Центрально-Міський район (Кривий Ріг)

Центра́льно-Міськи́й райо́н — адміністративний район міста Кривий Ріг на заході міста, у якому зосереджений історичний центр Кривого Рогу.

Центрально-Міський район
Central City Raion Coat of Arms.png
Герб Центрально-Міського району
Розташування району
Основні дані
Країна: Україна Україна
Місто: Кривий Ріг
Утворений: 1939
Населення: 87 373
Площа: 66,42 км²
Густота населення: 1 357 осіб/км²
Поштові індекси: 50000, 50001 і 50004
Географічні координати: 47°52′09″ пн. ш. 33°17′57″ сх. д. / 47.869166670027773591° пн. ш. 33.29944444002777715° сх. д. / 47.869166670027773591; 33.29944444002777715Координати: 47°52′09″ пн. ш. 33°17′57″ сх. д. / 47.869166670027773591° пн. ш. 33.29944444002777715° сх. д. / 47.869166670027773591; 33.29944444002777715
Районна влада
Адреса адміністрації: 50000, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Свято-Миколаївська, 27, 90-08-12
Вебсторінка: Центрально-Міська райрада
Голова районної ради: Нєженцев Сергій Володимирович
Мапа

Географічне розташуванняРедагувати

Центрально-Міський район за своїм географічним положенням межує з Широківським та Криворізьким районами Дніпропетровської області та з Металургійним й Інгулецьким районами міста.

Річка Саксагань впадає в Інгулець з півночі. На заході району річка Інгулець перегороджена греблею, що утворює Карачунівське водосховище.

ІсторіяРедагувати

Район утворений 1939 року.[1] Місто Кривий Ріг виросло з козацького поселення, що входило до складу Інгульської паланки Запорозького Коша. До 1939 року Центрально-Міський район носив назву Єжовський.[2]

Житлові райони і населені пунктиРедагувати

Центр (або Місто), Гданцівка, Чорногорка, Карачуни (Бутівське, Богданівка), Весела Дача, Всебратське, Новогданцівка, Змичка, Карнаватка, Західний, Олександрів Дар (Рахманівка), Рудничне, Валявко. Села Авангард, Степне (знято з обліку у 2009 р.).

Головні вулиціРедагувати

 
Перехрестя вул. Олександра Поля та пр. Поштового

Визначні об'єктиРедагувати

 
Храм Різдва Пресвятої Богородиці м. Кривий Ріг
 
Човнова станція в парку ім. Федора Мершавцева

Низка курганів: курган (охоронний № 7808), курганний могильник «Ляхова могила».

Пам'ятникиРедагувати

Важливі установиРедагувати

 
Синагога Бейс Штерн Шульман, збудована у 2010

Релігійні громадиРедагувати

ПравославніРедагувати

  • Церква Різдва Пресвятої Богородиці Храм (МП) (вул. Українська 83 у центрі)
  • Свято-Миколаївська церква (вул. Свято-Миколаївська 45А у центрі)
  • Храм Покрови Пресвятої Богородиці (МП) (вул. Українська 228 на Карнаватці)
  • Церква Святого Великомученика Георгія Побідоносця (МП) (Всебратське-2)
  • Церква московського патріархату ікони Божої Матері «Достойно є» (вул. Алмазна 16 на Карачунах)
  • Храм Преподобного Іоанна Лествичника (МП) (вул. Тарапакiвська 59А на МОДРі)

ПідприємстваРедагувати

ТранспортРедагувати

  • трамваї: № 1, 2, 3, 4, 6, 22
  • тролейбуси: № 1, 7, 8, 19, 20, 23, 24
  • маршрутні таксі: № 75, 201, 203, 205, 211, 214, 217, 240, 266, 279, 286, 287, 293, 295, 298, 300, 300А, 312, 314, 397
  • залізничні станції: Кривий Ріг-Західний, Красний Шахтар.

ПостатіРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Відомості Верховної Ради СРСР. — 1939. — № 28 (51). — 20 серпня. — С. 4.
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 25 серпня 2021. Процитовано 25 серпня 2021. 

ПосиланняРедагувати