Відкрити головне меню

Чорнопі́лля (до 1948 року — Карачоль, крим. Qaraçöl, рос. Чернополье) — село в Україні, в Білогірському районі Автономної Республіки Крим. Центр Чорнопільської сільської ради.

село Чорнопілля
Chernopolye 6.JPG
Країна Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Білогірський район
Рада/громада Чорнопільська сільська рада
Код КОАТУУ 0120788801
Облікова картка Чорнопілля 
Основні дані
Населення 1 301
Поштовий індекс 97642
Телефонний код +380 6559
Географічні дані
Географічні координати 45°02′37″ пн. ш. 34°38′23″ сх. д. / 45.04361° пн. ш. 34.63972° сх. д. / 45.04361; 34.63972Координати: 45°02′37″ пн. ш. 34°38′23″ сх. д. / 45.04361° пн. ш. 34.63972° сх. д. / 45.04361; 34.63972
Місцева влада
Адреса ради 97642, АРК, Білогірський район, с. Чорнопілля, вул. Садова, 1
Карта
Чорнопілля. Карта розташування: Україна
Чорнопілля
Чорнопілля
Чорнопілля. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Чорнопілля
Чорнопілля

Чорнопілля у Вікісховищі?

Зміст

НазваРедагувати

Колишня назва села Карачоль (рос. Карачёль) утворена від тюркських слів «кара» (чорний) і «чоль» (земля, степ, необроблене поле). У 1948 році[1] село було перейменоване, з урахуванням перекладу попередньої назви села, в Чорнопілля.[2]

ІсторіяРедагувати

Перша згадка про поселення Карачоль відноситься до 1856 року. У першій половині XIX ст.[2] місцевість, де розташоване село, належала відставному російському офіцеру Максиму Грекову, як подарована за службу; його маєток був розміщений в поселенні Дозорне.[3]

У той час село відносилось до Феодосійського повіту Таврійської губернії. За переписом 1864 року в ньому нараховувалось 10 дворів і мешкало 24 особи (10 чоловіків та 14 жінок) — вільних селян. У 1864 році нащадки Максима Грекова продали Карачоль (1421 десятин пашні)[3] 15 селянам. За декілька років тут оселилися також греки, які переселились до Криму в 1830 році зі східної Фракії після російсько-турецької війни.[2] За іншими джерелами Карачоль одразу була продана грекам.[3]

Село почало зростати, до 1915 року тут вже нараховувалось 104 двори і проживало 537 осіб (237 чоловіків і 264 жінки).[2]

До Другої світової війни населення села було переважно грецьким. Але, невдовзі після звільнення Криму, 1944 року всіх греків депортували на Урал, без права повернення на батьківщину. В 1960-х роках вони почали повертатися до села.

Церква святих Костянтина і ОлениРедагувати

Греки-переселенці шанували святих Костянтина і Олену, які були заступниками їх старого села у Фракії.[2] У 1986 році грецькою общиною була побудована невелика каплиця. До 1913 року була побудована та почала діяти церква, освячена на честь святих рівноапостольних царів Костантина і Олени. З приходом радянської влади у 1932 році церкву закрили, а її приміщення передали сільській раді для клубу.

У 1992 році будівля церкви була повернена грецькій православній общині. Впродовж декількох років її реставрували коштом спонсорів і грецького національного банку. У 1999 році церква знову почала діяти.[3]

Поруч із церквою розташоване джерело святого Костянтина, яке вважається цілющим.

Освіта і культураРедагувати

В селі діють такі навчальні заклади:[4]

  • Дошкільний навчальний заклад «Сонечко» (вул. Шкільна, 3)
  • Чорнопільська загальноосвітня школа I–III ступенів (вул. Шкільна, 1)

Грецький культурно-освітній центрРедагувати

Грецький культурно-етнографічний центр «Карачоле» був відкритий 2004 року і працював на громадських засадах. В його фондах нараховується близько 500 експонатів. В травні 2011 року припинив роботу.[5] Адреса: вул. Шоссейна, 46а

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати