Чекмарьов Олександр Петрович
Олекса́ндр Петро́вич Чекмарьо́в (30 серпня (12 вересня) 1902, Велика Знам'янка, Таврійська губернія — 11 березня 1975, Дніпро) — український науковець-металург, фахівець з оброблення металу тиском. Дійсний член (академік) АН УРСР (від 1948 року). Герой Соціалістичної Праці (1972). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1962).
| Чекмарьов Олександр Петрович | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||||||||
| Народився | 30 серпня (12 вересня) 1902 Велика Знам'янка, Знам'янська волость, Мелітопольський повіт, Таврійська губернія, Російська імперія | ||||||||||||
| Помер | 11 березня 1975[1] (72 роки) Дніпропетровськ, Українська РСР, СРСР[2] | ||||||||||||
| Поховання | Запорізьке кладовище | ||||||||||||
| Країна |  Російська імперія Російська республіка УНР Українська Держава.svg){kind=small} Українська РСР СРСР | ||||||||||||
| Діяльність | металург, науковець, викладач університету | ||||||||||||
| Галузь | оброблення металу тиском | ||||||||||||
| Alma mater | Катеринославський гірничий інститут (1927) | ||||||||||||
| Науковий ступінь | доктор технічних наук (1941) | ||||||||||||
| Вчене звання | професор і академік | ||||||||||||
| Науковий керівник | Виноградов Андрій Павлович | ||||||||||||
| Знання мов | російська | ||||||||||||
| Заклад | Дніпровський металургійний завод, Інститут чорної металургії НАН України і Дніпропетровський металургійний інститут | ||||||||||||
| Членство | АН УРСР і Академія наук СРСР | ||||||||||||
| Партія | ВКП(б) | ||||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||||
Біографія
ред.Народився 30 серпня (12 вересня) 1902 року в селі Велика Знам'янка, нині Запорізька область, Україна.
Закінчив Дніпропетровський гірничий інститут. Від 1934 року — професор Дніпропетровського металургійного інституту. У 1948—1976 роках працював в Інституті чорної металургії в Дніпропетровську.
Помер на 73-му році життя 11 березня 1975 року в Дніпропетровську, похований на Запорізькому кладовищі (надгробок-горельєф роботи Юрія Павлова).
Наукова діяльність
ред.Автор понад 500 наукових робіт, понад 40 авторських свідоцтв на винаходи. Наукові роботи присвячені теорії прокатки, удосконаленню прокатного устаткування, розробці нових технологічних процесів. Серед учнів академіка Чекмарьова, зокрема, професори Олександр Грудєв, Валентин Данченко, Володимир Мелешко тощо. Підготував близько 4 тисяч інженерів-прокатників[3].
Пам'ять
ред.Іменем Олександра Чекмарьова названа вулиця у Дніпрі (Академіка Чекмарьова) та одна з гірських вершин Паміру[3].
Примітки
ред.- ↑ а б Чекмарёв Александр Петрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Чекмарёв Александр Петрович // Чекмарёв Александр Петрович / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б Чекмарьов Олександр Петрович — ВУЕ
Джерела
ред.- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1968. — Т. 3 : Плюс — Ь. — 856 с.
- Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. Бабичев Ф. С. — 2-ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1987. — Т. 3 : Портулак — Ь. — 736 с.
- УРЕ [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]