство | SAG-AFTRAd | |||
IMDb | nm0000138 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
| ||||
Леонардо Ді Капріо у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Повноцінну акторську кар'єру почав в шістнадцять років на початку 1990-х років. У 2000-х роках отримав визнання публіки і критиків за роботу в широкому діапазоні кіно і акторську майстерність.
Біографія
ред.Народився 11 листопада 1974 року в Лос-Анджелесі, Каліфорнія. Леонардо — єдина дитина автора коміксів Джорджа Ді Капріо (н. 30 листопада 1943) і секретаря суду Ірмелін Інденбіркен (н. 1943). Батько має наполовину італійське (Неаполь) та німецьке (Баварія) коріння. Мати народилася в західнонімецькому Ор-Еркеншвіку в бомбосховищі в родині німця Вільгельма Інденбіркена й російською емігрантки Гелени Інденбіркен (1915—2008, уроджена Смирнова Елена Степановна), яка перед Жовтневим переворотом виїхала з батьками до Німеччини.[8] Джерела помилково припускають, що його бабуся, як і раніше, народилася в Одесі; немає доказів того, що Ді Капріо має родичів українського походження.[9]
Джордж та Ірмелін познайомилися ще під час навчання, пізніше переїхали до Лос-Анджелеса. Сина назвали на честь Леонардо да Вінчі — коли мати розглядала картину великого майстра, дитина поворухнулася в її лоні. Коли малюкові виповнився один рік, його батьки розлучилися. Хлопчик жив здебільшого з матір'ю. Ді Капріо жив в таких кварталах Лос-Анджелеса як Еко-Парк і 1874 Гіллгерст-авеню, поки його мати працювала на кількох роботах.
Навчався в Початковій школі Сідд, потім вступив до Центру розширених наук Лос-Анджелеса, в якому провчився чотири роки.[10]
Ді Капріо дебютував у кіно у 5-річному віці. До 10 років він уже був розчарований у кінобізнесі — його агент наполягав на зміні імені (йому пропонували псевдонім Ленні Вільямс) і Леонардо відмовили у кількох ролях через його зачіску. У 14 років Леонардо вирішив повторити спробу стати актором. Він знайшов агента, якому подобалася і його зачіска, і його ім'я. Він знявся у понад 30 рекламних роликах і кількох серіях «Санта-Барбари». З 1991 року знімався в серіалі «Проблеми зростання» (англ. Growing Pains), але покинув шоу заради зйомок у картині «Життя цього хлопця. Правдива історія» (англ. This Boy's Life, 1993). Ді Капріо переміг понад сто претендентів на роль Тобіаса Вульфа в цьому фільмі. Він отримав найсхвальніші відгуки критиків за цей фільм, причому деякі стверджували, що він переграв самого Роберта Де Ніро. Наступною картиною Ді Капріо була картина «Що гнітить Гілберта Грейпа» (англ. What's eating Gilbert Grape, 1993). У цьому фільмі він зіграв розумово відсталого брата Джоні. Його чесна і відкрита гра принесла йому номінацію на премію Оскар. Тоді 19-річний актор уперше привернув до себе увагу преси.
1994 року на екрани вийшов вестерн «Швидкий та мертвий», де Ді Капріо дісталася одна з головних ролей. 1995 року Ді Капріо знявся в екранізації роману Джима Керола «Щоденник баскетболіста», проєкт, зйомки якого відкладалися багато років в очікуванні на молодого талановитого актора. Фільм став лідером прокату, багато в чому завдяки грі Леонардо. Того ж року він з'явився у картині «Повне затьмарення», де зобразив гомосексуальні стосунки поета Артюра Рембо і його вчителя Поля Верлена, котрого зіграв Девід Тьюліс. Критики були у захваті, а Ді Капріо одразу ж зарахували до секс-меншини. 1996 року він знявся у двох фільмах: «Кімната Марвіна», де його партнерами стали Меріл Стріп та Даян Кітон, і «Ромео + Джульєта», сучасній інтерпретації однойменної романтичної трагедії Вільяма Шекспіра.
