Черевки (Броварський район)
Черевки́ — село в Україні, в Броварському районі Київської області. Населення становить 369 осіб. Входить до складу Згурівської селищної громади.
| село Черевки | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Київська область | ||||
| Район | Броварський район | ||||
| Громада | Згурівська селищна громада | ||||
| Облікова картка | Черевки | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1654 | ||||
| Населення | 369 | ||||
| Площа | 2,928 км² | ||||
| Поштовий індекс | 07624 | ||||
| Телефонний код | +380 4570 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 50°27′49″ пн. ш. 31°45′02″ сх. д. / 50.46361° пн. ш. 31.75056° сх. д.Координати: 50°27′49″ пн. ш. 31°45′02″ сх. д. / 50.46361° пн. ш. 31.75056° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
130 м | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 07600, Київська область, Броварський р-н, смт. Згурівка, вул.Українська, 10 | ||||
| Карта | |||||
  Черевки | |||||
 Черевки | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Історія ред.
Селище засноване в 1654 році.
Э на мапі 1800 року.[1]
Виписка з книги «Шляхи, що примикають до Києва, і лінії північній частині області»
В. В. Морачевського, Б. Г, Карпова та І. М. Малишевої (Розділ IX): "Верстах в 19 от м. Яготина, на противоположном берегу Супоя лежит торговое Село Черевки, имеющее свыше 2 тыс. жителей, церковь, еженедельный базар и три ярмарки; в нем около 50 мельниц. "
За даними на 1859 рік у власницькому та козацькому селі Переяславського повіту Полтавської губернії мешкало 973 особи (609 чоловічої статі та 644 — жіночої), налічувалось 163 дворових господарства, існували православна церква та сільське правління[2].
Станом на 1885 рік у колишньому державному та власницькому селі Лехнівської волості мешкало 1272 особи, налічувалось 243 дворових господарств, існували Успенська православна церква[3], 2 постоялих будинки, лавка, базари по середах, 3 ярмарки на рік, 49 вітряних млинів[4].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1734 осіб (847 чоловічої статі та 887 — жіночої), з яких 1720 — православної віри[5].
Голодомор 1932-33 років ред.
У 1927 році в Черевках створено ТСОЗ. Під час колективізації до Архангельська було вислано хліборобів-працелюбів С. Кирпу, І. Онатія із сином, І. Боровика. Родинам висланих залишили, однак, по три гектари землі. Але компанія «розкуркулення» тривала. У 1931 році вислані з сім'ями на Урал М. Феник, Ф. Кирпа, В. Ярош, Г. Феник, І. Романенко, С. Майсак, В. Заєць, М. Балаш, А. Боровик. Більшість з цих родин загинула в далекому краю. Під час виконання хлібозаготівель у селян було забрано все до зернини. Активісти Ромашко Т. С., Онатій Я. О., Гутник С. К., Німенко К. К., Губка Ганна, Шашки Іван та Тетяна, Сліпець Федір, Чумичка П. А. та ін.
Сільські комнезамівці не лише відбирали все, що було в хатах їстівного, а виганяли людей з хат і хати розкидали. Від голоду мерли тоді в основному чоловіки і жінки в розквіті сил, молоді. Трупи валялися в спорожнілих хатах, на подвір'ях, на вулицях, в бур'янах. Поміж них снували напівживі люди в брудному лахмітті, на обличчі лише очі блищать, руки й ноги розпухли, шкіра на ногах потріскалася, рідина з неприємним запахом стікає додолу.
Діти померлих з голоду селян жили в патронаті, де їх потроху годували, але й вони не всі вижили. Село спорожніло, лише підвода торохкотіла по дорозі, забираючи мертвих і звозячи їх у одну яму. В селі від голоду померло 386 чоловік, з них 149 дітей.
Люди з повагою згадують вчителя І. О. Матвієнка, який був убитий активістами за те, що допомагав дітям, рятуючи їх від голоду.
Мартиролог жителів с. Черевки — жертв Голодомору 1932—1933 років укладений за свідченнями Борисполець О. В., 1920 р.н.; Кирпи О. І., 1928 р.н.; Сай Г. В., 1924 р.н., записаними у 2008 році головою сільради Лавриш Н. В. та зав. бібліотекою Дундук В. М.; свідченнями Онатій І. Г., 1919 р.н., записаними у 2001 році.[6]
Адміністративне підпорядкування (історичне) ред.
Персоналії ред.
- Павленко Ніна Явтухівна (* 1932) — українська бандуристка.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Карта Малороссийской губернии из атласа Вильбрехта. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 5 жовтня 2021. Процитовано 5 жовтня 2021.
- ↑ ИнфоРост, Н. П. ГПИБ | [Вып.] 33 : Полтавская губерния. - 1862. elib.shpl.ru. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 5 жовтня 2021.
- ↑ Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (українська) . Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 5 жовтня 2021. Процитовано 5 жовтня 2021.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-177. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Мартиролог жителів с. Черевки — жертв Голодомору 1932—1933 років (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 серпня 2014. Процитовано 12 серпня 2014.
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |