Проспект Поштовий

Проспект Поштовий (з 1923 по 2016 рік — проспект Карла Маркса) — проспект у Центрально-Міському районі Кривого Рогу. Одна з найстаріших вулиць міста. Виникла в останній чверті XVIII століття. Проспект розташований в центральній частині історичного ядра Кривого Рогу. Починається від вулиці Свято-Миколаївської (раніше вул. Леніна, вул. Миколаївська), проходить наскрізь через площу Визволення. Прямує лівим берегом річки Саксагань, паралельно старому річищу. Загальна довжина проспекту становить 3 км.

Проспект Поштовий
Кривий Ріг
Пр. Поштовий від вул. Свято-Миколаївської
Пр. Поштовий від вул. Свято-Миколаївської
Місцевість Історичний центр Кривого Рогу
Район Центрально-Міський район
Колишні назви
Поштова вулиця, проспект Карла Маркса
Загальні відомості
Протяжність 3 км
Координати початку 47°54′05″ пн. ш. 33°20′26″ сх. д. / 47.90139° пн. ш. 33.3406944° сх. д. / 47.90139; 33.3406944
Координати кінця 47°55′29″ пн. ш. 33°21′10″ сх. д. / 47.9247556° пн. ш. 33.3528333° сх. д. / 47.9247556; 33.3528333
Поштові індекси 50000
Транспорт
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Пам'ятники пам'ятники О. М. Полю,
Т. Г. Шевченку, Л. В. Бородичу
Заклади культури Криворізький академічний міський театр драми та музичної комедії імені Тараса Шевченка
Поштові відділення Відділ поштового зв'язку Кривого Рогу
Парки Парк ім. Ю. Гагаріна
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
CMNS: Проспект Поштовий на Вікісховищі

Історичні відомостіРедагувати

Остання чверть XVIII — перша чверть XX столітьРедагувати

 
Поштова вулиця на початку ХХ століття
 
Вулиця Поштова. Початок ХХ століття

Вулиця почала формуватись у 80-х роках XVIII століття й мала назву Поштова. До 1836 року по ній проходив поштовий тракт (Кизикерменський шлях)[1], що й спричинило таку назву вулиці. Остаточно сформувалась й досягла сучасних розмірів в другій половині XIX століття.

На початку ХХ століття Поштова вулиця слугувала економічним й культурним центром Кривого Рогу. Тут були розташовані численні торгові заклади, склади. Будівлі були виконані в різних архітектурних стилях: модерні, південноросійському цегляному стилеві та ін.

Були відкриті театри: «Колізей» (1909 рік), «Чари» (1912 рік)[2].

В 1913 році на вулиці Поштовій розташовувалось 116 торговельних закладів, складів майстерень. Напередодні Першої світової війни вулицю було замощено бруківкою, створено вуличне освітлення.

Радянський періодРедагувати

В 1923 році вулиця Поштова була перейменована у проспект Карла Маркса. В 1932 році на проспекті був побудований Криворізький театр драми та музичної комедії імені Т. Г. Шевченка. В часи Великої Вітчизняної війни проспект зазнав руйнувань, було втрачено велику кількість архітектурних пам'яток кінця XIX — початку XX століть. На сьогоднішній день збереглись лише деякі. Після визволення Кривого Рогу почалась відбудова вулиці.

В 1950-х роках на проспекті Карла Маркса зводяться нові будинки, що сьогодні визнані пам'ятками архітектури: адмінбудинок об'єднань «Кривбасшахтопрохідка» та «Південруда», будинок тресту «Дзержинськруда», Головпоштамт та інші. У 1954 році тут встановлено пам'ятник Т. Г. Шевченку. У кінці 1950-х збудовано готель «Металург».

За часів незалежностіРедагувати

В 2016 році на виконання Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» проспект Карла Маркса отримав назву проспект Поштовий[3].

Визначні місцяРедагувати

Споруди та архітектурні пам'яткиРедагувати

Пам'ятникиРедагувати

  • Пам'ятник Тарасу Григоровичу Шевченку
  • Пам'ятник О. М. Полю
  • Пам'ятник Леоніду Бородичу

В 2000 році в сквері поблизу будівлі КМУ УМВС України у Дніпропетровській області (пр. Поштовий, 71) було встановлено пам'ятник на честь Леоніда Бородича — генерал-полковника міліції, першого заступника Міністра внутрішніх справ України, Почесного громадянина міста Кривого Рогу[4].

Пам'ятний знак вулиці Поштовій встановлений в 2013 році, на честь заснованого в 1775 році нового поштового тракту, який дав початок розвитку поселення Кривий Ріг[5].

ПриміткиРедагувати

  1. Мельник О. О., Балабанов С. В. Історична енциклопедія Криворіжжя — Кривий Ріг: Видавничий дім, 2007. — Т. 1, — С. 217
  2. Рукавіцин І. А. Кривой Рог в документах, открытках, фотографиях. — К.: Книга-плюс, 2012. — С. 12
  3. № Р-223/0/3-16 від 19 травня 2016 року "Про перейменування топонімів у населених пунктах області". www.adm.dp.ua. Архів оригіналу за 2016-06-04. Процитовано 2016-05-25. 
  4. З сайту Криворізького ресурсного центру
  5. З сайту Криворізького ресурсного центру

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Мельник О. О., Балабанов С. В. Історична енциклопедія Криворіжжя — Кривий Ріг: Видавничий дім, 2007. — Т. 1, — 604 с.
  • Рукавіцин І. А. Кривой Рог в документах, открытках, фотографиях. — К.: Книга-плюс, 2012. — 128 с.: іл. (російською мовою)