1997 рік став зірковим для Леонардо Ді Капріо. Разом із Кейт Вінслет вони зіграли головні ролі у блокбастері Джеймса Кемерона «Титанік». Герой Леонардо — 22-річний Джек Доусон, який, вигравши квиток, потрапляє на борт лайнера «Титанік», котрому судилося затонути під час своєї першої і останньої подорожі. Фільм стає найкасовішим в історії кінематографу, а самому Леонардо приносить номінацію на «Золотий глобус» і ставить його в ряд найбільш високооплачуваних акторів Голлівуду.
2007 року він зняв документальний фільм «11-а година», де йшлося про стан довкілля.
За даними IMDB, Ді Капріо завоював понад 100 нагород (листопад 2021), зокрема премії «Оскар» (2016), «Золотий глобус» (2005, 2014, 2016) і «Бафта» (2016).[11]
Ді Капріо за кар'єру висували на «Оскар» шість разів. Уперше 1994 року за роль актора другого плану у фільмі «Що гнітить Гілберта Грейпа», далі були номінації за ролі у стрічках «Авіатор», «Кривавий діамант», «Вовк з Уолл-стріт». Також він мав шанс отримати «Оскара» як продюсер картини «Вовк з Уолл-стріт», але нагорода знайшла його лише за два роки — за роль у фільмі «Легенда Г'ю Гласса» (2015). У 2020 році Ді Капріо номінувався на «Оскар» за головну роль у фільмі «Одного разу в… Голлівуді».
Особисте життя
ред.Особисте життя Леонардо Ді Капріо широко висвітлюється в засобах масової інформації. У 1990-х Леонардо Ді Капріо зустрічався з данською моделлю Геленою Крістенсен, з 2000 по 2005 рік — з бразильською моделлю Жізель Бюндхен[12], з 2006 по 2009 рік — з ізраїльською моделлю Бар Рафаелі[13]. 26 березня 2010 року Ді Капріо та Рафаелі офіційно оголосили про перерву в стосунках. З літа 2010 року Лео і Бар знову почали зустрічатися і вже планували укласти шлюб[14], проте у травні 2011 року в газеті «New York Post» з'явилося повідомлення, що Леонардо Ді Капріо і Бар Рафаелі остаточно розлучилися[15].
З червня 2011 року зустрічався з актрисою Блейк Лайвлі[16]. На початку жовтня 2011 року з'явилася інформація про те, що Леонардо Ді Капріо та Блейк Лайвлі розлучилися, але обіцяли зберегти дружні відносини[17]. У грудні 2011 року стало відомо, що Лео почав зустрічатися з Ерін Гезертон — моделлю спідньої білизни бренду «Victoria's Secret»[18], однак, у листопаді 2012 року пара оголосила про розставання у зв'язку з напруженими графіками роботи в обох[19].
У травні 2013 року в актора почалися стосунки з німецькою моделлю Тоні Гаррн[20][21]. Також він зустрічався з моделлю Келлі Рорбах протягом 2015 року.[22]
Лео має будинок у Лос-Анджелесі та квартиру в Беттері-Парк-сіті у Нижньому Мангеттені[23]. 2009 року актор придбав острів Блекадор поблизу Белізу, на якому планує відкрити екологічно чистий курорт[24].
2013 року актор став співвласником гоночної команди «Venturi Grand Prix Formula E Team» для участі у Формулі-Е.
Ді Капріо став послом доброї волі ООН з проблем клімату 2014 року. Він часто порушує питання проблем клімату. Актор пожертвував понад 13 млн доларів організаціям, що опікуються питаннями екології. Вчені, відзначивши екологічні зусилля Л. Ді Капріо, назвали на його честь нововідкритий вид членистоногих: Grouvellinus leonardodicaprioi.
