Відкрити головне меню

Гранд-канал або Великий канал (італ. Canal Grande) — найвідоміший канал Венеції на острові Ріальто. Є одним з головних транспортних шляхів міста.

Гранд-канал

Canal Grande (Venice).jpg

45°26′12″ пн. ш. 12°19′58″ сх. д. / 45.43666666669477650° пн. ш. 12.33277777780577722° сх. д. / 45.43666666669477650; 12.33277777780577722Координати: 45°26′12″ пн. ш. 12°19′58″ сх. д. / 45.43666666669477650° пн. ш. 12.33277777780577722° сх. д. / 45.43666666669477650; 12.33277777780577722
Країна Flag of Italy.svg Італія
Розташування Municipality 1 Venezia-Murano-Burano[d]
Дата будівництва  століття

Гранд-канал. Карта розташування: Італія
Гранд-канал
Гранд-канал
Гранд-канал (Італія)
Гранд-канал у Вікісховищі?

Мабуть саме через канал острів і назвали Ріальто. Латинське rivus altus, тобто «протока глибока», модифікувалося в назву.

Канал проходить через все місто. Починаючись з лагуни біля вокзалу, він проходить через все місто, повторюючи перевернену букву S і закінчується, з'єднуючись з каналом Сан-Марко і каналом Ла-Джудекка біля будівлі митниці.

Довжина каналу становить 3 800 метрів, ширина — від 30 до 70 метрів, глибина — близько 5 метрів. Набережних у каналу практично немає, їх замінюють фасади будинків, що виходять до каналу. Ці будинки, як правило, побудовані на палях, при цьому мають два виходи — на сушу і на воду.

Гранд-канал — зосередження найкрасивіших будівель міста. Саме через це венеціанці називають свою головну водну артерію — «Канал-палац» (італ. Canalazzo). На берегах каналу розташовано більше 100 палаців, серед них: Ка' Реццоніко, Ка' д'Оро, Ка' Фоскарі, Палаццо Барбаріґо та багато інших.

Оскільки основний рух зосереджений уздовж каналу, то через водну артерію прокладено всього лише три мости: міст Ріальто, міст Академії і міст Скальці. У 2007 відкритий четвертий міст (Ponte di Calatrava) через канал між вокзалом і пьяцаллє Рома. Пересуватися по каналу можна на гондолах або вапоретто. Альтернативу мостам при перетині каналів можуть скласти трагетто.

ГалереяРедагувати

 
Панорама Гранд-каналу
 
Панорама Гранд-каналу

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • A. Zorzi, P. Marton I Palazzi Veneziani – Magnus Ed., Udine 1989; ISBN 88-7057-083-5
  • M. Brusegan La grande guida dei monumenti di Venezia - Newton & Compton Ed., Roma 2005; ISBN 88-541-0475-2.
  • E. e W. Eleodori Il Canal Grande. Palazzi e Famiglie – Corbo e Fiore Editori, II ed., Venezia 2007; ISBN 88-7086-057-4.
  • Guida d'Italia – Venezia. 3a ed. Milano, Touring Editore, 2007. ISBN 978-88-365-4347-2.
  • Alvise Zorzi, P. Marton. I Palazzi Veneziani. Udine, Magnus, 1989. ISBN 88-7057-083-5.
  • Venezia e provincia. Milano, Touring Editore, 2004. ISBN 88-365-2918-6.
  • Raffaella Russo. Palazzi di Venezia. Venezia, Arsenale Ed., 1998. ISBN 88-7743-185-7.
  • Umberto Franzoi, Mark Smith. Canal Grande. Venezia, Arsenale Ed., 1993. ISBN 88-7743-131-8.
  • Giuseppe Mazzariol (a cura di). I Palazzi del Canal Grande. Novara, Istituto Geografico De Agostini, 1989.
  • Gianjacopo Fontana. Venezia monumentale - I Palazzi. Venezia, Filippi Ed., 1967.
  • Andrea Fasolo, Mark Smith. Palazzi di Venezia. Venezia, Arsenale Ed., 2003. ISBN 88-7743-295-0.
  • The Art and Architecture of Venice
  • Terisio Pignatti (a cura di). Le scuole di Venezia. Milano, Electa, 1981.
  • Silvia Gramigna, Annalisa Perissa. Scuole di Arti, Mestieri e Devozione a Venezia. Venezia, Arsenale Coop
  • Giuseppe Tassini. Curiosità Veneziane. Venezia, Filippi Ed., 2001.