Вікіпедія

Чудо реліквії Хреста на мосту Ріальто

«Чу́до релі́квії Хреста́ на мосту́ Ріа́льто», або «Зці́лення одержи́мого на мосту́ Ріа́льто» (італ. Miracolo della Croce a Rialto) — картина італійського живописця Вітторе Карпаччо (бл. 1465—1525/26), представника доби Раннього Відродження. Створена у 1494 році.

«Чудо реліквії Хреста на мосту Ріальто»

Автор Вітторе Карпаччо
Час створення 1494
Розміри 365 × 389 см
Матеріал полотно, олія
Місцезнаходження Галерея Академії (Венеція)

З 1820 року зберігається в колекції Галереї Академії у Венеції.

Історія

ред.

Ця композицію входила до серії картин, яка призначалась для зали Альберго (або зали Хреста) релігійного братства (скуоли) святого Івана Хрестителя (Скуола-Гранде-ді-Сан-Джованні-Еванджеліста), в якій з 1369 року зберігався фрагмент чудотворного Святого хреста. Жодна інша венеціанська скуола не володіла настільки значимою реліквією. На цей сюжет було створено десять полотен (із них збереглось лише вісім).

Опис

ред.
 
Деталь.

На картині зображена сцена, що розповідає про чудеса, які здійснила незвична реліквія. Вона присвячена зціленню одержимого, яке відбулося за участю патріарха Франческо Кверіні в 1494 році. Карпаччо показує три епізоди історії про чудо святого Хреста — процесію братів скуоли по мосту Ріальто, вхід патріарха та момент зцілення одержимого на другому поверсі лоджії палацу. Головною дійовою особою картини є панорама міста Венеції, Великий канал, міст Ріальто, зображений у своєму початковому вигляді таким, яким він був у 1458 році — дерев'яний, із рознімною центральною частиною для можливості проходу великих суден. Сучасний міст був збудований із істрійського каменю у 1524 році вже після обвалу першого.

Місто показане дуже достовірно, що навіть упізнати деякі споруди, наприклад Фондако-дей-Тедескі (Німецьке подвір'я) праворуч, яке було зруйноване у 1505 році пожежею. Фасади з обох боків написані Карпаччо з різних ракурсів, що спричиняє асиметрію, яка ретельно врівноважена гладдю каналу, який розширяються праворуч і одночасно сходиться ліворуч у точку на фоні. Життя у місті кипить: жінки вибивають килими, висунувшись із вікон будинків, на дальньому плані йде активна торгівля, гондольєри везуть своїх пасажирів у своїх справах, майже на рівні димарів розвішана для сушки білизна на дахах. Серед персонажів представники різних рас, народів, професій та прошарків суспільства. У правому нижньому куті — ціла група учасників компанії делла Кальца, театрального товариства, яке відповідало за проведення карнавалу в місті та інших заходів.

Завдяки цій картині Карпаччо відомо, як виглядала Венеція на рубежі XV—XVI століття, та як проходило життя її жителів.

Література

ред.
  • «Галерея Академии. Венеция». Под редакцией Лучии Импеллузо = Gallerie Dell'accademia: Venezia. — /Пер. с ит. — М. : БММ, 2006. — 160 с. — (Великие музеи мира) — 3000 прим. — ISBN 5-88353-246-2. (рос.)
  • Н. Неташвілі, Л. Чечик. ТОМ 14. // «Галерея Академії. Венеція». — К. : ПрАТ «Комсомольська правда — Україна», 2012. — 96 с. — («Великі музеї світу») — 7000 прим. — ISBN 978-966-2492-95-8. (рос.)
  • Linda Borean. Carpaccio. — Skira, 2010. — 95 p. — (SkiraMiniArtBooks) — ISBN 978-88-572-0549-6. (англ.)

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чудо_реліквії_Хреста_на_мосту_Ріальто&oldid=41869176