Під час своєї промови на цьогорічній премії «Бафта», де він отримав нагороду за найкращу чоловічу роль у фільмі «Легенда Г'ю Гласса», він віддав шану своїй мамі Ірмелін Інденбіркен. «Я виріс у дуже жорстокому районі у східному Лос-Анджелесі, і ця жінка щодня везла мене три години до іншої школи, щоб показати мені інші можливості», — сказав він. «Це її день народження — Мамо, я дуже тебе люблю», — сказав актор зі сцени.[25]
У 2022 році з'явилась інформація, Лео зустрічаються з Джіджи Хадід[26][27]. Водночас ходять чутки, що він почав зустрічатись 22-річною українкою моделлю Марією Береговою.[28]
Активізм
ред.У 2014 році актор був призначений представником ООН з питань зміни клімату.[29]
За повідомленнями деяких ЗМІ[30] під час повномасштабного вторгнення в Україну пожертвував 10 мільйонів доларів на рахунок НБУ для міжнародних пожертв для підтримання обороноздатності[31], утім ця інформація не була остаточно підтверджена[30]. Ще повідомляють що актор переказував кошти дітям у фонд Олени Зеленської.[32] Згодом актор підтвердив цю інформацію на своїй сторінці в Instagram.[33]
У 2024 році перед виборами США підтримав Камалу Гарріс та розкритикував Трампа .[34]
Фільмографія
ред.Як кіноактор
ред.Рік | Фільм | Оригінальна назва | Роль |
---|---|---|---|
1991 | Зубастики 3 | Critters 3 | Джош |
1992 | Отруйний плющ | Poison Ivy | Хлопець |
1993 | Життя цього хлопця. Правдива історія | This Boy's Life | Тобі Вульф |
Що гнітить Гілберта Грейпа | What's eating Gilbert Grape | Арні Грейп | |
1994 | Вечірка з пострілами по ногах | The Foot Shooting Party | Бад |
1995 | Швидкий та мертвий | The Quick And The Dead | Фі Герод «Малюк» |
Щоденник баскетболіста | The Basketball Diaries | Джим Керрол | |
Повне затьмарення | Total eclipse | Артюр Рембо | |
1996 | Ромео+Джульєтта | Romeo + Juliet | Ромео |
Кімната Марвіна | Marvin's Room | Хенк | |
1997 | Титанік | Titanic | Джек Доусон |
1998 | Людина у залізній масці | The Man in the Iron Mask | король Людовик XIV, Філіп |
Знаменитість | Celebrity | Брендон Дерроу | |
2000 | Пляж | The Beach | Річард |
2001 | Кафе «Донс Плам» | Don's Plum | Дерик |
2002 | Спіймай мене, якщо зможеш | Catch Me If You Can | Френк Вільям Ебігнейл мол. |
Банди Нью-Йорка | Gangs of New York | Амстердам Валлон | |
2004 | Авіатор | The Aviator | Говард Хьюз |
2006 | Кривавий діамант | Blood Diamond | Денні Арчер |
Відступники | The Departed | Біллі Костіган | |
2007 | Одинадцята година | The 11th Hour | оповідач |
2008 | Тіло брехні | Body of Lies | Роджер Ферріс |
Життя спочатку | Revolutionary Road | Френк | |
2010 | Острів проклятих | Shutter Island | Едвард «Тедді» Деніелс |
Початок | Inception | Доменік Кобб | |
2011 | Дж. Едгар | J. Edgar | Джон Едґар Ґувер |
2012 | Джанґо вільний | Django Unchained | Келвін Кенді |
2013 | Великий Гетсбі | The Great Gatsby | Джей Ґетсбі |
Вовк з Волл-стріт | The Wolf of Wall Street | Джордан Белфорт | |
2015 | Легенда Г'ю Гласса | The Revenant | Г'ю Ґласс |
2019 | Одного разу в Голлівуді | Once Upon A Time In Hollywood | Рік Далтон |
2021 | Не дивися вгору | Don't Look Up | Доктор Рендалл Мінді |
2023 | Вбивці квіткової повні | Killers of the Flower Moon | Ернест Бьоркхарт |
2023 | Рузвельт | Roosevelt | Теодор Рузвельт |
Як продюсер
ред.Рік | Назва | Оригінальна назва | Примітки |
---|---|---|---|
2004 | Авіатор | The Aviator | Виконавчий продюсер |
Замах на Річарда Ніксона | The Assassination of Richard Nixon | Виконавчий продюсер | |
2007 | Одинадцята година | The 11th Hour | Продюсер |
Садівник Едему | Gardener of Eden | Продюсер | |
2009 | Дитя пітьми | Orphan | Продюсер |
2011 | Червона шапочка | Red Riding Hood | Продюсер |
Березневі іди | Conspiracy of Fools | Виконавчий продюсер | |
2013 | Сліпа удача | Runner, Runner | Продюсер |
З пекла | Out of the Furnace | Продюсер | |
Вовк з Уолл-стріт | The Wolf of Wall Street | Продюсер | |
2015 | Велика рогата змова | Cowspiracy: The Sustainability Secret | Виконавчий продюсер |
2016 | Закон ночі | Live by Night | Продюсер |
2018 | Робін Гуд | Robin Hood | Продюсер |
2019 | Річард Джуелл | Richard Jewell | Продюсер |
2021 | Фін | Fin | Виконавчий продюсер |
2022 | Вбивці квіткової повні | Killers of the Flower Moon | Продюсер |
Серіали
ред.Рік | Назва | Оригінальна назва | Роль | Примітки |
---|---|---|---|---|
1990 | Аутсайдери | The Outsiders | Kid Fighting Scout | |
Батьківство | Parenthood | Гарі Бакхем | ||
Нові пригоди Лессі | The New Lassie | Малий хлопчик | Серія «Livewire» | |
Санта Барбара | Santa Barbara | Мейсон Кепвел у дитинстві | ||
1991 | Розанна | Roseanne | одноклассник Дарлен | Епізод — «Home-Ec» |
Проблеми зростання | Growing Pains | Лук Брауер |
Нагороди та номінації
ред.Нагорода | Рік | Категорія | Робота | Результат |
---|---|---|---|---|
Оскар | 1994 | Найкраща чоловіча роль другого плану | Що гнітить Гілберта Грейпа | Номінація |
2005 | Найкраща чоловіча роль | Авіатор | Номінація | |
2007 | Кривавий діамант | Номінація | ||
2014 | Вовк із Волл-стріт | Номінація | ||
Найкращий фільм | Номінація | |||
2016 | Найкраща чоловіча роль | Легенда Г'ю Гласса | Перемога | |
2020 | Одного разу в Голлівуді | Номінація | ||
BAFTA | 2005 | Найкраща чоловіча роль | Авіатор | Номінація |
2007 | Відступники | Номінація | ||
2014 | Вовк з Волл-стріт | Номінація | ||
2016 | Легенда Г'ю Гласса | Перемога | ||
2020 | Одного разу в Голлівуді | Номінація | ||
2022 | Не дивіться вгору | Номінація | ||
Золотий глобус | 1994 | Найкраща чоловіча роль другого плану | Що гнітить Гілберта Грейп | Номінація |
1998 | Найкраща чоловіча роль — драма | Титанік | Номінація | |
2003 | Спіймай мене, якщо зможеш | Номінація | ||
2005 | Авіатор | Перемога | ||
2007 | Відступники | Номінація | ||
Кривавий діамант | Номінація | |||
2009 | Життя спочатку | Номінація | ||
2012 | Дж. Едгар | Номінація | ||
2013 | Найкраща чоловіча роль другого плану | Джанґо вільний | Номінація | |
2014 | Найкраща чоловіча роль — комедія або мюзикл | Вовк з Волл-стріт | Перемога | |
2016 | Найкраща чоловіча роль — драма | Легенда Г'ю Гласса | Перемога | |
2020 | Найкраща чоловіча роль — комедія або мюзикл | Одного разу в Голлівуді | Номінація | |
2022 | Не дивіться вгору | Номінація | ||
2024 | Найкраща чоловіча роль — драма | Вбивці квіткової повні | Номінація | |
Премія Гільдії кіноакторів США | 1997 | Найкращий акторський склад в ігровому кіно | Кімната Марвіна | Номінація |
