Відкрити головне меню

Перевізька паланка — адміністративно-територіальна одиниця Війська Запорозького низового часів Нової Січі (1734–1775).

Перевізька паланка
Паланковий устрій Вольностей Війська Запорозького (1734—1775 рр.)
Паланковий устрій Вольностей Війська Запорозького (1734—1775 рр.)
Паланкове місто Перевізка
Країна Herb Viyska Zaporozkogo Nyzovoho (Alex K).svg Військо Запорозьке Низове
Офіційна мова українська
Населення
 - повне
Площа
 - повна 9781 км²
Дата заснування 1734

ГеографіяРедагувати

Паланка була розташована вздовж лівого берега річки Інгульця, у північній частині майбутнього Херсонського повіту. Центром її була так звана Перевізка, біля правого берега Дніпра, на 2 версти нижче гирла Інгульця й на 2,5 версти нижче садиби власника села Фаліївки — М.Комстадіуса (село Кам'янка при впаданні річки Кам'янка в Дніпро, де була Кам'янська Січ).

Окрім того, до неї належали села та кілька зимівників: Квакове, Білі Криниці, Давидів Брід, Блакитне, Шестірня, Пономареве, Кривий Ріг, Милове, Золота Балка, Осокорівка, Станіслав , Верхні Солонці (Софіївка), Бублікови (Олександрівка), Руська (Лимани), Кислякове (Лимани), Нижні Солонці (Олександрівка), Городище (Білозерка), Кізім (Кізомис), Глинище (Дніпровське), Широка Балка, Тернівка, Ракове та інші.

Паланкові полковникиРедагувати

  • Опанас Недоїд (Недойда, Недонко, Неденко) (1746-листопад 1747)
  • Марко Великий (1750)
  • Яків Дмитрів, Леонтій Таран (1752)
  • Василь Топчій, Яким Ігнатович (Малий) (1753)
  • Дмитро Стягайло (1754)
  • Лаврін Томара 1755
  • Яким Лелека (1756)
  • Павло Кирилович (1757)
  • Прокоп Лебединець (1759—1760)
  • Дем'ян Могила (1760)
  • Карпо Кучер (1761—1762)
  • Прокіп Прангул, Степан Блакитний (1763)
  • Степан Блакитний, Семен Гаплик (1764)
  • Тарас Кравець, Андрій Лях (1766)
  • Тарас Чорний (1768)
  • Федір Великий (1769)
  • Боцко N. (1770)
  • Сафрон Чорний (1771)
  • Іван Кулик (1772)
  • Корній Бородавка, Герасим Малий (1773)
  • Степан Гелех, Корній Бородавка (1774)
  • Корній Бородавка, Григорій Попович (1775)

Джерела та літератураРедагувати