Відкрити головне меню

Клименко Олександр Вікторович

український політик

Олекса́ндр Ві́кторович Климе́нко (16 листопада 1980, Макіївка, Донецька область, УРСР) — український підприємець, політик і громадський діяч. Колишній Міністр доходів і зборів України (24 грудня 2012 — 27 лютого 2014). Представник українського олігархічного клану, відомого як «Сім'я Януковича».

Олександр Вікторович Клименко
Олександр Вікторович Клименко

Міністр доходів і зборів
Час на посаді:
24 грудня 2012 — 27 лютого 2014
Президент  Янукович Віктор Федорович
Прем'єр-міністр  Азаров Микола Янович
Сергій Арбузов (в.о.)
Попередникпосада створена
Наступникпосада скасована

Голова Державної податкової служби України
Час на посаді:
7 листопада 2011 — 24 грудня 2012
ПрезидентЯнукович Віктор Федорович
Прем'єр-міністр  Азаров Микола Янович
ПопередникЗахарченко Віталій Юрійович

Голова Державної податкової адміністрації в Донецькій області
Час на посаді:
24 вересня 2010 — 18 лютого 2011
ПрезидентЯнукович Віктор Федорович
Прем'єр-міністр  Азаров Микола Янович
ПопередникСоколов Олег Анатолійович
НаступникУсик Ігор Олександрович

Народився16 листопада 1980(1980-11-16)
Макіївка, Донецька область, УРСР
Національністьукраїнець
Релігіяправославний
Особистий підписKlimenko.O.signature.JPG
Нагороди
«Лицар Закону» (МВС України)
oleksandr-klymenko.com

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

ЖиттєписРедагувати

ОсвітаРедагувати

2002 закінчив Донецький університет управління, спеціальність «фінанси» (магістр фінансів).

У лютому 2010 — закінчив Дніпропетровський інститут державного управління Національної академії управління при Президентові України, спеціальність «державне управління» (магістр державного управління).

2011 — отримав ступінь кандидата економічних наук зі спеціальності «економіка та управління національним господарством».

Кар'єраРедагувати

1997—2005 — з братом Антоном Клименком став засновником і керівником ряду підприємств, які до 2004 року були консолідовані під управлінням холдингу «Група компаній Анталекс».[1]

З серпня 2005 року — виходить з бізнесу, починає кар'єру політика. Пройшов шлях до заступника начальника спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків міста Донецька.

У 2010 році призначений першим заступником голови Державної податкової адміністрації Донецької області.

З 24 вересня 2010 року — голова Державної податкової адміністрації Донецької області.

18 лютого 2011 року став заступником голови Державної податкової служби України.

7 листопада 2011 року став головою Податкової служби України.

24 серпня 2012 року отримав звання головного державного радника податкової служби.

24 грудня 2012 року став Міністром доходів і зборів України.

27 лютого 2014 року, після Революції гідності, Верховна Рада відправила Уряд у відставку та звільнила всіх міністрів[2], зокрема й Олександра Клименка.

Після нетривалої відсутності в публічній політиці завів рекламні сторінки в соціальній мережі Facebook[3] і Twitter[4]. У лютому 2015 завів аккаунт у соціальній мережі Instagram[5]. У серпні 2015 року в мережі з'явився рекламний офіційний YouTube-канал[6] і сайт політика[7].

Кримінальні провадженняРедагувати

Після Революції Гідності, наприкінці лютого 2014-го, разом з родиною покинув територію України, пояснивши це «політичними переслідуваннями» та «загрозою життю»[8]. Його брат Антон також покинув Україну, продавши 2014 року бізнес-активи.

 
Країни, в яких Олександр під санкціями

З 21 лютого 2014 року знаходиться в розшуку. 28 лютого 2014 року уряди Австрії[9] й Швейцарії[10] оголосили про арешт активів Клименка. 15 травня 2014 року Рада ЄС заморозила всі його рахунки[11][12]. Клименко заявив, що не має рахунків поза Україною[13].

Клименка звинувачують за рядом кримінальних проваджень: участь у злочинній організації колищнього президента Януковича, зловживання службовим становищем в інтересах останнього. Зокрема, він є фігурантом кримінальної справи за ч. 2. ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем) КК України, звинувачується в розкраданні 3 млрд грн з бюджету[14]. 29 квітня 2014 року щодо Клименка було винесено повідомлення про підозру у скоєнні злочину, передбаченого ККУ.

