Іскандер Аміновіч Хісамов (народ. 23 липня 1957 Ташкент, Узбекистан) — проросійський пропагандист, головний редактор проросійського видання Украина.ру[1]. Має громадянство Росії.

Хісамов Іскандер Амінович
Народився 23 липня 1957(1957-07-23) (66 років)
Ташкент, Узбецька РСР, СРСР
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність журналіст, телеведучий, політолог
Alma mater Національний університет Узбекистану (1978)
Знання мов російська
Роки активності 1978 — тепер. час

Біографія ред.

У 1978 році закінчив факультет журналістики Ташкентського державного університету (ТашГУ).

З 1978 по 1981 рік працював кореспондентом обласної газети «Ленінський шлях» Самарканд.

З 1981 по 1984 рік — заступник відповідального секретаря газети «Правда Сходу» Ташкент.

З 1984 по 1990 рік — головний редактор у республіканській філії ТАСС Узбецької РСР.

У 1989 році працював парламентським кореспондентом ТАРС на перших з'їздах народних депутатів СРСР.

У 1990—1991 роках — завідувач відділом газети «Правда Сходу».

У 1991 році, після низки критичних публікацій в московських виданнях — «Известия», «Литературная газета», Газета «Труд» (1881), присвячених, зокрема, геноциду і депортації з Узбекистану турків-месхетинців, підтримці серпневого путчу керівництвом республіки, проблемі самоспалення жінок, був звільнений з «Правди Сходу» за особистим розпорядженням першого секретаря ЦК Компартії Узбекистану Іслама Карімова. Після цього Хісамов був змушений покинути Узбекистан.

У 1992—1993 роках Іскандер Хісамов працював журналістом в російських виданнях «Мегаполіс» і «Місто N». З 1993 по 1998 рік — директор Інформаційно-культурного центру «Бронницький новини-телебачення» (Московська область). З 1998 року — завідувач відділом політики, з 2000 по 2004 рік — заступник головного редактора російського журналу «Експерт»[ru]. Паралельно в 1999—2000 роках працював шеф-редактором в аналітичних телепрограм Володимира Познера на Першому каналі.

У 2004 році організував випуск журналу «Експерт-Україна» і очолював його до 2009 року.

У 2009—2010 роках очолював експертну групу в штабі Сергія Тігіпка на президентських виборах.

У 2010 році Хісамов заснував і очолив Аналітичний центр «Експертна рада», а також Всеукраїнську громадську організацію «Реформаторський клуб» і був обраний президентом. Клуб об'єднував представників середнього бізнесу України, зацікавлених у реформах і модернізації країни.

Брав участь у створенні українського журналу «Вести. Репортёр», що видавався за ліцензією російського журналу «Русский репортер» і був його першим головним редактором (квітень-жовтень 2013 року). З жовтня 2013 року — автор і ведучий аналітичних програм «Підсумки тижня»[2] і «Тема дня» на телеканалі UBR. З 22 червня по 6 серпня 2015 року був головним редактором «Радио Вести»[3]. Всі три ЗМІ входили в «Мультимедіа-інвестгруп», власником якого був голова міністерства з доходів України при президенті Вікторі Януковичу з податків і зборів Олександра Клименка.

З лютого 2016 року є заступником головного редактора проросійського інтернет-видання Страна.ua Ігора Гужви, який до цього позиціонував себе як єдиний власник і інвестор «Мультимедіа-інвестгруп»[4]. З травня 2016 року став головним редактором сайту «Украина.ру», власником якого є російське державне інформагентство «РИА Новости» (в подальшому переформатовано в Міжнародну інформаційну агенцію RT).

У лютому 2017 року українські хакери опублікували вміст електронної пошти Хісамова з 2009 року, що містить 400 листів. В листуванні обговорюється функціонування проектів «Мультимедіа-інвестгруп», «Страна.ua», «Украина.ру» і редагування біографії журналіста на Вікіпедії.

Сім'я ред.

Дружина: Хісамова Світлана Валеріївна (1983 р н.), журналіст.
Діти: Заріна (1980 р.н.), Діляра (1985 р.н.), Аміна (2011 р н.), Ніна (2014 р.н.).

Хобі ред.

Теніс, плавання, гірські лижі.

Примітки ред.

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 11 грудня 2019. Процитовано 11 грудня 2019. 
  2. Медиа-Искандеры не смеются: «Вести», UBR, Strana.UA и «Украина.РУ» как лобби Москвы. detector.media (російською). 12 лютого 2017. Архів оригіналу за 26 січня 2019. Процитовано 25 січня 2019. 
  3. У Радио "Вести" новые главред и генпродюсер. Українська правда. 6 серпня 2015. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 9 червня 2021. 
  4. Скляревська, Гала (16 лютого 2016). Игорь Гужва рассказал, на чьи деньги запустил новый проект. Детектор медіа. Архів оригіналу за 11 грудня 2019. Процитовано 26 січня 2022. 

Посилання ред.

  1. http://rian.com.ua/dossier/20140520/349677031.html [Архівовано 21 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
  2. http://expert.ru/dossier/author/1049/ [Архівовано 17 березня 2015 у Wayback Machine.]
  3. http://www.expert.ua/ [Архівовано 11 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
  4. http://expert.ru/dossier/author/1049/ [Архівовано 17 березня 2015 у Wayback Machine.]
  5. https://web.archive.org/web/20171011102948/http://reporter.vesti-ukr.com/
  6. https://www.gazeta.ru/business/news/2014/05/14/n_6151501.shtml [Архівовано 7 листопада 2017 у Wayback Machine.]
  7. http://ukraina.ru/authors/iskander/ [Архівовано 19 жовтня 2017 у Wayback Machine.]


Відмічені в українофобії