1998 | Титанік | Номінація | ||
2005 | Авіатор | Номінація | ||
Найкраща чоловіча роль | Номінація | |||
2007 | Кривавий діамант | Номінація | ||
Відступники | Найкраща чоловіча роль другого плану | Номінація | ||
Найкращий акторський склад в ігровому кіно | Номінація | |||
2012 | Найкраща чоловіча роль | Дж. Едгар | Номінація | |
2016 | Легенда Г'ю Гласса | Перемога | ||
2020 | Одного разу в Голлівуді | Номінація | ||
Найкращий акторський склад в ігровому кіно | Номінація | |||
2022 | Не дивіться вгору | Номінація | ||
Супутник | 1998 | Найкраща чоловіча роль — драма | Титанік | Номінація |
2006 | Кривавий діамант | Номінація | ||
Найкраща чоловіча роль другого плану | Відступники | Перемога | ||
Найкраща акторський склад | Перемога | |||
2008 | Найкраща чоловіча роль — драма | Життя спочатку | Номінація | |
2010 | Найкраща чоловіча роль — кінофільм | Початок | Номінація | |
2011 | Дж. Едгар | Номінація | ||
2014 | Вовк з Волл-стріт | Номінація | ||
2016 | Легенда Г'ю Гласса | Перемога | ||
2019 | Найкраща чоловіча роль — комедія або мюзикл | Одного разу в Голлівуді | Номінація | |
Кінопремія «Вибір критиків» | 2005 | Найкращий актор | Авіатор | Номінація |
2007 | Кривавий діамант | Номінація | ||
Відступники | Номінація | |||
Найкращий акторський склад | Номінація | |||
2012 | Найкращий актор | Дж. Едгар | Номінація | |
2014 | Найкращий комедійний актор | Вовк з Волл-стріт | Перемога | |
2016 | Найкращий актор | Легенда Г'ю Гласса | Перемога | |
2020 | Одного разу в Голлівуді | Номінація | ||
Берлінський кінофестиваль | 1997 | Премія «Срібний ведмідь» за найкращу чоловічу роль | Ромео + Джульєтта | Перемога |
Примітки
ред.- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ Filmportal.de — 2005.
- ↑ CineMagia
- ↑ https://www.quora.com/Is-Leonardo-DiCaprio-religious
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
- ↑ Leonardo DiCaprio's Oma [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // The German Way & More. (англ.)
- ↑ Dale, Daniel. Fact check: How a false story about Leonardo DiCaprio donating $10 million to Ukraine spread around the world | CNN Politics. CNN (англ.). Архів оригіналу за 30 серпня 2022. Процитовано 1 квітня 2023.
Claims that DiCaprio’s maternal grandmother Helene Indenbirken was born in Ukraine in general or Odessa in particular have circulated online for years. However, these claims have never been attached to a solid source. Indenbirken died in 2008 in Germany, where she lived; it wasn’t clear on Thursday where she was actually born, and the source close to DiCaprio wouldn’t say.
- ↑ General Info - Class of 2012 - Los Angeles Center for Enriched Studies. www.lacesmagnetschool.org. Архів оригіналу за 15 листопада 2017. Процитовано 12 листопада 2020.
- ↑ Leonardo DiCaprio. IMDb. Архів оригіналу за 18 травня 2019. Процитовано 14 листопада 2021.
- ↑ Gisele Bündchen Biography. People.com. Архів оригіналу за 14 жовтня 2012. Процитовано 14 січня 2014.
- ↑ Leo and Bar. What's Going On?. Архів оригіналу за 8 жовтня 2008. Процитовано 15 серпня 2008.
- ↑ DiCaprio’s Girlfriends. Ask Men. Архів оригіналу за 20 грудня 2013. Процитовано 14 січня 2014.