В кінці травня СБУ оголосила його в розшук, його було звинувачено у тому, що він за попередньою змовою з іншими особами підконтрольного відомства організував в Одеській, Київській, Донецькій і Харківській областях так звані «програмні» підприємства для надання розмитнення товарів на території України за значно заниженою митною вартістю. Крім того, Клименка звинуватили у тому, що протягом 2012—2013 років він організував і захищав схеми ухилення від сплати податків підприємствами реального сектора економіки. Через незаконну діяльність підприємств та Клименка бюджету завдано збитків розміром 6 млрд грн.

2014 року СБУ заявило про причетність Клименка до фінансування масових заворушень в Одесі 2 травня, які призвели до загибелі людей. Цю інформацію без надання доказів розповсюдила співробітниця прес-служби СБУ Катерина Косарева. Клименко відкинув звинувачення, подав до суду. 6 серпня 2014 року Шевченківський суд Києва зобов'язав СБУ спростувати цю інформацію, назвавши оприлюднену заяву неправдивою[15]. В результаті Клименко став першим з українських екс-чиновників-втікачів часів Януковича, хто в судовому порядку спростував звинувачення.

3 листопада 2014 року, апеляційний суд також визнав недостовірними озвучені СБУ відомості про причетність Клименко до подій в Одесі[16].

4 лютого 2015 року в Генпрокуратурі України заявляли, що Клименко оголошений в розшук Інтерполом[17].

11 серпня 2016 року Печерський суд Києва відмовив Прокуратурі України в заочному слідстві стосовно колишнього Клименка[18][19]. Як заявила згодом війсткова прокуратура, протягом 2011—2013 Клименко зареєстрував на свого батька низку офшорних компаній на Британських Віргінських островах і на Кіпрі. Гроші, виведені з бюджету за допомогою цих компаній легалізовувались в європейських банках через офшорні рахунки і частково поверталися до приватних компаній України. Також у справі фігурував брат Клименка Антон. У вересні 2019 року єдиний свідок у цій справі, донецький підприємець Владислав Дрегер у відеозверненні заявив, що всі його покази було сфальшовано. Зокрема, Дрегер заявив, що покази були сфальшовані ним за планом, розробленим спільно з військовим прокурором Анатолієм Матіосом та його прокурорами[20].

Станом на 2019 рік, за жодним з кримінальних проваджень щодо Клименка, не винесено вироків суду. Одне з проваджень було передано до суду[21].

Клименко називає тиск на нього «політичним»[22].

Публічна діяльність після лютого 2014 рокуРедагувати

Ряд колишніх журналістів медіахолдингу Мультимедіа-інвест груп (газета і радіо Вести, журнал Вести. Репортер, телеканал UBR) називали Клименка справжнім власником компанії, натомість публічно таким себе називав Ігор Гужва[23][24]. У липні 2015 року Гужва оголосив про продаж своєї частки і відхід з поста глави холдингу і редактора газети «Весті». Новим головою холдингу стала колишній прес-секретар і цивільна дружина Клименка, Ольга Семченко[25].

У листопаді 2014 року Клименко заявив про початок роботи ініціативи «Відновлення Донбасу»[26].

12 грудня 2015 обраний головою партії «Успішна країна»[27]. З'їзди партії постійно зривають представники партіотично налаштованих об'єднань[28][29][30]. У червні 2018 року Міністерство юстиції ініціювало судовий розгляд про заборону партії[31]. В офісах та житлі членів партії проводилися обшуки СБУ та військовою прокуратурою, а голову виконавчої ради партії звинуватили в державній зраді й закликах до розвалу конституційної цілісності країни[32].

Восени 2017 року був запущений проект «Klymenko Тime», над яким, серед інших, працювала колишня співробітниця холдингу «Вести-Україна»[33].

У вересні 2017 Клименко створив «правозахисну платформу „Успішна варта“», що об'єднала юристів для надання правової допомоги та моніторингу порушень прав людини в Україні[34].

Відзнаки та рейтингиРедагувати

ВідзнакиРедагувати

  • 02.07.2007 — Почесна грамота виконкому Донецької міської ради.
  • 10.11.2010 — Нагрудний знак Державної податкової адміністрації України «За заслуги».
  • 29.06.2011 — Нагрудний знак Державної митної служби України «За митну безпеку держави» ІІ ступеня.
  • 07.11.2011 — Нагрудний знак Державної податкової служби України «Почесний працівник державної податкової служби України».
  • 22.02.2012 — Відомча заохочувальна відзнака Управління Державної охорони України «За сприяння державній охороні».
  • 27.06.2012 — Нагрудний знак Міністерства внутрішніх справ України «Лицар Закону».
  • 24.08.2012 — присвоєно спеціальне звання головного державного радника податкової служби[35].
  • 14.12.2013 — присвоєно спеціальне звання головного державного радника податкової та митної справи[36].

РейтингиРедагувати

  • 2012 рік — 17 місце в рейтингу 200 найвпливовіших українців за версією журналу «Фокус»[37].
  • 2012 рік — 19 місце в рейтингу «ТОП-100 найвпливовіших українців» за версією журналу «Кореспондент»[38].
  • 2013 рік — 12 місце в рейтингу 200 найвпливовіших українців за версією журналу «Фокус»[39].
  • 2013 рік — 8 місце в рейтингу «ТОП-100 найвпливовіших українців» за версією журналу «Кореспондент»[40].

СтаткиРедагувати

Основні офіційні статки Клименко заробив, працюючи у бізнесі. Після переходу на держслужбу у 2005 році передав свої бізнес-активи у власність членів родини.

За 2011 рік Клименко задекларував майже 700 тис. гривень доходів, а члени його сім'ї — 21,353 млн гривень. Дохід Клименко від виконання обов'язків глави Податкової служби склав 114,26 тис. гривень. Основну частину коштів він заробив завдяки відсоткам та дивідендам — 580,455 тис. гривень[41].

За 2012 рік Клименко задекларував зарплату та інші виплати по трудовому або цивільно-правовому договору на рівні 165 тис. гривень. При цьому його дохід від дивідендів та відсотків склав 850 тис.гривень, дохід від відчуження нерухомості — 284 тисяч грн[42].

За інформацією ЗМІ, має наручний годинник «IWC Portuguese Vintage 1939 (Platinum)» вартістю 40 тис. $[43]. 2011 року на його руці журналісти також помітили годинник з рожевого золота швейцарської фірми A. Lange & Sohne[43].

