Веселі Терни — історична місцевість в Тернівському районі Кривого Рогу, колишнє село на правому березі річки Саксагань.

Веселі Терни
Кривий Ріг
Новопавлівка, Веселі Терни, Олексіївка на поч. ХХ ст..jpg
Загальна інформація
48°06′09″ пн. ш. 33°34′01″ сх. д. / 48.1025528° пн. ш. 33.5670778° сх. д. / 48.1025528; 33.5670778Координати: 48°06′09″ пн. ш. 33°34′01″ сх. д. / 48.1025528° пн. ш. 33.5670778° сх. д. / 48.1025528; 33.5670778
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Район Тернівський район
Адмінодиниця Криворізький район
Засновано 17 століття
Головні вулиці вул. Олексія Солом'яного
Транспорт
Зовнішні посилання:
У проєкті OpenStreetMap
Карта
Веселі Терни. Карта розташування: Україна
Веселі Терни
Веселі Терни
Веселі Терни (Україна)

Походження назвиРедагувати

Існує переказ про відпочинок у Веселих Тернах війська Богдана Хмельницького після перемоги під Жовтими Водами. Тут у балці, що поріс тернами стояв зимівник з корчмою. Тому козаки й назвали цю місцевість Веселими Тернами.

Існує і таке пояснення: Веселими Терни стали завдяки тому, що у заростях терену було багато солов'їв.

 
Веселі Терни на початку ХХ століття

ІсторіяРедагувати

Виникли у XVII столітті як козацький зимівник.

Слобода Веселі Терни була центром Веселотернівської волості Верхньодніпровського повіту Катеринославської губернії. На 1886 рік тут мешкало 613 осіб, що мали 129 господарських подвір'я. У селі була православна церква архангела Михаїла, школа, магазин (лавка), ярмарок, спиртове господарство[1].

На початок ХХ століття в Веселих Тернах проживало понад 1400 осіб, діяли православна церква, аптека, ярмарок. На 1900 рік торгові обороти села, разом з примикаючим з південного заходу селом Новопавлівкою, сягали 188 тис. рублів[2].

За радянської влади у селі був радгосп «Веселі Терни».

Відомі людиРедагувати

Родом з села:

ПриміткиРедагувати

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.) , (стор. 28)
  2. рос. дореф. Россія. Полное географическое описаніе нашего Отечества. Подъ общимъ руководствомъ П.П.Семенова-Тянъ-Шанскаго. Томъ XIV. Новороссія и Крымъ.  — С.-Петербург, 1910. Изданіе А.Ф.Дебріена, (стор. 573)
  3. Гуртовой Иван Васильевич. Память народа (рос.). Процитовано 28 серпня 2022. 

ДжерелаРедагувати