Черняхівський Олександр Григорович
Олекса́ндр Григо́рович Черняхі́вський (* 1 грудня 1869, Мазепинці, Васильківського повіту (Київщина) — † 22 грудня 1939) — український громадський діяч, лікар-гістолог.
| Олександр Григорович Черняхівський | |
|---|---|
.jpg) | |
| Народився | 1 грудня 1869 с. Мазепинці, Васильківський повіт, Київська губернія,  Російська імперія |
| Помер | 22 грудня 1939 (70 років) СРСР |
| Країна |  УНР |
| Діяльність | лікар |
| Alma mater | Київський університет |
| Галузь | медицина |
| Заклад | Національний медичний університет імені О.О. Богомольця |
| Науковий керівник | Федір Ломинський |
| Вчителі | Ломинський Федір Іванович |
| Членство | Наукове товариство імені Шевченка |
| У шлюбі з | Старицька-Черняхівська Людмила Михайлівна |
| Діти | Черняхівська Вероніка Олександрівна |
 Роботи у Вікіджерелах | |
Життєпис
ред.1893 року закінчив Третю Київську гімназію та Київський університет. Був учасником літературного гуртка «Плеяда».
Від 1918 року — професор Київського університету.
Організатор медичної секції Українського Наукового Товариства у Києві, перший голова Всеукраїнської спілки лікарів-українців, дійсний член НТШ у Львові, один із авторів «Російсько-українського словника» (Київ, 1920), активний творець української медичної термінології.
Коли українські вчені взялися за організацію Української Академії Наук, Черняхівський став одним із перших медиків Академії – на базі лікарського секції УНТ організував і очолив медичну секцію Української Академії Наук[1]. Природничий відділ був частиною Інституту української наукової мови Історико-філологічного відділу ВУАН (головою Історико-філологічного був акад. А. Ю. Кримський). Складався з 9 секцій (ботанічна, геологічна, географічна, зоологічна, математична, медична, метеорологічна, фізична, хімічна). З 1923 року О. Черняхівський був головою медичної комісії Інституту української наукової мови[2].
Необхідно відзначити великий внесок Черняхівського в розвиток української медичної термінології, він підготував перший «Латино-український анатомічний словник». Ось що читаємо у Звідомленні Всеукраїнської академії наук за 1923 рік: «Медична комісія, на чолі якої стоїть проф. О. Черняхівський, опрацювала матеріали з медичної термінології й переклала на українську мову «Словник міжнародної базальної анатомічної номенклатури» – Nomina anatomica під ред. О. Ценківського і О. Черняхівського (4 аркуші), що має бути виданий за допомогою державного видавництва протягом року»[3]. Словник був виданий природничим відділом Інституту наукової мови ВУАН у 1925 р. (перевиданий Українським лікарським товариством Північної Америки (УЛТПА) в Детройті (США) в 1971 р.)[4].
У «Звідомленні Історико-філологічного відділу ВУАН» за 1925 р. зазначено: «Природничий відділ Інституту української наукової мови видав минулого року «Математичний словник (Т.1)» (Ф. П. Калинович), «Nomina anatomica Ucrainica», закінчується друком «Матеріали до ембріологічної термінології»… інші словники перебувають у стадії підготовчої роботи, до якої по секціях відділу зібрано близько 400000». Словник анатомічної термінології не втратив свого наукового значення, хоч з часу його опрацювання минуло 75 років[5].
Професор О. Черняхівський публікує свої статті в українських та міжнародних наукових виданнях, здобуває визнання провідних європейських вчених, спілкується з С. Рамоном-Кахалем – керівником гістологічного інституту Мадридського університету, лауреатом Нобелівської премії, отримує високу оцінку від нього своєї діяльності.
Наукові праці на медичні теми публікував у збірниках природничо-лікарської секції НТШ, збірнику Київського університету, наукових журналах Києва, Москви, автор популярних брошур для народу.
Разом із дружиною підсудний у сфабрикованому процесі Спілки визволення України (1930).
У 1934-1938 роках працював у Інституті клінічної фізіології АН УРСР та Інституті експериментальної біології і патології НКОЗ УРСР. Проводив дослідження іннервації злоякісних пухлин. Також він дослідив ранню появу олігодендроглії в ембріогенезі.[6]
Перекладацтво
ред.Перекладач художньої та наукової суспільної літератури:
- Генріх Гейне. «Подорож на Гарц»;
- Фрідріх Енгельс. «Людвіг Фоєрбах», під псевдонімом Будовий;
- Фрідріх Шіллер. «Розбійники» та ін.
Родина
ред.Чоловік письменниці Людмили Старицької-Черняхівської та батько закатованої сталінською охранкою талановитої письменниці Вероніки Черняхівської.
Література
ред.- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Проценко Л. А. Київський некрополь : путівник-довідник / Людмила Проценко. — К. : Український письменник, 1994. — С. 99—100.
- Віленський В. Олександр Черняхівський: терновий вінець замість лаврового вінка / Юрій Віленський // День. — 2013. — № 107-108. — С. 10. Архівовано з джерела 25 лютого 2014. Процитовано 11 липня 2013.
Посилання
ред.- Черняхівський Олександер // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2049. — 1000 екз.
Примітки
ред.- ↑ Ганіткевич Ярослав. Українські вчені-лікарі I пол. XX ст. та їхні наукові школи. – Львів: 2002. – c. 93
- ↑ Історія Академії Наук України 1918-1923. Документи і матеріали. – К.: НБУВ, 1993. – с.122
- ↑ Історія Академії Наук України 1918-1923. Документи і матеріали. – К.: НБУВ, 1993. – с. 388
- ↑ Ганіткевич Ярослав. Історія української медицини в датах та іменах / Наукове товариство ім. Шевченка та ін. – Львів, 2004. – с. 260
- ↑ Історія Національної Академії Наук України 1924-1928. Документи і матеріали. – К.: НБУВ, 1998. – c. 239
- ↑ В. В. Галах. Науково-дослідна робота О. Г. Черняхівського в інституті експериментальної біології та патології ім. І. Мечникова та інституті клінічної фізіології АН УРСР (1934—1939) [Архівовано 12 серпня 2020 у Wayback Machine.] Історичні записки: зб. наук. праць / Східноукр. нац. ун-т ім. В. Даля. — Луганськ, 2011. — Вип. 32. — С. 41–46