Хрещатик (Чернівецький район)

село в Україні, Чернівецькій області, Заставнівському районі

Хреща́тик — село в Україні, у Кадубовецькій сільській громаді Чернівецького району Чернівецької області.

село Хрещатик
Іванівська церква (мур.) (1765)
Іванівська церква (мур.) (1765)
Іванівська церква (мур.) (1765)
Країна Україна Україна
Область Чернівецька область
Район Чернівецький район
Громада Кадубовецька сільська громада
Основні дані
Населення 905
Поштовий індекс 59415
Телефонний код +380 3737
Географічні дані
Географічні координати 48°37′40″ пн. ш. 25°44′44″ сх. д. / 48.62778° пн. ш. 25.74556° сх. д. / 48.62778; 25.74556Координати: 48°37′40″ пн. ш. 25°44′44″ сх. д. / 48.62778° пн. ш. 25.74556° сх. д. / 48.62778; 25.74556
Середня висота
над рівнем моря
274 м
Місцева влада
Адреса ради 59415 Чернівецька обл., Заставнівський р-н, с. Хрещатик
Карта
Хрещатик. Карта розташування: Україна
Хрещатик
Хрещатик
Хрещатик. Карта розташування: Чернівецька область
Хрещатик
Хрещатик
Мапа
Мапа

CMNS: Хрещатик у Вікісховищі

Географія ред.

Буковинське село Хрещатик розташоване на високому березі Дністра. Через село проходить автомобільний шлях територіального значення Т 2615 та Т 2616, а також поблизу автошлях М19.

Історія ред.

З 1991 року в складі незалежної України.

Опис села ред.

Село Хрещатик Заставнівського району Чернівецької області — чи не єдиний населений пункт в Україні, де мешканці п'ють, перуть, годують худобу та миються мінеральною водою, збагаченою іонами срібла. У селі, яке розкинулося на висоті 200 метрів над рівнем Дністра, немає жодної криниці. Вода, яку називають чудотворною, до Хрещатика надходить із джерела святого апостола євангеліста Іоанна Богослова, що на території Свято-Івано-Богословського Хрещатицького чоловічого монастиря.

Монастир починає свій відлік з XVII століття, коли ченці Манявського («Великого») скиту-монастирю, що на Галичині, рятувалися від переслідування православ'я унією у відносно безпечні задністрянські землі Буковини. Переживши період війн і тоталітарного безбожжя, сьогодні він знову функціонує і розбудовується.

Спустившись нижче до Дністра, можна відвідати печери-келії, видовбані, ймовірно, ченцями ще до заснування монастиря.

З верхньої тераси монастиря та з кручі, на якій розташоване село, відкривається чудова панорама меандру, утвореного вигином Дністра та колишнього знаменитого польського курорту, а нині — звичайного райцентру Тернопільщини — Заліщиків.

Населення ред.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 874 особи, з яких 388 чоловіків та 486 жінок[1].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 902 особи[2].

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Відсоток
українська 98,45 %
російська 1,10 %
молдовська 0,22 %
вірменська 0,11 %
румунська 0,11 %

Перепис населення Румунії 1930 ред.

Національний склад населення за даними перепису 1930 року у Румунії[4]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 817 87,10 %
євреї 72 7,68 %
поляки 38 4,05 %
румуни 11 1,17 %

Мовний склад населення за даними перепису 1930 року[4]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 817 87,10 %
їдиш 61 6,50 %
польська 38 4,05 %
румунська 11 1,17 %
німецька 11 1,17 %

Природоохоронні об'єкти ред.

Поблизу села розташоване Хрещатицько-Звенячинське заповідне урочище, а також гідрологічна пам'ятка природи — Джерело «Хрещатик».

Світлини ред.

Примітки ред.

  1. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернівецька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  2. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернівецька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Чернівецька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  4. а б Recensământul general al populației României din 1930. Процитовано 30 жовтня 2018. (рум.)(фр.)

Посилання ред.