Веселі Терни — історична місцевість в Тернівському районі Кривого Рогу, колишнє село на правому березі річки Саксагань.

Веселі Терни
Кривий Ріг
Загальна інформація
48°06′09″ пн. ш. 33°34′01″ сх. д. / 48.1025528° пн. ш. 33.5670778° сх. д. / 48.1025528; 33.5670778Координати: 48°06′09″ пн. ш. 33°34′01″ сх. д. / 48.1025528° пн. ш. 33.5670778° сх. д. / 48.1025528; 33.5670778
Країна  Україна
Район Тернівський район
Адмінодиниця Криворізький район
Засновано 17 століття
Головні вулиці вул. Олексія Солом'яного
Карта
Мапа

Походження назви

ред.

Існує переказ про відпочинок у Веселих Тернах війська Богдана Хмельницького після перемоги під Жовтими Водами. Тут у балці, що поріс тернами стояв зимівник з корчмою. Тому козаки й назвали цю місцевість Веселими Тернами.

Існує і таке пояснення: Веселими Терни стали завдяки тому, що у заростях терену було багато солов'їв.

 
Веселі Терни на початку ХХ століття

Історія

ред.

Виникли у XVII столітті як козацький зимівник.

Слобода Веселі Терни була центром Веселотернівської волості Верхньодніпровського повіту Катеринославської губернії. На 1886 рік тут мешкало 613 осіб, що мали 129 господарських подвір'я. У селі була православна церква архангела Михаїла, школа, магазин (лавка), ярмарок, спиртове господарство[1].

На початок ХХ століття в Веселих Тернах проживало понад 1400 осіб, діяли православна церква, аптека, ярмарок. На 1900 рік торгові обороти села, разом з примикаючим з південного заходу селом Новопавлівкою, сягали 188 тис. рублів[2].

Багато учасників Визвольних змагань, що воювали на знаменитому панцернику "Стрілець" у 1919 - учні Веселотернівської гімназії - Волков Василь,  Бочаров Василь, Золото Іван , Ващенко Іван, Дугін Петро, Кравченко Олекса та інші [3]

За радянської влади у селі був радгосп «Веселі Терни».

Відомі люди

ред.

Родом з села:

Примітки

ред.
  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — с. 28 (рос. дореф.) , (стор. 28)
  2. рос. дореф. Россія. Полное географическое описаніе нашего Отечества. Подъ общимъ руководствомъ П.П.Семенова-Тянъ-Шанскаго. Томъ XIV. Новороссія и Крымъ.  — С.-Петербург, 1910. Изданіе А.Ф.Дебріена, (стор. 573)
  3. Щоденник Павла Дерев'янка Ч.4/6 1919 р. Кінець отамана Коробки | Панцерник "Стрілець" | Трутні (укр.), процитовано 10 грудня 2023
  4. Атаман Федорченко Ч. 2/5 Партизанская война - оружие отчаяния (март-декабрь 1920) | (укр.), процитовано 12 квітня 2023
  5. Гуртовой Иван Васильевич. Память народа (рос.). Процитовано 28 серпня 2022.

Джерела

ред.