Четфалва
Четфалва (угор. Csetfalva) — село в Берегівській громаді Берегівського району Закарпатської області України. Відстань до райцентру становить близько 20 км і проходить автошляхом E58. Поблизу села протікає річка Тиса, за якою розташована Угорщина.
| село Четфалва | |||
|---|---|---|---|
| |||
| |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Закарпатська область | ||
| Район | Берегівський район | ||
| Громада | Берегівська громада | ||
| Код КАТОТТГ | UA21020030150099443 | ||
| Облікова картка | Четфалва | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1260 | ||
| Населення | 755 | ||
| Площа | 1,26 км² | ||
| Густота населення | 599,21 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 90262 | ||
| Телефонний код | +380 3141 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 48°07′34″ пн. ш. 22°47′39″ сх. д.H G O | ||
| Водойми | р. Тиса | ||
| Відстань до обласного центру |
85,2 км | ||
| Відстань до районного центру |
20,9 км | ||
| Найближча залізнична станція | Вилок | ||
| Відстань до залізничної станції |
4 км | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | Четфалва, вул. Петефі, 92 | ||
| Сільський голова | Папп Йосип Альбертович | ||
| Карта | |||
  Четфалва | |||
 Четфалва | |||
| Мапа | |||
| |||
|
| |||
Історія
ред.Колишня назва — Четово.[1]
Уперше згадується у 1341 році під назвою Villa Chet. За припущенням істориків, назва походить від прізвища засновника села Чета. Назва Четфалва походить з 1408 року від власного імені. За легендою село дістало назву від свого засновника Чета. Першими його відомими власниками були члени родини Szécsi. У 1418 році у власності Пала Сейчі та його сина Якуба що отримали його від короля Сигізмунда як королівський подарунок. У 1498 році члени родини Tarczy отримали село у часткове право власності. У 1513 році Lónyay Albert та його дружина придбали село у Сари, вдови Яноша Тарчі, за вічною ціною.
Наприкінці XV ст. в селі Chedfalwa діяла митниця, була збудована католицька церква. В 1566 р. Четові було спустошене під час татарського набігу.[2]
У 1600 році власниками поселення були: Rákóczi Zsigmond, Lónyay István, Réthey Péter, Mikolay István, Anarcsi Péter, Báthory István, Melith Pál.[3]
В останні роки 1800-х років власниками селища були: сім'ї Abonyi, Buday, Csató, Lónyay, Pogány.[3]
1904 р. Міністерство внутрішніх справ Угорщини затвердило герб селища, базований на давній печатці Четфалви XVI століття: на срібному тлі - зелений пагорб, увінчаний шляхетською короною, з якої проростають чотири хлібні колоски.
Сільська рада
ред.Визначні пам'ятки
ред.Реформатський храм
ред.У 1645 році в місцевій хроніці йдеться про міцну реформатську громаду, якій належав простої форми храм XV сторіччя, що давніше був католицьким. Храм вимуровано з каменю, зовні й всередині стіни поштукатурено і побілено. Наву накрито високим двосхилим дахом, п’ятигранне приміщення вівтаря значно менше і вужче, відділене від нави стрілчастою аркою. Південно-західний кут зміцнено контрфорсом.[4]
Храм Святого Духа
ред.В модерністських формах, який почергово використовують римо-католицька і греко-католицька громади села. Культова споруда не лише відрізняється оригінальною геометрією, але й дуже вдало вписується в ландшафт, створюючи із старовинною реформатською церквою вдалу композицію. Таким чином, окрім іншого, підкреслюється відсутність розбіжностей та розбрату між християнськими конфесіями. В 2009 році біля храму був зведений пам’ятник Святій Марії.
Інтер’єр храму прикрашають різьблені розп’яття, чаші, свічники та амвон. інтер'єр костелу-церкви: з боків вівтарної частини - вишуканих кольорів іконостас, а посередині - розкішне різбленне розп'яття. Виноградна лоза пнеться від сонму святих у підніжжя Древа життя вгору, до голуба в ореолі, символу святого духа.
Інші пам'ятки
ред.- В широкому міжвуличному просторі (сквері) в 2000 році встановлений дерев’яний пам’ятник королю Святому Іштвану.
- В 1989 році на сільському цвинтарі був встановлений могильний камінь жертвам сталінського режиму, в 2001 р.
- Монумент в пам’ять загиблих у Другій світовій війні.
-
Католицький храм Святого Духа та Реформатська церква -
Дзвіниця -
Стеля реформатського костелу, оздоблена 60-ма дерев'яними дошками-кесонами із декоративними орнаментальними розписами (майстер Шандор Ференц, 1753)
Відомі люди
ред.- Тут народився Саплончай Емануель (угор. Szaplonczai Szaplonczay Manó dr., 11 жовтня 1856 - Капошвар, 3 вересня 1916) - угорський лікар, головний лікар округy Шомодь, «Великий друг озера Балатон, творець рекреаційної зони Бейлателеп». Організатор правил купання на озері Балатон, на честь нього названо набережну в місті Фоньод (Fonyód).
- В 1847 р. під час будівельних робіт з регулювання річки Тиси, село відвідав видатний державний діяч Угорщини, граф Іштван Сечені. З цього приводу на стіні будівлі фельдшерського пункту в 1999 р. Товариством угорської культури Закарпаття встановлено пам’ятну табличку із написом угорською: «Граф Іштван Сечені, 1791-1860, 1847. IX. 9. пароплав Паннонія на р. Тисі на території с. Четфалва попав у скрутне становище, на другий день "найвидатніший угорець" відвідав наше село».
- В першій половині ХХ-го сторіччя навколишні місця відвідував видатний угорський письменник Жигмонд Моріц, збирав тут народний фольклор, робив малюнки внутрішнього інтер’єру місцевого реформатського храму.
Література
ред.- Поп И. И., Поп Д. И. В горах и долинах Закарпатья. — М. : Искусство, 1971 г., с. 71
- Логвин Г. Н. Украинские Карпаты. М.: Искусство, 1973. с. 122–126
- Архітектурні, історичні та природні цінності Берегівщини [Архівовано 28 грудня 2019 у Wayback Machine.]
Примітки
ред.- ↑ Про відновлення окремим населеним пунктам Берегівського, Виноградівського, Мукачівського та Ужгородського районів Закарпатської області колишніх найменувань. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 23 липня 2024.
- ↑ Sebestyén, Zsolt. A történelmi Bereg megye -falva utótagú helységneveiről (PDF) (угорська) . Процитовано 23 липня 2024.
- ↑ а б Lehoczky, Tivadar. Bereg vármegye monográfiája (угорська) .
- ↑ М. Сирохман. П'ятдесят п'ять дерев'яних храмів Закарпаття. — К.: Грані-Т, — 2008.
Посилання
ред.| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Четфалва |
- Сайт Четфалівської сільської ради
- Пам'ятки Четфалви на сайті "Дерев'яні храми України" [Архівовано 20 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- http://www.castles.com.ua/csetfalva.html [Архівовано 29 травня 2010 у Wayback Machine.]
- Четфалва – село на Тисі, із унікальними храмами та фестивалем голубців [Архівовано 25 грудня 2018 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |