Вікіпедія

Черепин (Львівський район)

село в Пустомитівському районі Львівської області України
(Перенаправлено з Черепин (Пустомитівський район))
У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Черепин.

Чере́пин — село в Україні, у Львівському районі Львівської області. Населення становить 277 осіб. Орган місцевого самоврядування — Давидівська сільська рада.

село Черепин
Герб Черепина (Львівська область) Прапор Черепина (Львівська область)
Церква Стрітення Господнього в Черепині
Церква Стрітення Господнього в Черепині
Церква Стрітення Господнього в Черепині
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Львівський район
Тер. громада Давидівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA46060090210094214
Основні дані
Засноване 1122
Перша згадка 1122 (902 роки)
Населення 277
Площа 1,06 км²
Густота населення 261,32 осіб/км²
Поштовий індекс 81151[1]
Телефонний код +380 3230[2]
Географічні дані
Географічні координати 49°43′8″ пн. ш. 24°8′56″ сх. д. / 49.71889° пн. ш. 24.14889° сх. д. / 49.71889; 24.14889
Середня висота
над рівнем моря 		309 м
Водойми річка Черепинка
Місцева влада
Адреса ради 81151, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Давидів, вул. Галицька, 5
Карта
Черепин. Карта розташування: Україна
Черепин
Черепин
Черепин. Карта розташування: Львівська область
Черепин
Черепин
Мапа
Мапа

CMNS: Черепин у Вікісховищі

Географія

ред.

Селом тече річка Черепинка. Біля місцевої школи широколистий ліс.

Населення

ред.

На 1 січня 1939 року в селі мешкало 700 осіб, з них 650 українців-грекокатоликів, 40 українців-римокатоликів, 10 поляків[3].

За даним всеукраїнським переписом населення 2001 року, в селі мешкало 277 осіб. Мовний склад села був таким:

Мова Число ос. Відсоток
українська 277 100

Історія

ред.

27 липня 1386 року руський боярин-феодал Осташко (Станіслав) з Давидова взяв село в заставу за 19 кіп гривень[4], купив село 1 червня 1410 року за 100 гривень польських срібла[5]. Адам Бонецький стверджував, що село продав Андрій Чурило, власник Стоянців[6].

Найпомітнішою постаттю з поміж парохів у Черепині у міжвоєнний період став о. Августин-Климент Цебровський, уродженець Тернопільщини. У 1926 році з поміж п'яти кандидатів митрополича консисторія обрала його на становище пароха. За ініціативи о. Августина було зведено двоповерхову цегляну будівлю читальні «Просвіта» з балконом. Його дружина Олександра організувала дитячий садочок «Сонечко», з допомогою місцевих жінок він успішно діяв у Черепині. Новий парох подбав за національну й культурну просвіту селян, серед яких до цього часу здебільшого душпастирювали священики з москвофільськими поглядами. Для читальні о.Августин придбав понад 350 книг і журналів. Організував також гуртки: драматичний і вокально-танцювальний «Луг», для якого парох с. Черепина придбав 10 духових інструментів. Разом з дружиною заснував магазин господарських товарів, а згодом — кооперативну спілку. Також у міжвоєнний період в селі функціонували осередки українських товариств «Рідна школа» та «Союз українок»[7].

У ніч 3 21 на 22 березня 1944 року близько першої години ночі село Черепин зазнало нападу польської банди[8], що складався переважно з римо-католиків села Семенівки[9]. Вибиваючи вікна, вони закидали в хати гранати, а тих, хто від жаху вискакував на двір, не усвідомлюючи, що сталося, бил прикладами автоматів по головах або розстрілювали[8]. Священика о. Августина Цембровського, побитого і покаліченого[8] (відрізали ніс та вуха, викололи очі)[9], прив'язали до воза і волочили до самого лісництва на гаївці «Тарасів», де згодом розстріляли. Дружину отця — Олександру Цембровську — вбили на місці нападу в селі. Під час нападу загону польських боївкарів на Черепин 13 осіб поранено, загинуло 18 осіб, серед них[8]:

  • Гавриляк Іван (нар. 1903)
  • Дацко Пилип (нар. 1898)
  • Закалюжний Василь (нар. 1905)
  • Мазур Стефанія (нар. 1933)
  • Машталір Андрій-Олександр (нар. 1929)
  • Машталір Ярослава-Анастасія (нар. 1924)
  • Муха Іван (нар. 1924)
  • Муцак Іван (нар. 1922)
  • Наконечний Василь (нар. 1900)
  • Наконечний Ярослав (нар. 1923)
  • Сорока Василь (нар. 1896)
  • Сорока Іван (нар. 1923)
  • Сорока Йосиф (нар. 1900)
  • Столяр Андрій (нар. 1889)
  • о. Цембровський Августин (нар. 1888)
  • Цембровська Олександра (нар. 1898)
  • Яремко Катерина (нар. 1900)
  • Яремко Микола (нар. 1927)

Інфраструктура

ред.

В селі функціює Черепинська початкова загальноосвітня школа I ступеня.

Пам'ятки

ред.
  • дерев'яна церква Стрітення Господнього (УГКЦ), зведена у 1757 році у стилі галицької школи народної архітектури львівськими майстрами-теслями братами Яцком та Антоном Дроздовичами на схилі порослої лісом гори, який стрімко спадає у долину річки. Неподалік від цієї церкви розташована дерев'яна дзвіниця, збудована у 1754 році. Дещо пізніше, у 1831 році з південного боку біля храму встановили невеликий кам'яний хрест[10].
  • мурований храм святої Ольги (ПЦУ).

Відомі люди

ред.

Світлини

ред.
  •  
    Церква Стрітення Господнього
  •  
    Церква Стрітення Господнього
  •  
    Дзвіниця церкви Стрітення Господнього

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 13 червня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  2. ↑ Коди автоматичного міжміського зв'язку: Львівська область. ukrtelecom.ua. Укртелеком. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 13 червня 2022.
  3. ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 47. — ISBN 3-447-02376-7.
  4. ↑ Пан Михайло Іванович заставляє своє село Черепин Осташкові Григоровичу Давидовському (27 липня 1386 р.) // Грамоти XIV ст. Пам'ятки української мови / Упорядкування, вступна стаття, коментарі і словники-покажчики М. М. Пещак. — Київ : Наукова думка, 1974. — С. 67—69.
  5. ↑ Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej: z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie w skutek fundacyi śp. Alexandra hr. Stadnickiego. — T. 2. — Lwów: Druk. Zakł. Nar. im. Ossolińskich, 1870. — 295 s. — І. 61—62, XXVII.(пол.)(лат.)
  6. ↑ Boniecki Adam Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Cz. 1. — t. 4, 1904. — S. 34. (пол.)
  7. ↑ Ігор Скленар (2 листопада 2018). Церква Стрітення Господнього в Черепині — унікальна пам'ятка XVIII ст. risu.ua. Релігійно-інформаційна служба України. Процитовано 13 червня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  8. ↑ а б в г Ігор Галапач Тарасівська трагедія // Голос Народу. — № 14 (1455). — 2014. — 29 березня. — С. 6.
  9. ↑ а б АЦДВР. — Ф. 9. — Т. 6. — Од. зб. 3. — Арк. 42–68
  10. ↑ Церква Стрітення Господнього (с. Черепин, Львівська обл.): карта, фото, опис. drymba.com. Дримба. Процитовано 13 червня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  11. ↑ Dmytro Blazejowskyj Historical Šematism of the Archeparchy of L'viv (1832—1944). — Kyiv: Publishing house «KM Akademia», 2004. — 570 s. — P. 205—206. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)

Джерела

ред.

Посилання

ред.
  Це незавершена стаття з географії Львівської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Черепин_(Львівський_район)&oldid=43325189