- ↑ Exclusive: Leo & Bar split. New York Post. 12 травня 2011. Архів оригіналу за 23 червня 2012. Процитовано 15 травня 2011.
- ↑ Rep: Leonardo DiCaprio & Blake Lively Take Romance to California. People. 20 червня 2011. Архів оригіналу за 23 червня 2012. Процитовано 7 жовтня 2010.
- ↑ Rep: DiCaprio's Lively romance is over. Архів оригіналу за 23 червня 2012. Процитовано 14 січня 2014.
- ↑ Ди Каприо нашел новую подругу. Новый Взгляд. 30 грудня 2011. Архів оригіналу за 14 листопада 2013. Процитовано 14 січня 2014.
- ↑ Ravitz, Justin. (2 листопада 2012). Leonardo DiCaprio, Erin Heatherton Break Up. Us Weekly. Архів оригіналу за 20 грудня 2017. Процитовано 3 листопада 2012.
- ↑ Leonardo DiCaprio scores FOURTH Victorias Secret model Toni Garrn. Daily Mail. 28 травня 2013. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано May 2013.
- ↑ Leonardo DiCaprio takes new girlfriend Toni Garrn tour Palace Versailles day sightseeing. Daily Mail. 7 червня 2013. Архів оригіналу за 27 квітня 2016. Процитовано June 2013.
- ↑ Леонардо Ди Каприо расстался с подругой Келли Рорбах. Ivetta (рос.). 6 січня 2016. Архів оригіналу за 22 серпня 2016. Процитовано January 2016.
- ↑ Leonardo DiCaprio: Celebrity 100 Homes. Forbes. Архів оригіналу за 16 лютого 2018. Процитовано 13 липня 2013.
- ↑ Leonardo DiCaprio buys island for $1.75 million. The Random Forest. Архів оригіналу за 16 січня 2014. Процитовано 14 січня 2014.
- ↑ П'ять фактів про Леонардо Ді Капріо. Архів оригіналу за 1 березня 2016. Процитовано 1 березня 2016.
- ↑ Леонардо ді Капріо та 27-річна Джіджі Хадід почали зустрічатися. ФОКУС (укр.). 22 вересня 2022. Процитовано 23 вересня 2022.
- ↑ Leonardo DiCaprio’s very famous new girlfriend revealed.
- ↑ Леонардо Ді Капріо зустрічається з молоденькою українкою (фото). www.unian.ua (укр.). Процитовано 6 вересня 2022.
- ↑ Leonardo DiCaprio's UN climate role. BBC News (брит.). Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 9 березня 2022.
- ↑ а б Hollywood Actor, Leonardo DiCaprio, “May Not Have” Donated US$10,000,000 to Ukraine. GSA News (амер.). 5 березня 2022. Процитовано 28 жовтня 2022.
- ↑ Леонардо ді Капріо пожертвував для України 10 мільйонів доларів. Індустріалка - новини Запоріжжя. 9 березня 2022. Архів оригіналу за 17 серпня 2022. Процитовано 6 вересня 2022.
- ↑ «Дякую, Лео». Леонардо Ді Капріо зробив внесок до Фонду Олени Зеленської. life.nv.ua (укр.). Процитовано 16 лютого 2023.
- ↑ Леонардо Ді Капріо прокоментував свою допомогу дітям в Україні, які постраждали через війну. ТСН.ua (укр.). 17 лютого 2023. Процитовано 18 лютого 2023.
- ↑ Букви (26 жовтня 2024). Леонардо Ді Капріо підтримав Камалу Гарріс й розкритикував Трампа. UAZMI (укр.). Процитовано 27 жовтня 2024.
Посилання
ред.- Офіційний сайт(англ.)
- Леонардо Ді Капріо на сайті IMDb (англ.)
- Леонардо Ді Капріо на сайті Kino-teatr.ua
- Леонардо Ді Капріо [Архівовано 13 листопада 2012 у Wayback Machine.]