Після втечі Клименка нове керівництво Міндоходів продемонструвало журналістам знахідки в будівлі Міністерства: металевий бункер для переговорів, оздоблену зону відпочинку (соляна кімната, боксерський ринг, сауна) та особисте крісло Клименка вартістю 70 тис. євро[44]. Клименко на Facebook заявив, що крісло коштує 4 тис. євро, а все, побудоване в будівлі Міндоходів під час його перебування на посаді міністра, за заявою Клименка, побудовано ним на власні кошти. Необхідність такого оздоблення він пояснив складним та насиченим графіком роботи[45].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Клименко Александр Викторович. bp.ubr.ua. Процитовано 2019-10-20. 
  2. Поіменне голосування про проект Постанови про звільнення з посад членів Кабінету Міністрів України (№ 4300). Архів оригіналу за 15 грудня 2018. Процитовано 28 лютого 2014. 
  3. Офіційна сторінка Олександра Клименка в Facebook https://www.facebook.com/O.V.Klymenko
  4. Офіційний Twitter-акаунт Олександра Клименка. 
  5. Офіційна сторінка Олександра Клименка в Instagram. Архів оригіналу за 16 грудень 2015. 
  6. офіційний YouTube-канал
  7. Олександр Клименко
  8. Александр Клименко: "Знаю ли я о «семье»? Да, я смотрел фильм «Крестный отец» http://vesti.ua/politika/48562-aleksandr-klimenko-na-postu-ministra-ja-vypolnil-kontrakt-i-s-janukovichem-ja-bolshe-ne-obwajus
  9. Австрія заарештувала гроші міністрів Азарова й Добкіна
  10. У Швейцарії розслідують відмивання грошей сім'ї Януковича та інших «регіоналів»
  11. http://www.unian.ua/politics/908055-es-zamoroziv-rahunki-arbuzova-klimenka-stavitskogo-ta-ivanyuschenka.html
  12. ЄС заморозив рахунки Арбузова, Клименка, Ставицького і Іванющенка. РБК Україна. 2014-04-15. Архів оригіналу за 2014-04-17. Процитовано 2014-04-16. 
  13. Клименко опроверг информацию о существовании его счетов в иностранных банках http://korrespondent.net/ukraine/politics/3349715-klymenko-oproverh-ynformatsyui-o-suschestvovanyy-eho-schetov-v-ynostrannykh-bankakh
  14. Клименко Александр. LIGA. Процитовано 2019-10-21. 
  15. Суд установил непричастность Клименко к событиям в Одессе 2 мая Источник: http://news.bigmir.net/ukraine/836935-Syd-ystanovil-neprichastnost-Klimenko-k-sobitiyam-v-Odesse-2-maya © News.bigmir.net. Процитовано 2016-09-17. 
  16. Клименко выиграл иск против СБУ и намерен судиться с Генпрокуратурой. Расследования (ru). Процитовано 2019-10-21. 
  17. Интерпол объявил в розыск министра Януковича Клименко. news.bigmir.net (ru). Процитовано 2019-10-21. 
  18. Ухвала Печерського районного суду міста Києва. oleksandr-klymenko.com. 2016-08-11. 
  19. Суд відмовив прокуратурі в заочному слідстві щодо Клименко. ukranews.com. Українські новини. 2016-08-19. 
  20. МАТИОС СФАЛЬСИФИЦИРОВАЛ ДОКАЗАТЕЛЬСТВА В ДЕЛЕ ЭКС-МИНИСТРА КЛИМЕНКО (ВИДЕО). Апостроф (ru). Процитовано 2019-10-21. 
  21. Дело о "налоговых площадках" экс-главы Миндоходов Клименко передается в суд. Интерфакс-Украина (ru). Процитовано 2019-10-21. 
  22. Клименко требует от СБУ публично представить суть обвинений в госизмене. ubr.ua. Процитовано 2019-10-21. 
  23. Холоденко, Олена (2017-09-28). Андрій Куликов: «“Червона лінія”, можливо, в тому, що мої компроміси ніколи не були оплачені». detector.media (uk). Процитовано 2019-10-21. 
  24. Скляревская, Гала (2016-08-24). Сакен Аймурзаев: «Мой язык не для тех людей, которых Савик Шустер хочет привлечь на свой канал». detector.media (uk). Процитовано 2019-10-21. 
  25. Гражданская жена Клименко рассказала, какими станут “Вести”. Украинская правда (ru). Процитовано 2019-10-21. 
  26. Клименко повідомив про запуск інтернет-проекту "Відновлення Донбасу". РБК-Украина (ru). Процитовано 2019-10-21. 
  27. ​Александр Клименко возглавил партию "Успішна країна". ukranews_com (ru). 2015-12-12. Процитовано 2019-10-21. 
  28. "Форум" Клименко заблокировали представители "Азова": появились фото. 24 Канал. Процитовано 2019-10-21. 
  29. Харьковские активисты пытались сорвать форум экс-регионала. 057.ua - Сайт города Харькова (ru-UA). Процитовано 2019-10-21. 
  30. 1 мая в Херсоне проходило очень горячо. Херсонские факты: самые актуальные новости Херсона и Каховки за сегодня, события за день, главное за неделю, информационно-аналитическое интернет-издание (ru-RU). Процитовано 2019-10-21. 
  31. Минюст Украины хочет запретить и ликвидировать партию Клименко "Успішна країна". gordonua.com. Процитовано 2019-10-21. 
  32. Клименко Александр Викторович. bp.ubr.ua. Процитовано 2019-10-21. 
  33. Скляревская, Гала (2017-11-27). (Column) Клименко-тайм: лучшие в сортировке информационного мусора. detector.media (uk). Процитовано 2019-10-21. 
  34. В Киеве презентовали правозащитную платформу «Успішна варта». uspishnakraina.com. Процитовано 2019-10-21. 
  35. Указ Президента України № 513/2012 від 24 серпня 2012 року «Про присвоєння спеціальних звань»
  36. Указ Президента України від 14.12.2013 № 682/2013 «Про присвоєння спеціальних звань». Архів оригіналу за 01.02.2014. Процитовано 31.01.2014. 
  37. Фокус представил рейтинг 200 самых влиятельных украинцев. Архів оригіналу за 11 листопада 2013. Процитовано 31 січня 2014. 
  38. Top 100. Архів оригіналу за 26 вересень 2013. Процитовано 31 січень 2014. 
  39. 200 самых влиятельных украинцев. Архів оригіналу за 26 грудня 2013. Процитовано 31 січня 2014. 
  40. Top Top 100 Архівовано 5 листопад 2013 у Wayback Machine.
  41. Глава Налоговой задекларировал почти 700 тыс. грн дохода, а члены его семьи — более 21 млн грн http://korrespondent.net/ukraine/politics/1342931-glava-nalogovoj-zadeklariroval-pochti-700-tys-grn-dohoda-a-chleny-ego-semi-bolee-21-mln-grn
  42. Клименко задекларировал 1,3 миллиона гривен http://focus.ua/politics/267198/
  43. а б Малолєтка, Євген (2012-12-26). Головний податківець Клименко "засвітив" годинник за 40 тисяч доларів. ТСН.ua. Архів оригіналу за 2012-12-28. Процитовано 2013-07-27. 
  44. http://www.gazeta.ua/articles/politics/_v-ministerstvi-klimenka-pokazali-krislo-za-70-tisyevro-i-metalevu-kimnatu-dlya-peregovoriv/549771?mobile=true
  45. Александр Клименко: «Знаю ли я о «семье»? Да, я смотрел фильм «Крестный отец». vesti.ua (ru). Процитовано 2019-10-21. 

ПосиланняРедагувати